Рішення № 27409402, 30.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/9899-2012 30.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт -Україна»

Про стягнення 208 555, 64 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Александров С. В. (дов. № 104/1 від 15.03.2010р.)

від відповідача Мирона М. В. (дов. № 43-ю від 30.06.2012 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 30.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет -Тойс»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт -Україна» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 208 555, 64 грн. заборгованості за Договором поставки №К-335 від 27.02.2012р., у відповідності до якої просить суд:

- стягнути з відповідача на корись позивача 41 524, 20 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 000, 00 грн. штрафу за прострочення надання звіту про залишки товару, 3 000, 00 грн. штрафу за прострочення оплати за товар;

- зобов'язати відповідача повернути відповідачу товар загальною вартістю 154 826, 10 грн., згідно наведеного переліку;

- зобов'язати відповідача повернути торгове обладнання загальною вартістю 7 205, 34 грн.

У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-9/9899-2012, розгляд справи призначено на 14.08.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року розгляд справи відкладено на 04.09.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі, а також прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог вих. № 392 від 13.08.2012 року, прийнятої судом в порядку с. 22 ГПК України. Вказаною ухвалою судом залишено без розгляду заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, в зв'язку з її неоплатою судовим збором відповідно до Закону України "Про судовий збір".

В судовому засіданні 04.09.2012 року в порядку с. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11.09.2012 року, про що представників сторін повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 року розгляд справи відкладено на 27.09.2012 року у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі. За заявою позивача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

27.09.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позов. Відповідно до якого, станом на 27.09.2012 року відповідач має заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 42 860, 00 грн. та відповідач не заперечує стосовно штрафних санкцій, заявлених позивачем.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці, справу № 5011-9/9899-2012 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року справу прийнято до провадження судді Балац С. В. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 30.10.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 5011-9/9899-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судовому засіданні 30.10.2012 року представником позивача подано уточнення позовної заяви. Подані уточнення розцінені судом як заява про зменшення позовних вимог та приймається судом у відповідності до ст. 22 ГПК України до розглядцу. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 32 860, 00 грн., штраф за прострочення надання звіту про залишки товару у розмірі 2000, 00 грн., штраф за прострочення оплати за товар у розмірі 3000, 00 грн. та суму судового збору у розмірі 4 027, 02 грн.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2012 року між позивачем (далі по тексту -постачальник за договором) та відповідачем (далі по тексту -покупець за договором) укладено Договір поставки №К - 335 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору і в кількості, передбаченій замовленням на товар.

Товари поставляються за цінами, вказаними в специфікаціях, які підписуються повноважними представниками сторін і є невід'ємними частинами договору (п. 4.1. договору).

Покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових кошів на поточний рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з дня реалізації поставленого товару споживачам. За письмовою вимогою постачальника, покупець складає один раз у квартал звіт квартальних залишків та надсилає його постачальнику електронною поштою, факсом або іншим способом, що дозволяє зафіксувати момент його передачі. За кожний факт прострочення надання звіту покупцем більш ніж на три робочі дні, покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1000, 00 грн. (п. 4.3. договору).

У випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент не виконання зобов'язань, від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупцем більше двох разів підряд, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 1000, 00 грн. за кожний наступний факт несвоєчасної оплати (п. 6.4. договору).

Пунктом 3.11.1. договору передбачено, що у випадку систематичного порушення (2 і більше разів) умов договору відповідачем позивач має право вимагати повернення відповідачем нереалізованого товару, а відповідач повинен виконати таку умову протягом п'яти робочих днів з моменту її отримання.

Відповідачем в період дії строку договору було допущено порушення його умов (неодноразова несвоєчасна оплата товару), тому на підставі п. 8.4. договору позивач розірвав договір в односторонньому порядку, про що повідомив відповідача претензією, яку останній отримав 22.06.2012 року (що підтверджується матеріалами справи).

В претензії позивач також просив відповідача погасити існуючу заборгованість за реалізований товар (на той момент 41 524, 20 грн.), сплати штраф за прострочення надання звіту (2000, 00 грн.) та неустойку за прострочення оплати реалізованого товару (3000, 00 грн.), а також повернути увесь нереалізований товар та торгове обладнання (7 205, 34 грн.).

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 26.06.2012 року у відповідача перебував поставлений але не реалізований товар на загальну суму 154 826, 10 грн. (разом з ПДВ), торгове обладнання на загальну суму 7 205, 34 грн.

Станом на момент розгляду справи: відповідач повернув позивачу товар, що не був реалізований відповідачем на загальну суму 143 490, 30 грн., що підтверджується відповідними копіями належним чином завірених накладних, наявних в матеріалах справи; сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар, враховуючи часткову оплату, складає 32 860, 00 грн., що також підтверджується матеріалами справи.

Як вже зазначалося вище, позовні вимоги позивача, враховуючи подані ним заяви про зменшення позовних вимог Вих. № 580 від 30.10.2012 року, станом на момент вирішення спору, складаються з такого:

стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 32 860, 00 грн.;

стягнути з відповідача суму штрафу за прострочення надання звіту про залишки товару у розмірі 2000, 00 грн.;

стягнути з відповідача суму штрафу за прострочення оплати за товар у розмірі 3000, 00 грн.

За час дії договору відповідач надав позивачу два звіти про залишки товару з порушенням встановлених договором строків та порушив умови оплати товару 5 разів, зазначене підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем у його відзиві на позов.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет -Тойс», підлягають задоволенню, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, з наступних підстав.

Договір №К-335 від 27.02.2012р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, його зобов'язання виконувалися належним чином, а от відповідач допустив порушення умов договору, внаслідок чого, на момент вирішення справи судом, утворилася заборгованість у відповідача перед позивачем в розмірі 32 860, 00 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 32 860, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 32 860, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.3. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 32 860, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасне подання звітів в розмірі 2000, 00 грн. та штраф за несвоєчасну оплату товару в розмірі 3000, 00 грн., відповідно до п.4.3. та 6.4. договору відповідно.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторони п.п. 4.3. та 6.4. договору досягли домовленості про накладення штрафу на покупця за кожний факт порушення строків надання звітів, в розмірі 1000, 00 грн. та за кожний факт прострочення оплати товару більше ніж 2 рази, в розмірі 1000, 00 грн. Як встановлено судом, і не заперечується відповідачем, він 2 рази порушував строк подання звіту та 5 разів прострочив оплату товару, таким чином, у відповідності до умов договору, зобов'язаний сплатити позивачу відповідні штрафи в розмірі 2000, 00 грн. та 3000, 00 грн. Отже, позовні вимоги позивача в цій частині, є доведеними та обґрунтованим та відповідно підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс»підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт - Україна»(04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.12; код ЄДРПОУ 35847906; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет - Тойс»(04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 17; код ЄДРПОУ 34761734) 32 860 (тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. заборгованості за реалізований товар, 2000 (дві тисячі) грн. штрафу за несвоєчасне подання звіту, 3000 (три тисячі) грн. за несвоєчасну оплату товару, 4027 (чотири тисячі двадцять сім) грн. 02 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко