Рішення № 27409732, 14.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11 Справа№ 5015/759/11

за позовом прокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі

позивача 1 Городоцької міської ради

позивача 2 комунального підприємства «Управління будинками №2»

до відповідача суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ціна позову:23667,87 грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Прокурор -Яворський, прокурор відділу;

від позивача 1 - Гелецька Л.П., довіреність в матеріалах справи;

від позивача 2 -Лаврик О.В., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача -не з'явився;

Суть спору:

Прокурор Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької міської ради та комунального підприємства «Управління будинками №2»звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; ціна позову:23667,87 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/759/11 від 16.02.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 30хв. 01.03.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 01.03.2011р. та від 21.03.2011р.

Представникам Учасників по явці оголошено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах спарви повідмолення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Прокурор в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Позивача 1 в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача 1 подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; заяву про зміну підстав (просила врахувати як пояснення); додаткові договори №8а та №8б; довідку з ЄДРПОУ та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Позивача1.

Представник Позивача 2 в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Відповідача 2 подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва;довідку ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Позивача 2; довідку про опублікування тарифів та копії рішень з данного приводу.

Відповідач в судові засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, відзиву на позовну заяву не наддав.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

01.06.2004р. між Позивачем 2 (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №8 (далі -Договір 1), відповідно п.1.1 до якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (надалі -Об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою м.Городок, АДРЕСА_2 загальною площею 91,83м2.

Відповідно до п.5.1.11 Договору 1, Орендар зобов'язаний самостійно укладати угоди на тепло-, водо-, електро-, газопостачання та вивіз сміття з відповідними підприємствам та організаціями, здійснювати оплату згідно рахунків цих організацій.

Відповідно до п.7.12 Договору 1, дія цього Договору 1 встановлюється терміном на 1 рік з 01.06.2004р. по 31.05.2005р.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

01.06.2004р. між Сторонами укладено акт прийому-передачі приміщення за Договором 1.

Крім того, Сторонами підписано і розрахунок комунальних послуг, амортизаційних відрахувань та експлуатаційних витрат на утримання орендованого приміщення.

Також, 01.01.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №8 (далі -Договір 2), відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме нежитлове приміщення загальною площею 119,9м2, розміщене за адресою Львівська обл.., м.Городок, АДРЕСА_2.

Відповідно до п.3.5 Договору, орендна плата та плата за комунальні послуги, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахування пені та індексу інфляції за кожен день прострочення.

Пунктом 3.7 Договору також визначено обов'язок Орендаря здійснювати оплату за комунальні послуги.

Крім того, п.5.2 Договору 2 передбачено обов'язок Орендаря сплачувати плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.п.10.1, 10.6 Договору 2, цей договір укладено терміном на 3 роки, що діє з 01.01.2007р. до 01.01.2010р. включно; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається дійсним на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

До Договору 2 додано акт прийому-передачі та розрахунок за комунальні послуги, про що наявні в Договорі 2 підписи Сторін.

У розрахунку комунальних послуг, амортизаційних відрахувань та експлуатаційних витрат на утримання орендованого приміщення до Договору 2 зазначено, що за теплопостачання оплата здійснюється за діючим тарифом згідно фактичних витрат в опалювальний період на основі калькуляцій, за вивіз сміття -2м3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи рішень Городоцької міської ради №76 від 14.02.2008р., №042 від 25.01.2007р., №538 від 16.10.2008р., затверджено тарифи на теплопостачання, вивіз побутових відходів.

Крім того, в матеріалах справи наявні додатковий договір №8а про надання послуг по теплопостачанню та вивезенню твердих побутових відходів від 01.01.2010р., укладений між Позивачем 2 та Відповідачем строком дії до 02.03.2010р., підписаний та скріплений відбитками печаток Сторін та додатковий договір №8б про надання послуг по теплопостачанню та вивезенню твердих побутових відходів від 02.03.2010р. терміном дії до 31.12.2010р., які підтверджують зобов'язання Відповідача щодо оплати комунальних послуг.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ст.193 ГК України).

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст..ст. 599, 610, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із п.5 ч.2 ст. 20 Закону України "По житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.18 Правил, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №630 від 21.07.2005р., розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до позовної заяви, Прокурор просить стягнути з Відповідача борг за опалення та вивіз сміття за період з січня 2006р. по червень 2010р.

Проте, як зазначено вище в описовій частині рішення, 01.06.2004р. між Позивачем 2 (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №8 (далі -Договір 1), відповідно п.1.1 до якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (надалі -Об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою м.Городок, АДРЕСА_2 загальною площею 91,83м2.

Відповідно до п.7.12 Договору 1, дія цього Договору 1 встановлюється терміном на 1 рік з 01.06.2004р. по 31.05.2005р.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що строк дії Договору 1 закінчився 31.05.2005р., а в матеріалах справи відсутні, Учасниками не наведені доводи та не подані докази продовження строку дії Договору 1, в суда відсутня право підстава стягувати з Відповідача борг за послуги з теплопостачання та вивіз сміття за Договором 1.

Проте, як зазначено вище, обов'язок щодо сплати послуг за теплопостачання та вивіз сміття за регульованими тарифами (наведені вище рішення органу місцевого самоврядування) у Відповідача виник за період з 01.01.2007р. (з моменту укладення Договору 2).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу за послуги з опалення та вивіз сміття за період з 01.01.2007р. по червень 2010р., відтак, до задоволення підлягають позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 20088,79грн., в частині стягнення 3579,08грн. боргу слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

14.04.2011року у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.04.2011року.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Управління будинками №2»(81500, Львівська обл., м.Городок, вул.Авіаційна, 35, ідентифікаційний код 31417179) 20088,79грн. боргу.

3. фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22090200) 200,89грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22050000) 200,6грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.