Постанова № 27410220, 08.11.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

08 листопада 2012 року Справа № 5019/1368/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Української спеціальної науково - реставраційної проектно - будівельно - виробничої корпорації "Укрреставрація" на рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.12 р. у справі №5019/1368/12

за позовом Київського апеляційного господарського суду, м. Київ

до відповідача Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація", м. Київ

про розірвання договору та стягнення збитків в сумі 1 313 940,00 грн.

За участю представників:

Позивача -Ціцуашвілі Енріко Семенович ( довіреність № б/н від 27.08.2012 р. )

Відповідача - Сабодаш Роман Богданович ( довіреність № б/н від 01.03.2012 р. )

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.10.2012 р. у справі №5019/1368/12 (суддя Войтюк В.Р.) позов Київського апеляційного господарського суду до Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація" про розірвання договору та стягнення збитків в сумі 1 313 940,00 грн. -задоволено.

Розірвано договір №1-4/10 від 07.04.2010 р. на виконання робіт з капітального ремонту існуючої адміністративної будівлі по вул. Мельникова, 83-а (вул. Сім'ї Хохлових, 8) у м.Києві з переплануванням під розміщення Київського апеляційного господарського суду, у тому числі проведення першочергових протиаварійних робіт, укладений між позивачем і відповідачем.

Стягнуто з Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація" на користь Київського апеляційного господарського суду 1 313 940 грн. 00 коп. збитків.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (т.3 арк.справи 69-75).

08.10.2012 року господарським судом Рівненської області прийнято додаткове рішення по справі № 5019/1368/12, яким вирішено питання про розподіл господарських витрат. (а.с. 76)

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області, відповідач - Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація "Укрреставрація" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, вважаючи вимоги позивача безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи. ( т.3 арк. справи 81-93).

Скаржник зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції безпідставно погодився з позивачем про те, що відповідачу проектно-кошторисна документація була передана у повному обсязі. п. 5.1.1. договору встановлено, що замовник зобов'язаний забезпечити генерального підрядника затвердженою проектно-кошторисною документацією в чотирьох екземплярах, відповідно до ДБН Д. 1.1-1-2000, згідно календарного плану видачі проектно-кошторисної документації проектним інститутом (Додаток № 5). Проте замовник своїх зобов'язань в частині своєчасної передачі проектної документації не виконав.

Генеральний підрядник протягом усього періоду виконання робіт направляв замовнику свої зауваження до проектно-кошторисної документації, яка щодо усього комплексу робіт, так і не була затверджена, а в існуючій частині містила неповноту даних щодо обсягу робіт. Такі твердження генерального підрядника підтверджуються актами про необхідність виконання робіт не передбачених проектною документацією, складеними представниками проектної організації, підрядника та замовника (в особі інженера технічного нагляду).

Відповідач зазначає, що робочим проектом не охоплювалися певні види робіт передбачені кошторисом, а також недоліки проектно-кошторисної документації унеможливлювали виконання ряду робіт.

Також відповідач зазначає, що висновки суду про наявність бюджетних асигнувань і призначень на виконання робіт за договором № 1-4/10 у першому кварталі 2011 року безпідставні, оскільки позивач не підтвердив факт їх отримання. При цьому позивач не мав права на прийняття будь-яких бюджетних зобов 'язань до розподілу бюджетних призначень за кошторисом КАГС, а отже роботи з капітального ремонту будівлі по вул. Мельникова, 83-а (вул. Сім "і Хохлових, 8) у м. Києві з переплануванням під розміщення Київського апеляційного господарського суду також не могли здійснюватись до затвердження відповідного кошторису бюджетної установи.

Також вказує, що позивач всупереч вимогам чинного законодавства не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт чим унеможливив їх виконання.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що КАГС позбавлений права посилатись на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі після прийняття робіт за актами приймання-передачі виконаних робіт (ф. Кб-2в).

