Рішення № 27409736, 30.10.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року справа № 5020-918/2012За позовом Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне

підприємство № 12" Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 20679318

(99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 4)

до Публічного акціонерного товариства

„Енергетична компанія „Севастопольенерго",

ідентифікаційний код 05471081

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання

у сфері енергетики (НКРЕ),

ідентифікаційний код 38022261

(03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19)

про стягнення 65 654,19 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 12" Севастопольської міської Ради) -Бондар М.В. -представник, довіреність № 33 від 17.10.2012;

відповідач (Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго") -Ірхін М.Ю. -заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 14/02-12 від 03.01.2012;

третя особа (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) -явку повноважного представника не забезпечила.

Обставини справи:

11.08.2012 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 12" Севастопольської міської Ради (далі -позивач, Комунальне підприємство „РЕП-12" Севастопольської міської Ради) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (далі -відповідач, ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго") про стягнення 37 314,04 грн за період з січня по квітень 2012 року.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору № 443/03/11 про спільне використання технологічних мереж від 27.07.2011 в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг.

У ході розгляду справи відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував з підстав ненастання тих обставин, з якими спірний Договір пов'язує обов'язок відповідача здійснити оплату отриманих від позивача послуг /арк. с. 69-70/.

Ухвалою від 18.09.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) /арк. с. 81-83/.

У порядку статей 22, 27 Господарського процесуального кодексу України третя особа надала письмові пояснення по суті спору, в яких зазначила про те, що до структури тарифів на передачу електроенергії ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго" на 2012 рік Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, включено загальну суму коштів на оплату за спільне використання електромереж (без розшифровки по окремим юридичним особам) у розмірі 1 373 тис. грн /арк. с. 88; 113-114/.

У засіданні суду 29.10.2012 суд розглянув змінену позовну заяву, яка надійшла до суду 26.10.2012 /арк. с. 96-97/. Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані за Договором послуги за період з січня по вересень 2012 року у загальній сумі 65 654,19 грн (з урахуванням часткової оплати в сумі 18 302,40 грн).

Представник відповідача залишив вирішення питання про прийняття даної заяви на розсуд суду, але зауважив, що одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Оскільки позивач розширив позовний період, що потягло збільшення розміру позовних вимог, відповідач вважає, що у даному випадку має місце зміна і підстав, і предмета позову одночасно.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (підпункт 3.12 пункту 3 Постанови).

Суд зазначає, що в даному випадку має місце саме доповнення первісних обставин (несплата відповідачем заборгованості за послуги, надані у січні-квітні 2012 року) новими обставинами (часткове погашення відповідачем боргу та виникнення заборгованості за новий період: травень-вересень 2012 року), що спричинило збільшення розміру позовних вимог при збереженні первісного предмета позову: стягнення заборгованості.

За викладених обставин суд прийняв збільшення розміру позовних вимог.

У зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог у судовому засіданні 29.10.2012 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 30.12.2012 (для надання відповідачу часу висловити свою позицію по суті позовних вимог, з урахуванням вказаної заяви); після завершення перерви розгляд справи був продовжений за відсутності представника третьої особи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та уточнення обставин справи; представник відповідача проти позивних вимог заперечував у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2011 між Комунальним підприємством „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 12" Севастопольської міської Ради (Власник мереж) та Публічним акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (Користувач) був укладений Договір про спільне використання технологічних мереж № 443-03/11 (надалі -Договір) /арк. с. 8-14/.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Власник мереж (позивач) зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії, а Користувач (відповідач) -своєчасно оплачувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

За умовами Договору (пункт 2.4) Власник мереж зобов'язаний щомісячно 02 числа розрахункового періоду надавати користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж та 2 екземпляри Акта про обсяги переданої електричної енергії (Додаток 4) та 2 примірника Акта приймання-здавання виконаних робіт (Додаток 5), оформлених Власником мереж.

Власник мереж, серед іншого, має право на отримання від користувача плати за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначена відповідно до Методики нарахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691, зареєстрованої в Мін'юсті України 08.08.2008 за № 732/15423 (п. 3.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Користувач зобов'язаний вносити оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок оплати за використання електричних мереж здійснюється відповідно до Додатку „Порядок розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж". Плата за використання електричних мереж здійснюється Користувачем з моменту включення грошових коштів до структури тарифу Користувача в межах сум, затверджених в його тарифі, та вноситься Користувачем на підставі рахунку, отриманого від Власника мереж, протягом 10 днів з моменту його отримання.

Пунктом 7 Договору визначений порядок розрахунків за спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до пункту 7.1 Договору, розрахунковим вважається період з 02 числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця.

