Ухвала суду № 27409694, 06.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2012 р. Справа № 5019/1584/12

За позовом Приватно-орендної агрофірми «Колос»

до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод»

відповідача-2 Приватного підприємства «Балки»

про застосування наслідків недійсності правочину

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник Лазарчук М.В. (довіреність б/н від 26.03.2012 року);

від відповідача 1 : не з'явився;

від відповідача 2 : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватно-орендна агрофірма «Колос»звернулась до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод»та Приватного підприємства «Балки», у якій позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод»45011 грн. 60 коп. оплачених відповідачу 2 на підставі Договору про заміну боржника у зобов'язанні від 30.08.2010 року, який визнано недійсним в судовому порядку рішенням господарського суду Рівненської області від 03.05.2012 року у справі №5019/384/12.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач 1 та відповідач 2 в судове засідання не з'явились, відзиву на позовну заяву не надали, причин неявки в судове засідання не повідомили. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлені належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень №4574400057240, №3551400007575.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

30 серпня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Горохівський цукровий завод»(на момент розгляду справи «Публічне акціонерне товариство «Горохівський цукровий завод»), як кредитором, Приватно-орендною агрофірмою «Колос», як новим боржником та Приватним підприємством «Балки», як первісним боржником було укладено Договір про заміну боржника у зобов'язанні (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору відповідач-2 передав, а позивач прийняв борг в сумі 225058,00 грн. перед відповідачем-1. Підстава виникнення боргу відповідача-2 перед відповідачем-1 - рішення Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2010 року.

Згідно пункту 2.2. Договору позивач зобов'язувався погасити борг наступним чином: до 1 вересня 2010 року - 10% боргу в сумі 22505,80 грн., до 31 грудня 2010 року - 10% боргу в сумі 22505,80 грн., до 31 грудня 2011 року, 31 грудня 2012 року, 31 грудня 2013 року, 31 грудня 2014 року - по 20% боргу щорічно в сумі 45011,60 грн..

Позивачем відповідно до платіжних доручень №928 від 31 серпня 2010 року та №683 від 28 січня 2011 року було здійснено на користь відповідача-1 два платежі на суму 22505,80 грн. кожен, на загальну суму 45011,60 грн..

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03 травня 2012 року в справі №5019/384/12 задоволено позов Приватно-орендної агрофірми «Колос» до Приватного підприємства «Балки»та Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод», визнано недійсним Договір про заміну боржника у зобов'язанні від 30 серпня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Горохівський цукровий завод», Приватно-орендною агрофірмою «Колос»та Приватним підприємством «Балки».

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 червня 2012 року в справі №5019/384/12 рішення господарського суду Рівненської області залишено без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод»без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 6 вересня 2012 року в справі №5019/384/12 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод»на Постанову Рівненського апеляційного господарського суду та Рішення господарського суду Рівненської області повернуто скаржнику.

У відповідності з частиною п'ятою статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно частини третьої статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

На момент розгляду справи Рішення господарського суду Рівненської області набрало законної сили.

Частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У Постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 22 червня 2012 року в справі №5019/384/12 встановлено, що позивачем відповідно до платіжних доручень №928 від 31 серпня 2010 року та №683 від 28 січня 2011 року на виконання умов Договору було сплачено на користь відповідача-1 45011,60 грн. (два платежі по 22505,80 грн. кожен).

У відповідності зі статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Застосування насідків недійсності правочину (реституція) відповідає такому способу захисту цивільного права та інтересу, як відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивачем відповідно до платіжних доручень № 928 від 31 серпня 2010 року та № 683 від 28 січня 2011 року на виконання умов Договору Договір про заміну боржника у зобов'язанні 30.08.2010 року було сплачено на користь відповідача-1 45011,60 грн. (два платежі по 22505,80 грн. кожен), а Договір визнано недійсним, то відповідач-1 зобов'язаний повернути позивачу сплачені останнім відповідачу-1 кошти в розмірі 45011,60 грн..

З огляду на зазначене та враховуючи, що кошти в розмірі 45011,60 грн. відповідачем на час прийняття рішення не повернуті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення коштів в розмірі 45011,60 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача-1 витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до положень ст.32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено позовних вимог до відповідача-2 Приватного підприємства "Балки", відтак суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 Приватного підприємства "Балки".

Керуючись ст.44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод»(45744, Волинська область, Горохівський район, смт.Мар'янівка, вул.Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 00372641) на користь Приватно-орендної агрофірми «Колос»(45766, Волинська область, Горохівський район, село Мерва, код ЄДРПОУ 05478203) 45011 (сорок п'ять тисяч одинадцять) грн. 60 коп. та судовий збір в сумі 1609,50 грн..

3. В задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства "Балки" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення підписаний «09»листопада 2012 року.