Суд першої інстанції не врахував, що висновок КП «Київекспертиза»№09/105-125 не може вважатись належним та допустимим доказом, який беззастережно спростовує факти виконання робіт.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/1368/12 від 29.10.2012 р. апеляційну скаргу Української спеціальної науково - реставраційної проектно - будівельно - виробничої корпорації "Укрреставрація" прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 08.11.2012 р. (т.3 арк.справи 80).

Відповідно до розпорядження в.о.керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ»№170 від 06.11.2012 р., у зв»язку з перебуванням у відпустці головуючого судді-доповідача по справі №19/38/2012/5003 Сініциної Л.М., призначено головуючого суддю-доповідача по даній справі Саврія В.А.

У зв»язку з вищевикладеним, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/1368/12 від 06.11.2012 р. апеляційну скаргу Української спеціальної науково - реставраційної проектно - будівельно - виробничої корпорації "Укрреставрація" прийнято до провадження (т.3 арк.справи 100).

Представник відповідача подав через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду 08.11.2012 р. клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи (вх. №14825/12), т.3 арк.справи 101-103)).

Відповідач вважає, що у цій справі необхідно призначити судову будівельно-технічну експертизу з таких підстав.

Висновок №09/105-125 від 23.03.2012 р., виконаний КП «Київекспертиза», не може вважатись висновком спеціаліста чи експерта з будівництва, оскільки жодним матеріалом справи не підтверджено наявності у осіб, які здійснювали перевірку відповідного кваліфікаційного сертифікату.

Також висновки КП «Київекспертиза»суперечать фактичним обставинам справи та правовим позиціям спеціально уповноваженим органам державної влади у сфері будівництва та архітектури.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2012 р. підтримав подане клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2012 р. заперечив щодо поданого представником відповідача клопотання.

Для роз»яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз»яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. (ст.. 41 ГПК України)

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р.).

З огляду на те, що матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів у розумінні ст. 33 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 08.11.2012 року представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

07.04.2010 р. Київський апеляційний господарський суд та Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація "Укрреставрація" на тендерних умовах уклали договір № 1-4/10 на виконання робіт з капітального ремонту існуючої адміністративної будівлі по вул. Мельникова, 83-а (вул. Сім'ї Хохлових, 8) у м. Києві з переплануванням під розміщення Київського апеляційного господарського суду, у тому числі проведення першочергових протиаварійних робіт (далі - Договір) (а.с.13-22 т.1).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник (позивач) доручив, а генпідрядник (відповідач) взяв на себе зобов'язання виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами капітальний ремонт існуючої адміністративної будівлі по вул. Мельникова, 83-а (вул. Сім'ї Хохлових, 8) у м. Києві (далі - Об'єкт) з переплануванням під розміщення Київського апеляційного господарського суду, у тому числі проведення першочергових протиаварійних робіт і здати позивачу у встановлений Договором строк закінчені роботи у відповідності із робочим проектом, державними будівельними нормами та технічними умовами.

Згідно п. 1.3 Договору позивач зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності з умовами Договору.

Невід'ємною частиною Договору є графік виконання робіт (п. 4.1 Договору), в якому визначені дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених цим Договором, і у тому числі перелік першочергових та протиаварійних робіт при проведенні капітального ремонту, зміст яких визначений окремо Додатком № 2 до Договору -"Перелік першочергових та протиаварійних робіт" (а.с.23-27 т.1).

Договірна ціна робіт по капітальному ремонту з реконструкцією Об'єкту визначена п. 2.1 - 2.7 Договору. У п.2.1. договору сторони погодили, що вартість проведення робіт підлягає уточненню після одержання проектно-кошторисної документації і врахування результатів проведеної експертизи. Відповідно п. 2.2 Договору вартість робіт також може уточнюватись при наявності підстав, за взаємною згодою сторін, у невиконаній та/або неоплаченій частині Договору.

