Рішення № 27410244, 18.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа№ 5015/5766/11

за позовом Перший заступник прокурора м.Львова в інтересах держави в особі

позивача: Львівська філія Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Львів

до відповідача КП «Управління будинками №2»

про стягнення заборгованості за спожитий у жовтні 2009-квітні 2010 року природний газ

ціна позову.130 954,57грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від прокурора -не з'явився;

позивача - Ханас М.О.-представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача -Лаврик О.В.- представник, довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:

Перший заступник прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до КП «Управління будинками №2» про стягнення заборгованості за спожитий у жовтні 2009-квітні 2010 року природний газ; ціна позову.130 954,57грн.

Ухвалою гсоподарського суду Львівської області №5015/5766/11 від 04.10.2011р. порушено провадження у справі та розгляд спарви призначено у судовому засіданні на 15год. 15хв. 18.10.2011р.

Представникам Учасників по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції гсоподарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повілдомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення представників про оголошення ухвал), зазначалось, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 29, 38 Гсоподарського процессуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі не виконав, про причини невиконання таких суду повідомлено не було.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась позовні вимоги підтримала повністю.

В судовому засіданні подала довіреність на право здійснення представництва.

Представник Відповідача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги визнала повністю.

В судовому засіданні подала довіреність на право здійснення представництва, а також зачву про визнання позову.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів Відповідачем не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Щодо стягнення 99362,23грн. основного боргу.

25.10.2010р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір на поставку природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №22/09-ТЕ-917-Н (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов"язується передати у власність Покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов"язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ.

Згідно п.п.2.1, 5.1 Договору, Постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року природний газ в обсязі до 750 000куб.м. Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 593,448грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвержденого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ-2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами- 122,00грн., крім того ПДВ-20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727,32 грн., крім того ПДВ- 20%, всього з ПДВ-872,78грн.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2, 6.5 Договору розрахунки за газ проводиться грошовими коштамиу такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.При невиконанні Покупцем вимог, передбачених Договорои Постачальник має право обмежити або припинити постачання газу Покупцеві. Звіряння розрахунків здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із Сторін.

28 вересня 2009 року між Львівською філією ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України" та КП "Управління будинками №2" було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки природного газу №22/09-ТЕ-917-Н від 28 вересня 2009 року, відповідно до умов якої пункт 2.1 Договору доповнено пунктом 2.1.1. в наступній редакції : "2.1.1 Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 950000 куб.м"

На виконання договору Львівська філія ДК "Газ України" передала Відповідачу у листопаді 2009 року- квітні 2010 року 1076975 куб.м. природного газу (що підтверджується актами передачі-приймання природного газу) на загальну суму 939962,23грн.

В свою чергу, Відповідач умови Договору виконав лише частково, здійснивши оплату за поставлений газ у розмірі 840600,00грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 99362,23грн.

Відповідачем позов визнано повністю, про що подано відповідну заяву.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до вимог ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України ). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову Відповідачем, та те, що в матеріалах справи відсутні та Учасниками не наведені доводи та не подані докази погашення повністю чи частково боргу в розмірі 99362,23грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу в розмірі 99362,23 грн. підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 6368,24грн. 3% річних та 25224,10грн. інфляційних нарахувань.

Позивачем до позовної заяви додано розрахунок інфляційних та 3% річних, відповідно до якого розмір інфляційних збитків з листопада 2009 року по вересень 2011 року становить 25224,10грн, а розмір 3% річних з 10.11.2009 року до 19.09.2011 року становить 6368,24грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем позов визнано повністю, про що подано відповідну заяву.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову Відповідачем, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 6368,24грн., інфляційних нарахувань -25224,10грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

18.10.2011 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.10.2011 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача апропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.121, п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст.2,4 3, 4-7, 24,33,34,38,43,49,82-85,115-116Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 525, 526,530, 599, 610, 629 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Управління будинками №2»(81554, Львівська область, м.Городок, вул.Авіаційна,35, ЄДРПОУ31417179) на користь Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(м.Львів, вул.Єрошенка,28, ЄДРПОУ 25559381) 99362,23грн. боргу, 25224,10грн інфляційних збитків та 6368,24грн. 3% річних.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Управління будинками №2»(81554, Львівська область, м.Городок, вул.Авіаційна,35, ЄДРПОУ31417179) в доход державного бюджету 1309,55грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.