Рішення № 27410109, 30.10.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1543/12

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Рівненської філії

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Дубенське АТП 15606"

про стягнення в сумі 13 500 грн. 00 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

В засіданні приймали участь:

від позивача : Рабчук Д.О., дов. № 16-1-4/26-ю від 12.09.2012 року

від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Гарант Авто"(далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дубенське АТП 15606" (далі -відповідач) про стягнення 13 500,00 грн. заборгованості по страховим платежам.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

05.05.2005 року між Рівненською обласною дирекцією Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант - Авто»(надалі -страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством «Дубенське АТП -15606»(надалі -страховик) укладено Договір №П 05/004 про порядок проведення обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті (далі -договір), згідно з яким страховик здійснює страховий захист пасажирів, що користуються транспортними засобами страхувальника на міжміських та приміських перевезеннях, а страхувальник зобов'язується сплачувати щомісяця страхові платежі.

В підтвердження своїх вимог позивач надав суду акт звірки взаємних розрахунків від 16.08.2010 року, з якого вбачається, що станом на 01.08.2010 року за відповідачем існує заборгованість по страховим платежам на суму 14 500,00 грн.

Після підписання сторонами вказаного акту звірки взаємних розрахунків відповідачем було частково погашено заборгованість на суму 1 000,00 грн., відтак розмір боргу складає 13 500,00 грн.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 173, 174, ч.4 ст.188 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610-612, 989, 997 ЦК України.

Ухвалою суду від 02.10.2012 року порушено провадження, справу призначено до слухання на 16.10.2012 року.

Ухвалою суду від 16.10.2012 року розгляд справи відкладено на 30.10.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, доказів у заперечення вимог позивача не надав, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2005 року між Рівненською обласною дирекцією Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант - Авто»(надалі -страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством «Дубенське АТП -15606»(надалі -страховик) укладено Договір №П 05/004 про порядок проведення обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті (далі -договір).

Вказаний договір укладено відповідно до Положення "Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті", затвердженого Постановою КМ України від 14.08.1996 року № 959, яке визначає порядок проведення обов'язкового особистого страхування на автомобільному транспорті, а саме: страхування пасажирів-дітей з радіаційно забруднених районів Рівненської області згідно з даними Центру по організації, координації та фінансуванню оздоровлення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи на час їх перевезення до місця оздоровлення і в зворотньому напрямку.

Згідно з п. 3.1. договору страхова сума на кожну застраховану особу становить 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і складає 8500,00 грн.

Страховий платіж складає 1,5% від вартості перевезень Застрахованих осіб (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору страховий платіж перераховується страховику щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Договір набуває чинності з дати підписання і діє до часу, поки одна із сторін у письмовій формі не заявить про намір розірвати його (п. 5.1 даного Договору).

Усупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання в частині внесення страхових платежів не виконав.

16.08.2010 року між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що станом на 01.08.2010 року у відповідача перед позивачем рахується заборгованість по несплаченим страховим платежам в розмірі 14 500,00 грн.

13.09.2010 року відповідачем частково оплачено заборгованість на суму 1 000,00 грн., що стверджується банківською випискою.

У подальшому будь-якого погашення заборгованості відповідачем не проводилося, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача за період 03.11.2009 року по 12.10.2012 року, довідка банку № 065-40/2837 від 15.10.2012 року.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем за договором становить 13 500,00 грн.

Статтею 979 ЦК України, ст. 354 ГК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Відповідно до ст. 355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, Господарським Кодексом України, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Пунктом 5 Постанови КМ України від 14.08.1996 року № 959 "Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті" передбачено, що відносини між перевізниками та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними договорами доручення та договорами страхування.

Як зазначалося, п. 3.3. договору встановлено, що страховий платіж перераховується страховику щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на викладене вбачається, що позивач довів, а відповідач не спростував належними та достатніми доказами факту існування заборгованості по страховим платежам в розмірі 13 500,00 грн., відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дубенське автотранспортне підприємство 15606" (вул. Мирогощанська,62, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35 600, код ЄДРПОУ 03118392) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Рівненської філії (вул. Кіквідзе,24, м. м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 21085420) 13 500,00 (тринадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) грн. основного боргу, 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2012 року.

Суддя Андрійчук О.В.