З метою забезпечення постійного контролю за ходом, якістю робіт і матеріалів, об'ємами використаних матеріалів, об'ємами виконаних робіт, їх відповідністю проектній документації, державним будівельним нормам та іншому діючому законодавству щодо будівництва за державні кошти, на виконання п. 5.1.5 Договору, 09.06.2010 р. позивач та Головне управління капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації уклали договір № 1/10 на здійснення технічного нагляду за проведенням робіт з капітального ремонту (з переплануванням) будівлі за Договором (а.с.133-135 т.1).

Згідно п. 2.5 Договору якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих документацією, забезпечення якої покладено на позивача, і у зв'язку з цим у відповідному підвищенні договірної ціни, відповідач зобов'язаний протягом десяти календарних днів повідомити позивача про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати позивачу пропозиції з відповідними розрахунками. При цьому відповідач зобов'язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неотримання у десятиденний строк відповіді позивача на таке повідомлення, та якщо відповідач не повідомив позивача в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення договірної ціни, він не може вимагати від позивача оплати виконаних додаткових робіт, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах позивача, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.

Відповідно п. 5.3.4 Договору у випадку здійснення додаткових обсягів робіт, не врахованих проектно-кошторисною документацію, відповідач зобов'язаний оформляти та надавати їх позивачу окремою формою № КБ-2в з актом на додаткові роботи протягом 10 календарних днів, при наявності письмової вимоги виданої позивачем або службою технічного нагляду. При цьому підставою оплати робіт є належним чином оформлені акти у тому числі форми № КБ-2в, підписані та погоджені у встановленому порядку.

За умовами п. 3.1 Договору, позивач оплачує виконані роботи при наявності бюджетного фінансування на підставі графіку фінансування робіт, узгодженого сторонами. Підставою коригування графіку фінансування робіт є зміни умов Договору, які визначають основні показники цього графіку, зокрема перегляд строків виконання робіт, проектної документації щодо вартості робіт, графіків виконання робіт, порядку розрахунків тощо. Позивач при наявності коштів має право (але не зобов'язаний) авансувати відповідачу поповнення обігових коштів у розмірі до 30 % від вартості робіт.

Пунктами 3.2, 3.4 Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі узгоджених (перевірених) Службою технічного нагляду, підписаних уповноваженими представниками сторін Договору та посвідчених їх печатками, актів форм № КБ-2в та № КБ-3 протягом 10 днів з моменту підписання останніх, згідно графіку фінансування робіт та при наявності бюджетного фінансування.

04.10.2011 р. позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №3 до Договору № 1-4/10 (а.с.128-129 т.1), відповідно до якої внесли зміни до розміру вартості робіт, порядку освоєння коштів, строків виконання робіт та строку чинності Договору. Також вказаною додатковою угодою зменшено вартість робіт, встановлено порядок освоєння коштів за період 2010 - 2012 років, графік фінансування та виконання робіт на 2011 -2012 роки, строки закінчення робіт (грудень 2012 року), затверджено зведений кошторисний розрахунок на проведення першочергових протиаварійних робіт, зведений кошторисний розрахунок окремо на 2011 та 2012 роки.

За результатами виконання частини першочергових протиаварійних підрядних робіт за Договором протягом 2010 року позивачем та відповідачем складено акти №КБ-3, які узгоджені (перевірені) Службою технічного нагляду.

Згідно зазначених актів за формою № КБ-3 в період з серпня 2010 року по грудень 2010 року за Договором до сплати, з урахуванням ПДВ, підлягала сума в розмірі 4 457 465 грн. 20 коп.

30.09.2011 р. листом № 116 відповідач письмово повідомив позивача, що у зв'язку із відсутністю фінансування будівельні роботи за Договором з грудня 2010 року ним не проводились, через що у травні 2011 року було відключено водопостачання та електроенергію на об'єкті (а.с.265 т.1).