Вартість послуг Власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання визначені у Додатку „Порядок нарахування плати за спільне використання електричних мереж", що розроблений відповідно до Методики нарахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж (п. 7.2 Договору).

Згідно з пунктом 7.3 Договору оплата Користувачем послуг по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжними дорученнями на підставі виставленого Власником мереж рахунку та оформленого Акта приймання-здавання наданих послуг у 10-денний строк від дати отримання рахунку.

За невиконання або неналежне виконання умов Договору Користувач несе відповідальність, що передбачена чинним законодавством України (п. 8.2 Договору).

Відповідно до пункту 9.3 Договору всі майнові спори з питань цього Договору вирішуються відповідно до законодавства України.

Договір укладено строком до 31.12.2011 та набирає чинності з дня його підписання і вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про відмову від цього Договору або про його перегляд. Договір може бути розірваним і в інший строк за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством (п. 9.4 Договору).

Додатками 3, 6 до Договору узгоджено Порядок нарахування плати за договором та Кошторис обґрунтованих витрат позивача на технологічне обслуговування технологічних електричних мереж Комунального підприємства „РЕП-12" Севастопольської міської Ради /арк. с. 15-16/, відповідно до яких вартість технічного обслуговування 72,0 умовних одиниць обладнання становить 9 328,505 грн з ПДВ на місяць або 111 942,06 грн на рік.

Судом установлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, зокрема, щомісячно надавав відповідачу рахунки для оплати отриманих послуг, а також акти виконаних робіт, про що свідчать наступні докази:

- лист № 215 від 16.02.2012; рахунок № 18 від 31.01.2012 за січень 2012 року на суму 9 328,51 грн; рахунок № 19 від 20.02.2012 за лютий 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 17-19/;

- лист № 507 від 30.03.2012; рахунок № 25 від 27.03.2012 за березень 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 20-21/;

- лист № 633 від 08.05.2012; рахунок № 127 від 27.04.2012 за квітень 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 22-23/;

- лист № 827 від 19.06.2012; рахунок № 991 від 31.05.2012 за травень 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 60-61/;

- лист № 847 від 03.07.2012; рахунок № 1083 від 22.06.2012 за червень 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 58-59/;

- лист № 947 від 26.07.2012; рахунок № 1359 від 25.07.2012 за липень 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 56-57/;

- лист № 1037 від 31.08.2012; рахунок № 1821 від 31.08.2012 за серпень 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 54-55/;

- рахунок № 2004 від 28.09.2012 за вересень 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 107/;

на загальну суму 83 956,59 грн.

Натомість, відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем лише частково в сумі 18 302,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1463 від 04.09.2012 /арк. с. 42/.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 65 654,19 грн (83 956,59 -18 302,40).

Порушення умов Договору з боку відповідача, яке виразилося в тому, що отримані послуги були оплачені останнім несвоєчасно і не в повному обсязі, спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, що виникли з господарського договору, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як установлено судом, 27.07.2011 між сторонами укладений договір № 443-03/11 /арк. с. 8-14/, який є підставою виникнення у відповідача перед позивачем обов'язку оплатити отримані послуги.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Сторонами за договором було узгоджено, що оплата Користувачем (відповідач) послуг по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжними дорученнями на підставі виставленого Власником мереж (позивач) рахунку та оформленого Акта приймання-здавання наданих послуг у 10-денний строк від дати отримання рахунку (п. 7.3 Договору).

Судом установлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав рахунки за січень, лютий 2012 року -до 22.03.2012; квітень 2012 року -до 22.05.2012; травень -до 05.07.2012; березень, червень, липень і серпень 2012 року -до 04.09.2012, про що свідчать листи відповідача № 4615/0/2-12 від 22.03.2012; № 7889/0/2-12 від 22.05.2012; № 10149/0/2-12 від 05.07.2012 та платіжне доручення № 1463 від 04.09.2012 про часткову оплату вказаних рахунків /арк. с. 39-42/.

Натомість, оплату цих рахунків здійснено відповідачем не у повному обсязі.

Заперечуючи проти доводів позивача відповідач посилається на те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), на 2012 рік затверджені витрати на оплату послуг власників електричних мереж по утриманню електричних мереж спільного використання для ТОВ „СГС плюс" в сумі 399,0 тис. грн без ПДВ -за Договором № 997-54/08/02074 від 29.10.2008 /арк. с. 121-124/; та для КП „Енергосервіс" в сумі 974,0 тис. грн без ПДВ -за Договором № 1006-54/08/2098 від 10.11.2008 /арк. с. 125-128/, що загалом становить саме 1 373,0 тис. грн. Тобто, на думку відповідача, до структури тарифів на передачу та постачання електроенергії ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго" на 2012 рік витрати на оплату послуг власників електричних мереж по утриманню електричних мереж спільного використання для Комунального підприємства „РЕП-12" Севастопольської міської Ради не включено, а тому підстави для оплати цих послуг відсутні.

