Постанова № 27409334, 06.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 5023/107/11

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військового прокурора Харківського гарнізону на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року у справі №5023/107/11 господарського суду Харківської області за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військовий радгосп Благодатний", третя особа: Державне підприємство "Благодатне", про повернення земельної ділянки,

за участю представників:

Прокуратури: Яговдік С.М., посв. № 000730,

Позивача: Загуменний В.В., дов. № 220/4/д від 03.01.2012 року,

Відповідача: Крутієв Ю.В., директор,

Третьої особи: Петровський В.М., дов. б/н від 28.04.2011 року.

В с т а н о в и в :

Військовий прокурор Харківського гарнізону (далі -Прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі -МО України, Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військовий радгосп Благодатний" (далі -ТОВ "ВС Благодатний", Відповідач) про зобов'язання ТОВ "ВС Благодатний" повернути МО України земельну ділянку площею 4671 га, вартістю 55697169,78 грн., прийняту від Державного підприємства МО України "Благодатне" за актом приймання-передачі від 31.03.2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Державне підприємство МО України "Благодатне" (далі -ДП "Благодатне", Третя особа).

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2012 року позов Прокурора задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2012 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора відмовлено повністю.

У подані касаційній скарзі, Прокурор, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 77, 84 Земельного кодексу України (далі -ЗК України), ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", ст.ст. 4, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у даній справі та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

У своїх письмових відзивах на касаційну скаргу Відповідач і Третя особа, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просили залишити таку скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду -без змін.

Під розгляду справи в суді касаційної інстанції Відповідачем було подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по заяві ТОВ "ВС Благодатний" від 05.10.2012 року, поданої до Зміївського РВ УМВС України в Харківській області в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, яке колегією суддів було розглянуто та відхилено, як безпідставне.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.04.2007 року між Військовим радгоспом "Благодатний" (Замовник) і ТОВ "ВС Благодатний" (Виконавець) було укладено договір №8 на використання земель (далі -Договір), до якого в подальшому було укладено Додаткові угоди № 1 від 25.04.2008року і № 2 від 12.03.2010 року.

Відповідно до пунктів 1.1. і 1.2. Договору, з урахуванням внесених змін, Відповідач прийняв від Військового радгоспу "Благодатний" землі, що перебувають у нього в постійному користуванні згідно акту на право постійного користування, серії ХР-12-00-002658, площею 4671 га, у тому числі 410 га -площі для заготовки сіна природних трав, та здійснює власними силами або силами третіх осіб обробку земель, посів та збирання зернових, олійних і кормових культур, а також заготівлю сіна природних трав.

Водночас, згідно пунктів 2.1. та 2.2. Договору, з урахуванням змін, Позивач зобов'язався, зокрема, надати Відповідачу доступ до своїх ділянок землі для проведення вказаних у пунктах 1.1. та 1.2. Договору сільськогосподарських робіт на виділених ним ділянках і виділити площадки для розміщення техніки та автотранспорту.

Також, пунктом 3.4. Договору, з урахуванням змін, передбачалось, що Відповідач зобов'язується за використання землі погасити кредиторську заборгованість Позивача, відповідно до графіку погашення заборгованості (додаток № 1 до Договору).

Крім того, згідно пункту 3.6. Договору, з урахуванням змін, Відповідач зобов'язався, крім обумовлених умовами цього Договору графіка виплат, погасити заборгованість із заробітної плати, здійснювати фінансування на господарські потреби для забезпечення життєдіяльності, забезпечення газом і енергією Позивача не забороненим законодавством України способом.

У пункті 7.1. Договору сторони зобов'язались не передавати прав та обов'язків по цьому Договору третім особам без попередньої згоди на це іншої сторони, а у пункті 7.2. Договору сторони також погодили строк його дії -з 01.09.2007 року по 01.09.2027 року.

При чому, умовами Договору передача земельної ділянки площею 4671 га, не передбачалась.

Разом з тим, згідно Акта прийому-передачі від 31.03.2008 року, підписаного між Військовим радгоспом "Благодатний", з посиланням на договір № 8 від 27.04.2007 року, було здійснено передачу TOB "ВС Благодатний" земельної ділянки площею 4671 га, у тому числі -410 га природних сінокосів.

Відповідно до наказу МО України № 373 від 24.07.2008 року "Про перейменування Військового радгоспу "Благодатний" у Державне підприємство "Благодатне" та затвердження його Статуту в новій редакції", Військовий радгосп "Благодатний" було перейменовано у Державне підприємство "Благодатне" та зазначено, що ДП "Благодатне" є правонаступником усіх прав та обов'язків Військового радгоспу "Благодатний".