01.12.2011 Київський апеляційний господарський суд та комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради "Київекспертиза" уклали договір № 184-КО, умовами якого у тому числі передбачили здійснення комплексної перевірки виконаних будівельно-монтажних робіт за період 2010-2011 років по Договору, зокрема вартості капітального ремонту існуючої будівлі по вул. Мельникова, 83-а (вул. Сім'ї Хохлових, 8) у м. Києві з переплануванням під розміщення Київського апеляційного господарського суду, здійснюваних відповідачем протягом зазначеного вище періоду (а.с.185-188 т.1).

26.12.2011 листом № 09/105-751 КП "Київекспертиза" проінформувало упозивача щодо результатів проведеної ним перевірки фактично виконаних обсягів робіт в період з серпня 2010 року по жовтень 2011 року за Договором, надіслало затверджений реєстр проведеної перевірки, перелік виявлених завищень обсягів виконаних робіт, розрахунки за результатами перевірки, інформацію щодо перевірки та встановлення завищень.

Згідно висновку КП "Експертиза" перевірки вартості виконаних обсягів робіт за результатами перевірки встановлено значне завищення відповідачем обсягів робіт, недоцільність виконання відповідачем окремих видів робіт, фактичний обсяг проведених робіт, що не відповідає у повному обсязі переліку першочергових та протиаварійних робіт, виконання яких обумовлено Додатком № 2 та Додатком № 3 до Договору.

В результаті неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, зокрема щодо здійснення капітального ремонту, забезпечення охорони будівельного майданчика та інших порушень умов укладених між сторонами угод, виявлених в результаті проведеної КП "Київекспертиза" комплексної перевірки, а також в результаті огляду будівлі Службою технічного нагляду, листом № 06-09/128 від 26.12.2011 позивач проінформував відповідача про прийняте рішення щодо розірвання Договору, обґрунтоване зазначеними вище обставинами.

17.01.2012 листом № 14, адресованим позивачу, відповідач заперечив наявність підстав для розірвання Договору, посилаючись на нездійснення робіт у 2011 році з підстав відсутності фінансування і належним чином оформленої проектно-кошторисної документації, у тому числі заперечив висновки КП "Київекспертиза" за результатами проведеної перевірки фактично виконаних обсягів робіт.

Однак, наведені у згаданому вище листі доводи спростовуються як попередніми листами самого ж відповідача, так і змістом зобов'язання. Посилання відповідача на факт не оплати виконаних робіт у лютому 2011 року спростовуються відсутністю відповідних належним чином оформлених актів форм № КБ-2в та № КБ-3, а також згаданими вище листами відповідача № 133 від 17.11.2011 та № 116 від 30.09.2011, в яких зокрема повідомлялось про невиконання робіт у зазначений вище період.

В силу п. 3.4 Договору акти форми № КБ-2в та № КБ-3, узгоджені Службою технічного нагляду, є підставою проведення розрахунків за результатами виконаних робіт.

Наявність у відповідача належним чином оформленої проектно-кошторисної документації щодо проведення першочергових протиаварійних робіт вбачається з факту виконання ним відповідних робіт протягом 2010 року.

Згідно наведених вище п. 3.1, 3.4, 5.4.4 Договору, відповідач зобов'язаний або попередити у передбачені Договором строки про припинення робіт і розірвання Договору або ж продовжувати проведення робіт - авансування витрат, у тому числі надання резерву у розмірі 5 %, є правом, а не обов'язком позивача. Відтак внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань та за наявності бюджетного фінансування, роботи за Договором не виконувались і виділені грошові кошти залишені невикористаними.

Відповідно до графіку виконання робіт, що є невід'ємною частиною Договору та п. 4.1 Договору, строком закінчення робіт за останнім був липень 2011 року.

Як вказано вище, Додатковою угодою № 3 до Договору внесено зміни до Договору, у тому числі в п. 2.1, а саме: визначено граничні терміни завершення першочергових протиаварійних робіт, внесено зміни до п. 4.1 Договору, а саме встановлено граничні терміни закінчення усіх робіт - грудень 2012 року.

