Рішення № 27409552, 06.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.12 Справа№ 5015/4215/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком», с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області

про: стягнення 34 875,46 грн. заборгованості та 1 904,34 грн. пені за Договором № 2 купівлі-продажу товарів від 01.01.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Стамбровський О.П. -юрисконсульт (довіреність б/н від 10.08.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком», с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області до Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області про стягнення 34 875,46 грн. заборгованості та 1 904,34 грн. пені за Договором № 2 купівлі-продажу товарів від 01.01.2012 року.

Ухвалою суду від 10.10.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.10.2012 року. Ухвалою суду від 25.10.2012 року розгляд справи відкладено на 06.11.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 10.10.2012 року виконав, позовні вимоги підтвердив, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданому 06.11.2012 року через канцелярію суду поясненні за вх.№25113/12.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 10.10.2012 року не виконав, доказів погашення заборгованості не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01 січня 2012 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений Договір №2 купівлі-продажу товарів (Договір). Пунктом 6.1. Договору встановлено строк його дії до 31.12.2012 року.

У відповідності до п.1.1. за даним Договором Продавець продає, а Покупець купляє молоко по базовому вмісту жир-білка (40:60), що відповідає за якістю діючим стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам за ціною, що зазначена в додатку №1, надалі «Товар», та оплачує його вартість, відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору приймання Товару проводиться уповноваженим представником Покупця в момент його отримання від Продавця у с. Ямпіль.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за Товар Продавцю по цьому Договору здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту передачі Товару Покупцю.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати, передбачених цим Договором, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0.05% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як зазначає позивач в позовній заяві, протягом поточного року згідно з умовами Договору позивач поставив товар відповідачу, проте, відповідач в порушення умов Договору не провів в повному обсязі оплату за поставлений товар. Поставка товару позивачем відповідачу підтверджується долученими до матеріалів справи приймальними квитанціями № 000000007-ZG-001088 на закупівлю молочної сировини від 30.04.2012 на суму 22 546,76 грн., з якої відповідачем оплачено 2986,88 грн. та № 000000009-ZG-001088 на закупівлю молочної сировини від 30.06.2012 року на суму 15 313,50 грн., яка відповідачем не сплачена. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору станом на 20 серпня 2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 34 875,46 грн.

Крім того, відповідно до долученого до заяви за вх.№25113/12 від 06.11.2012 року уточненого розрахунку пені позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення платежу за товар, поставлений в квітні 2012 року з 30.04.2012 року по 13.09.2012 року, тобто за 136 календарних днів і за товар, поставлений в червні 2012 року з 30.06.2012 року по 13.09.2012 року, тобто за 75 календарних днів. Розмір нарахованої позивачем пені за прострочений платіж за квітень 2012 року складає 1330,08грн., а за червень 2012 року - 574,26 грн., а всього -1 904,34грн.

У своїй заяві за вх.№23929/12 від 24.10.2012 року відповідач, зокрема, заперечив проти періоду нарахування пені вказавши, що згідно з п.4.2. Договору оплата за Товар Продавцю здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту передачі Товару Покупцю. В підтвердження передачі товару (молока) позивач надає первинні документи, а саме: приймальну квитанцію № 000000007-ZG-001088 від 30.04.2012 року та № 000000009-ZG-001088 від 30.06.2012 року. Відтак, відповідач зазначає, що датами виконання зобов'язань мали би бути відповідно 10.05.2012 року і 10.06.2012 року.

Також, у заяві за вх.№25113/12 від 06.11.2012 року позивач вказує, що фактично за товар (молочну сировину), що поставлявся за Договором, позивачем відповідачу починаючи з 08.01.2012 року до останньої поставки 19.06.2012 року відповідач повинен був перерахувати позивачу кошти в сумі 64 875,46 грн. Оплата за товар була здійснена лише один раз 11.06.2012 року в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2937 від 11.06.2012 року. Тобто, на день подання позовної заяви заборгованість відповідача становила 34 875,46 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивачем здійснено розрахунок пені за товар, поставлений в квітні 2012 року, з 30.04.2012 року по 13.09.2012 року, тобто за 136 календарних днів, а за товар, поставлений в червні 2012 року, з 30.06.2012 року по 13.09.2012 року, тобто за 75 календарних днів, без врахування передбаченого Договором 10-денного періоду на оплату товару покупцем з моменту передачі товару, суд приймає заперечення відповідача, викладені в заяві за вх.№23929/12 від 24.10.2012 року щодо початку нарахування пені. Приймальними квитанціями № 000000007-ZG-001088 від 30.04.2012 року та № 000000009-ZG-001088 від 30.06.2012 року підтверджено момент передачі товару, відтак нарахування пені за товар, поставлений в квітні 2012 року, слід починати рахувати з 11.05.2012 року, а за товар, поставлений в червні 2012 року, -з 11.07.2012 року. Загальна сума перерахованої пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, становить 1 729,96 грн. (з 11.05.2012 року по 13.09.2012 року за 126 календарних днів -1 232,27 грн. (19 559,88 грн.*0,05/100*126), з 11.07.2012 року по 13.09.2012 року за 65 календарних днів -497,69 грн. (15 313,50 грн.*0,05/100*65).

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 875,46 грн. основного боргу та 1 729,96 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина», 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120 (ідентифікаційний код 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком», 81127, Львівська область, Пустомитівський район, с. Підбірці (ідентифікаційний код 25556075) 34 875,46 грн. основного боргу, 1 729,96 грн. пені та 1 605,96 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У решті частин позовних вимог у позові відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.11.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А