Водночас, відповідач зазначає, що між ним та позивачем існує інший Договір № 143-19/03 від 01.01.2003 на відшкодування витрат щодо обслуговування внутрішньобудинкових мереж електропостачання /арк. с. 129-132/, за яким і здійснювалась оплата, виходячи з розрахунку 2 287,80 грн на місяць.

Суд відхиляє наведені доводи, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 4.1 Договору плата за використання електричних мереж здійснюється Користувачем з моменту включення грошових коштів до структури тарифу Користувача в межах сум, затверджених в його тарифі.

Як убачається з листів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), № 6449/15/47-12 від 11.10.2012 та № 18/487 від 29.10.2012 /арк. с. 88; 113-114/ до структури тарифів на передачу та постачання електроенергії ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго" на 2012 рік Комісією включено суму коштів на оплату за спільне використання електричних мереж в сумі 1 373,0 тис. грн, без розшифровки по окремих юридичних особах.

Отже, доводи відповідача про те, що до структури тарифів на передачу та постачання електроенергії ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго" на 2012 рік Комісією включено суму коштів саме для ТОВ „СГС плюс" та КП „Енергосервіс" є хибними.

До того ж, відповідно до Розрахунків плати за спільне використання технологічних електричних мереж та обладнання /арк. с. 124; 128/ така плата становить:

- для ТОВ „СГС плюс" -39 862,10 грн з ПДВ на місяць (розрахунок затверджено 11.09.2008) або 478,3452 тис. грн на рік;

- для КП „Енергосервіс" -1 024,274 тис. грн на 2012 рік,

що не відповідає даним, зазначеним відповідачем у відзиві на позов /арк. с. 119-120/.

Крім того суд зауважує на тому, що окрім призначення платежу (роботи по обслуговуванню ВДС) рахунки мають посилання саме на Договір № 443-03/11 від 27.07.2011, а сума місячної оплати за відповідні послуги (9 328,51 грн) відповідає сумі, зазначеній у Додатках 3 та 6 до цього Договору, причому Додаток 3 погоджений ТП НКРЕ в АР Крим.

Наведене дозволяє дійти висновку про те, що рахунки, на підставі яких відповідач здійснив часткову оплату, виставлялись якраз за Договором № 443-03/11 від 27.07.2011, а не за Договором № 143-19/03 від 01.01.2003.

За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання за січень-серпень 2012 року у сумі 56 325,68 грн (9 328,51 * 8 -18 302,40 = 74 628,08 -18 302,40 = 56 325,68) підлягають задоволенню.

Водночас, оскільки позивачем доведено лише факт надіслання відповідачеві рахунку № 2004 від 28.09.2012 за вересень 2012 року на суму 9 328,51 грн /арк. с. 107, 102/, а не факт його отримання відповідачем, вимога про стягнення з останнього плати за послуги по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання за вересень 2012 року у сумі 9 328,51 грн є передчасною, адже за умовами Договору (пункт 4.1) плата за використання електричних мереж здійснюється відповідачем протягом 10 днів з моменту отримання відповідного рахунку.

Згідно зі статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, саме позивач мав довести факт отримання відповідачем рахунку за вересень 2012 року.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача плати за послуги по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання за вересень 2012 року у сумі 9 328,51 грн задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню -в сумі 56 325,68 грн (за січень-серпень 2012 року); в частині стягнення 9 328,51 грн (за вересень 2012 року) -в позові має бути відмовлено.

За правилами частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, витрати по сплаті позивачем судового збору покладаються на відповідача і підлягають стягненню з останнього на користь позивача в мінімальному розмірі, встановленому Законом України „Про судовий збір", -в сумі 1 609,50 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (ідентифікаційний код 05471081, 99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, п/р 26005101798001 в ПАТ «Альфа-банк», м. Київ, МФО 300346) на користь Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 12" Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 20679318, 99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 4, п/р 260040600725018 в СФ ПАТ «Приватбанк», МФО 324935) заборгованість в сумі 56 325,68 грн (п'ятдесят шість тисяч триста двадцять п'ять грн 68 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (ідентифікаційний код 05471081, 99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, п/р 260073537 в ПАТ «Перший інвестиційний банк», м. Київ, МФО 300506) на користь Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 12" Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 20679318, 99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 4, п/р 260040600725018 в СФ ПАТ «Приватбанк», МФО 324935) судовий збір в сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 9 328,51 грн -в позові відмовити.

Повне рішення складено 05.11.2012.

Суддя підпис В.О. Головко