Як вбачається з висновків КП "Київекспертиза", комплекс першочергових протиаварійних робіт наразі відповідачем незавершений, значно завищено суму фактично виконаних робіт, а також здійснено додаткові обсяги робіт, не враховані проектно-кошторисною документацією та непогоджені у встановленому порядку. Окрім того з січня 2011 року роботи не здійснюються, так само як і охорона об'єкта капітального ремонту, що в свою чергу призводить до збитків у формі витрат, які позивач вже поніс внаслідок порушення зобов'язання щодо проведення робіт за Договором, а саме плати за договором про надання охоронних послуг від 30.11.2011.

Пунктом 3.3.12 визначення вартості будівництва (ДБН Д 1.-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 передбачено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", які були відповідно оформленні та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

Завищивши відображені в актах форм КБ-2в, КБ-3 обсяги виконаних робіт за Договором, відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1313940 грн. внаслідок оплати позивачем робіт, що ним не були виконані.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Стаття 14 Цивільного кодексу України зазначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Висновком КП "Київекспертиза" встановлено, що комплекс першочергових протиаварійних робіт відповідачем незавершений, значно завищено суму фактично виконаних робіт, а також здійснено додаткові обсяги робіт, не враховані проектно-кошторисною документацією та непогоджені у встановленому порядку.

Відповідно ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Пунктом 13.5. договору сторони погодили, що договір може бути розірваний, зокрема, при суттєвому порушенні генпідрядником будівельник норм і правил при будівництві, вимог проекту та умов Договору, а також в інших передбачених ним поважних обставинах.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи відповідач комплекс першочергових протиаварійних робіт не завершив, значно завищив суму фактично виконаних робіт, а також здійснив додаткові обсяги робіт, не враховані проектно-кошторисною документацією та непогоджені у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вимогу позивача про розірвання договору № 1-4/10 на виконання робіт з капітального ремонту існуючої адміністративної будівлі по вул. Мельникова, 83-а (вул. Сім'ї Хохлових, 8) у м. Києві з переплануванням під розміщення Київського апеляційного господарського суду, у тому числі проведення першочергових протиаварійних робіт від 07.04.2010 р. обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 22 Цивільного кодексу передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи кі особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);

За змістом ст.ст.224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, за загальними принципами цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За умовами ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Тобто збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру, а їх стягнення (відшкодування) передбачено на випадок будь-якого господарського правопорушення, якщо інше не передбачене законом. Для цього необхідно виконати певні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які беззастережно підтверджували б їх реальний розмір на визначену дату.

В пункті 3.3.12 Правил визначення вартості будівництва ( ДБН ДІЛ 1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174 вказується на те, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт " та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань позивачу було завдано збитків на суму 1313940 грн. у вигляді оплачених ним завищень виконаних робіт.

Як вірно зазначено Рівненським господарським судом посилання відповідача у порівняльній таблиці обсягів виконаних робіт, що згідно висновку дослідження завищення робіт по очищенню м/к щітками від корозії складає 1220,6 т., тоді як згідно актів виконано робіт лише в обсязі 236,342 м2/48,4 т. тобто, більше приписано, ніж усього виконано, не підтверджено останнім конкретними розрахунками із указанням конкретних сум по конкретних актах, а відтак воно не спростовує висновок дослідження в цій частині.

Інші, зазначені в апеляційній скарзі відповідача обставини, а саме, що передана позивачем проектна документація не охоплювала усього комплексу виконуваних першочергових протиаварійних робіт; позивачем не зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт; КАГС позбавлений права посилатись на недоліки виконаних робіт після їх прийняття; висновок дослідження не відображає фактичні результати виконання робіт на об`єкті суд оцінює критично, оскільки в процесі вирішення спору вони свого підтвердження не знайшли та не доведені належними та допустимими доказами.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»на рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2012 року у справі №5019/1368/12 -залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.