При цьому, судами попередніх інстанцій також встановлено, що спірну земельну ділянку було надано ДП "Благодатне" на праві постійного користування відповідно до Державного акту, серії ХР-12-00-002658 від 29.12.1997 року, згідно рішення Готвальдовської районної ради № 97 від 03.04.1990 року.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2011 року у справі № 5023/5672/11, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2012 року, договір на використання земель № 8 від 25.04.2007 року, укладений між Військовим радгоспом "Благодатний" і ТОВ "ВС Благодатний", було визнано недійсним.

При чому, вказаним судовим рішенням у справі № 5023/5672/11 було встановлено, що ДП "Благодатне" не може виступати орендодавцем спірної земельної ділянки, оскільки земельну ділянку йому було надано на праві постійного користування, тоді як у ДП "Благодатне" не було права передавати надану йому в користування земельну ділянку іншій особі, оскільки вирішення питання щодо розпорядження цією земельною ділянкою належить саме МО України, що є порушенням діючого законодавства.

Вимогами Прокурора у даній справі є зобов'язання ТОВ "ВС Благодатний" повернути земельну ділянку площею 4671 га, вартістю 55697169,78 грн., прийняту від ДП "Благодатне" за актом приймання-передачі від 31.03.2008 року.

Суд першої інстанції, на підставі представлених матеріалів та встановлених обставин справи, з урахуванням положень ст.ст. 77, 92 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), посилаючись на те, що спірну земельну ділянку було надано в постійне користування саме ДП "Благодатне", без можливості її передачі іншій особі, тоді як рішенням господарського суду від 22.09.2011 року у справі № 5023/5672/11, яке набрало законної сили, було визнано недійсним договір на використання земель № 8 від 25.04.2007 року, дійшов висновку про неправомірне користування Відповідачем спірною земельною ділянкою, переданою йому за Актом прийому-передачі від 31.03.2008 року та про обгрунтованість позовних вимог Прокурора про повернення земельної ділянки площею 4671 га її законному власнику -МО України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у позові, вказував на те, що Прокурором не надано доказів на підтвердження того, що будь-які права або інтереси МО України, які захищаються законом, порушуються, не визнаються або оспорюються саме ТОВ "ВС Благодатний", тоді як згаданий вище Акт прийому-передачі від 31.03.2008 року ніколи не складався та не підписувався, як посадовими особами ДП "Благодатне", так і ТОВ "ВС Благодатний", що підтверджується актами ревізій КРУ МО України та листом Департаменту економічної та господарської діяльності МО України, а відсутність факту передачі спірної земельної ділянки Відповідачу встановлена рішенням господарського суду у справі № 5023/5158/11 від 04.08.2011 року.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При цьому, судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Поряд з цим, статтею 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

При цьому, статтею 19 ЗК України, встановлено категорії землі України за основним цільовим призначенням, а саме: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно ст. 69 ЗК України, до земель морського транспорту належать землі під: морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту; гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт. На підходах до портів (каналів), мостових, кабельних і повітряних переходів, водозабірних та інших об'єктів відповідно до закону можуть встановлюватись обмеження у використанні земель.

Відповідно до ст. 77 ЗК України, землями оборони визначаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, і підприємств та організацій Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Водночас, статтею 2 Закону України "Про використання земель оборони" встановлено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою -це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Права землекористувачів визначені ст. 95 ЗК України, згідно якої землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як зазначалось, вище рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2011 року у справі № 5023/5672/11 за позовом ДП "Благодатне" до ТОВ "ВС Благодатний", третя особа: МО України, за участі Військової прокуратури, тобто -за участю тих же осіб, що і в даній справі, про визнання договору недійсним, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2012 року було визнано недійсним договір на використання земель № 8 від 25.04.2007 року, укладений між Військовим радгоспом "Благодатний" і ТОВ "ВС Благодатний".

При цьому, судовим рішенням у справі № 5023/5672/11 було встановлено, що ДП "Благодатне" не може виступати орендодавцем спірної земельної ділянки, оскільки земельну ділянку йому було надано на праві постійного користування, тоді як у ДП "Благодатне" не було права передавати надану йому в користування земельну ділянку іншій особі, оскільки вирішення питання щодо розпорядження цією земельною ділянкою належить саме МО України, що є порушенням діючого законодавства.

