Рішення № 27409805, 18.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа№ 5015/5375/11

за позовом ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», м.Новий Розділ

до відповідача : ФОП ОСОБА_1

про стягнення боргу за постачання теплової енергії ФОП ОСОБА_1 в магазин «Техносвіт»по договору №093-т від 02 квітня 2007 року

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Денькович М.І.- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача -не з'явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія- Новий Розділ» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення боргу за постачання теплової енергії ФОП ОСОБА_1 в магазин «Техносвіт»по договору №093-т від 02 квітня 2007 року.

Представником Позивача 18.10.2011 року було подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої розмір основного боргу становить 4998,01грн., сума інфляційних нарахувань 348,80грн., 3% річних 112,67грн., пеня 494,87грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/5375/11 від 19.09.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12год. 25хв. 04.10.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 04.10.2011 року.

Представникам Сторін по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі і Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення представників про оголошення ухвал) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, в судовому засіданні подала довідку з ЄДР на Відповідача..

Також, протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: заяву про уточнення позовних вимог з додатками (копія банківської виписки за 29.09.2011р., копія акту звірки взаєморозрахунків від 03.10.2011р.); копія виписки про перебування Позивача в ЄДР; копія акту звірки взаєморозрахунків від 03.10.2011р.

Представник Відповідача в жодне з судових засідань не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, вимог ухвал суду не виконав, в тому числі щодо подання відзиву.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 4998,01грн. основного боргу.

02.04.2007р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) укладено договір №093-т/2007 на постачання теплової енергії у вигляді пари і гарячої води (далі -Договір), відповідно до якого ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»постачало теплову енергію в приміщення (магазин «Техносвіт»; адреса: АДРЕСА_2, м.Новий Розділ; опалювальна площа 41,44 кв.м.), яким користувалася фізична особа- підприємець ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1.1 Постачальник зобов»язується постачати Споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами договору, а Споживач зобов»язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію, та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно договору №093-т/2007 Відповідач зобов»язувався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Так, відповідно до п.п.6.4, 6.5 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць; розрахунок проводиться по платіжних дорученнях в планових сумах, визначених розрахунковим шляхом, виходячи із заявленої потреби в комунальних послугах і планових договірних цін за попередній місяць до 5 чила поточного місяця.

Згідно п.10.1. Договору, Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2007 року.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»за період жовтень 2010р.-квітень 2011р. надано Відповідачу по договору №093-т/2007 від 02 квітня 2007 року послуги з теплопостачання (опалення) магазину «Техносвіт», що знаходиться по АДРЕСА_2 в м.Новий Розділ, на загальну суму 8539,56грн.

В порушення умов договору і чинного законодавства України Відповідач з невідомих причин своєчасно не проводить оплату в погашення боргу за постачання теплової енергії. За період жовтень 2010 року -липень 2011 року ФОП ОСОБА_1 за послуги з теплопостачання по договору №093-т/2007 оплачено 1228,63грн.

З врахуванням переплати в сумі 12грн. 92коп., що була станом на 01.10.2010 року, борг ФОП ОСОБА_1 перед ТзОВ«Енергія-Новий Розділ»за постачання теплової енергії в магазин «Техносвіт» по договору №093-т/2007 станом на 01 серпня 2011 року становив 7298,01грн.

Відповідно до банківської виписки за 29.09.2011 року та акту звірки взаєморозрахунків поданих представником Позивача 18.10.2011 року, станом на 14.10.2011 року борг ФОП ОСОБА_1 перед ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»за послуги теплопостачання становить 4998,01грн.

Вищенаведене не заперечувалось відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками ціни позову, рахунками-фактури та даними актів звірки взаємних розрахунків станом на 22.06.2011р. та станом на 03.10.2011р.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в сумі 4998,01грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, та дані підписаного та скріпленого відбитками Сторін акту звірки взаємних розрахунків станом на 03.10.2011р., суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 4998,01грн. підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 494,87грн. пені, 348,80грн. інфляційних нарахувань, 112,67грн. 3% річних.

Позивач у додатках до позовної заяви наводить розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, проведені за період: жовтень 2010р. по липень 2011 року відповідно до основного боргу.

Згідно п.7.2 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене та доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 494,87грн. пені, 348,80грн.інфляційних нарахувань, 112,67грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

18.10.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.10.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 34, 38, 43, 49, 69,75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 241, 509, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81652, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія -Новий Розділ»(81652, Львівська обл., м.Новий Розділ, вул.Грушевського, 37, ідентифікаційний код 33525073) 4998,01грн. боргу, 494,87грн. пені, 348,80грн.інфляційних нарахувань, 112,67грн. 3% річних, 73,44грн. державного мита, 169,92грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.