Як зазначалося вище, вимогами Прокурора у даній справі є зобов'язання ТОВ "ВС Благодатний" повернути передану йому ДП "Благодатне" незаконно, без відповідних на те правових підстав та без належної на те згоди уповноваженого на це відповідного державного органу, за Актом приймання-передачі від 31.03.2008 року, спірну земельну ділянку її законному власнику, з посиланням на норми діючого законодавства і, зокрема, ст.ст. 77, 92, 95, 116, 122, 123, 151 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони".

Проте, суд апеляційної інстанції незважаючи на встановлені обставини справи та положення згаданих вище норм матеріального права, в порушення вимог ст.ст. 35, 43 ГПК України, відмовляючи у задоволенні позову необґрунтовано дійшов висновку про те, що Прокурором не надано доказів на підтвердження того, що будь-які права або інтереси МО України, які захищаються законом, порушуються, не визнаються або оспорюються саме ТОВ "ВС Благодатний", оскільки матеріалами справи, у тому числі -судовим рішенням від 22.09.2011 року у справі № 5023/5672/11 підтверджується, як протиправність укладення правочину -договору на використання земель № 8 від 25.04.2007 року, укладеного між Військовим радгоспом "Благодатний" і ТОВ "ВС Благодатний", так і неправомірність передачі спірної земельної ділянки останньому на підставі Акту прийому-передачі від 31.03.2008 року і фактично -вибуття цієї ділянки з володіння МО України. Крім того, за умови відсутності між сторонами предмету спору, що спростовуєтьтся представленими матеріалами, згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у такій справі підлягало припиненню, а тому висновки суду апеляційної інстанції у цій частині є суперечливими та не відповідають обставинам справи.

Стосовно Акту прийому-передачі від 31.03.2008 року і висновків суду апеляційної інстанції про те, що вказаний документ ніколи не складався і не підписувався, як посадовими особами ДП "Благодатне", так і ТОВ "ВС Благодатний", яке підтверджується актами ревізій КРУ МО України та листом Департаменту економічної та господарської діяльності МО України, а відсутність факту передачі спірної земельної ділянки Відповідачу встановлена рішенням господарського суду у справі № 5023/5158/11 від 04.08.2011 року, то в матеріалах справи наявна завірена копія такого Акта, долученого до позовної заяви, підписаного законними представниками ДП "Благодатне" і ТОВ "ВС Благодатний" і завіреного їх печатками, дійсність якого під час розгляду даної справи спростовано так і не було, тоді як факти, встановлені рішенням в останній, згідно приписів ст. 35 ГПК України, не можуть прийматись до уваги, як такі, що не доводяться знову, оскільки сторонами у цій справі виступали тільки ТОВ "ВС Благодатний" та ДП "Благодатне", без участі у цій справі МО України. Більш того, факти, встановлені вказаним судовим рішенням, стосувались висновків щодо передачі спірної земельної ділянки, як об'єкту оренди, саме в контексті договору оренди землі, укладеного відповідно до вимог Закону України "Про оренду землі", і саме у зв'язку з цим господарським судом і з'ясовувалось питання, зокрема, про належність виконання сторонами умов такого договору, тоді як за висновками господарського суду, договір № 8, який був укладений між Військовим радгоспом "Благодатний" і ТОВ "ВС Благодатний" 25.04.2007 року, за своєю правовою природою не являвся договором оренди землі.

При вирішенні даного спору, суд апеляційної інстанції, в порушення вказаних вище процесуальних норм, не приділив також належну увагу і не надав правильну юридичну оцінку і акту від 29.12.1997 року, який був виданий Військовому радгоспу "Благодатний", тоді як саме цей документ і засвідчував право останнього на постійне користування спірною земельною ділянкою, не врахувавши при цьому в повній мірі і вимог норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 92, 95 ЗК України, в контексті правильного вирішення даного спору.

В той же час, суд першої інстанції, встановивши у повній мірі всі обставини справи та правильно застосувавши до спірних правовідносин вимоги норм матеріального права і, зокрема, ст.ст. 77, 92 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", та врахувавши факти, встановлені рішенням господарського суду у справі № 5023/5672/11, посилаючись при цьому на те, що спірну земельну ділянку було надано в постійне користування саме ДП "Благодатне", без можливості її передачі іншій особі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, зобов'язавши ТОВ "ВС Благодатний" повернути МО України, в особі ДП "Благодатне", спірну земельну ділянку загальною площею 4671 га.

З урахуванням викладеного, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року у даній справі підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2012 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Військового прокурора Харківського гарнізону задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року скасувати повністю, а рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2012 року у справі № 5023/107/11 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Військовий радгосп Благодатний" в дохід Державного бюджету України 536 грн. 50 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги в суді касаційної інстанції.

Зобов'язати господарський суд Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.