Рішення № 27408841, 06.11.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2012 р. Справа 17/4/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі :

головуючого - судді Стефанів Т. В., суддів Банаська О. О., Маслія І. В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі

структурної одиниці "Могилів-Подільські електричні мережі",

24000, вул. Полтавська, 83, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.

до: Могилів-Подільського міського відділу Управління МВС України у

Вінницькій області,

24000, м. Могилів-Подільський, вул. Сагайдачного, 4

про стягнення 11 949,78 грн. за договором про постачання електричної енергії

за участю представників сторін :

позивача: Первак О. В.- за дорученням;

відповідача: Горецький Ю. М.- за дорученням;

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Могилів-Подільські електричні мережі" подано позов до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Вінницькій обл. про стягнення 11 949,78 грн. за договором № 504 від 02.01.2008 р. про постачання електричної енергії.

Ухвалою суду від 28.02.2012 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 13.03.2012 р..

Однак внаслідок недосконалої притензійно-позовної роботи з боку позивача за клопотанням останнього судом двічі була здійснена заміна відповідача в порядку ст.24 ГПК України. Так, зокрема, ухвалою суду від 11.05.2012 р. за клопотанням представника позивача первісного відповідача замінено на Управління МВС України у Вінницькій області з призначенням судового засідання на 07.06.2012 р.; ухвалою суду від 11.07.2012 р. за клопотанням представника позивача первісного відповідача замінено на Могилів-Подільський міський відділ Управління УМВС України у Вінницькій області з призначенням судового засідання на 11.09.2012 р..

Судове засідання 11.09.2012 р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Стефанів Т.В. на лікарняному.

Позивач та відповідач 11.09.2012 р. через канцелярію суду подали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 17.09.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи призначено на 25.09.2012 р.. Разом з тим сторони в судове засідання не з'явились, докази вручення поштової кореспонденції сторонам до суду станом на 25.09.2012 р. не надійшли.

25.09.2012 р., на підставі заяви судді Стефанів Т. В., розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 25.09.2012 р. для розгляду справи № 17/4/2012/5003 створено колегію у складі: головуючого судді Стефанів Т. В., суддів Банаська О. О., Маслія І. В..

Ухвалою суду від 25.09.2012 р. справа прийнята судовою колегією до провадження з призначенням судового засідання на 18.10.2012 р..

18.10.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 06.11.2012р.

В судове засідання 06.11.2012 р. з'явились представник позивача та відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному об'ємі, представник відповідача підтримав, викладені у відзиві на позов заперечення. Зокрема наголосив на тому, що договір про постачання електричної енергії № 504 від 02.01.2008 р. був укладений з порушенням вимог п.2 ст.203 ЦК України (особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності) та ч.2 ст.207 ЦК України (правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою) - Відділенням ДАІ з обслуговування адміністративної території Могилів - Подільського району та автомобільної інспекції не було та не є юридичною особою, без відповідного погодження та надання повноважень на його укладення УМВС України у Вінницькій області. Крім того, незважаючи на те, що внаслідок реорганізації Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Могилів - Подільського району та автомобільної інспекції підпорядковано Могилів-Подільському міському відділу Управління УМВС України у Вінницькій області, приміщення по вулиці Сагайдачного,6 перебуває на балансі УДАІ УМВС України у Вінницькій області, яке повинно відповідати за вказаним договором. Вважає, що між позивачем та відповідачем (Могилів-Подільський міський відділ Управління УМВС України у Вінницькій області) існують договірні відносини тільки по договору №83 від 01.11.2007 року, заборгованість по якому складає 139,51 грн. (акт звірки від 07.08.2012 року). Таким чином, жодних правових підстав та обов'язку в Могилів-Подільського МВ УМВС України у Вінницькій області щодо відшкодування вартості послуг з постачання електроенергії за договором № 504 від 02.01.2008 року не має.

З урахуванням наведеного, відповідач в задоволенні позову ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Могилів-Подільські електричні мережі"до Могилів-Подільського МВ УМВС України у Вінницькій області про стягнення 11 949,78 грн. просить відмовити.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.01.2008 року між ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі СО "Могилів-Подільські електричні мережі" (Постачальник) та Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Могилів-Подільського району та автомобільно-технічної інспекції (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 504. Вказаний договір зі сторони відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Могилів-Подільського району та автомобільно-технічної інспекції був підписаний його керівником Бральчуком А. І.

Судом встановлено, що на момент укладення договору про постачання електричної енергії №504 від 02.01.2008 року Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Могилів-Подільського району та автомобільно-технічної інспекції було юридичною особою. Так, зокрема, у п.10 Положення про Державну автомобільну інспекцію УМВС України у Вінницькій області, погодженого начальником УМВС України у Вінницькій області 01.08.1997 року, на підставі якого укладався вказаний договір, зазначено, що управління Державтоінспекції УМВС України у Вінницькій області, її структурні підрозділи в міських та районних відділах внутрішніх справ є юридичними особами, мають рахунки в установах банків, печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (т.1, а.с. 6-17).

В той же час матеріали справи містять Положення про міжрайонне відділення Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області, затверджене начальником УМВС Україниу Вінницькій області від 18.10.2006 року (т.2, а.с.45-49), з п.10 якого вбачається, що відділення не є юридичними особами. Однак суду не надано належних і достовірних доказів того, що Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Могилів-Подільського району та автомобільно-технічної інспекції було саме міжрайонним відділенням і діяло на підставі положення від 18.10.2006р. - на момент укладення договору від 02.01.2008р.

Крім того, відповідач надав суду Положення про відділення ДАІ з обслуговування адміністративних територій районів Вінницької області, м. Гнівань, м. Ладижин та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України у Вінницькій області (т.2, а.с. 31), з п.1 якого вбачається що відділення є самостійним структурним підрозділом УДАІ, яке в свою чергу є юридичною особою, що слідує із п.15 Положення про управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області (додаток № 1 до наказу УМВС України у Вінницькій області від 03.01.2008 року № 6) (т.2, с.9-21). Однак, вказані документи датовані на день пізніше, ніж укладений договір, а тому не приймаються судом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №356 від 06.04.2011 року наказом Управління МВС України у Вінницькій області № 921 від 15.08.2011р. були проведені організаційно-штатні зміни в підрозділах ДАІ УМВС України у Вінницькій області (т.2, а.с.79-82), згідно якого Відділення Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території Могилів-Подільського р-ну та автомобільно-технічної інспекції реорганізовується, скорочуються всі посади та переходить в підпорядкування Могилів-Подільського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області.

Враховуючи вказані реорганізаційні зміни, судом ухвалою від 11.07.2012 р. за клопотанням представника позивача первісного відповідача замінено на Могилів-Подільський міський відділ Управління УМВС України у Вінницькій області.

Отже, Могилів-Подільський міський відділ Управління МВС України у Вінницькій області є належним відповідачем по справі.

Твердження відповідача, що будівля за адресою: м. Могилів-Подільський, вул.Сагайдачного,6 не належить Могилів-Подільському міському відділу Управління МВС України у Вінницькій області, а знаходиться на балансі УДАІ УМВС України у Вінницькій області, а тому останній повинен відповідати за вказаним позовом не береться судом до уваги, оскільки між сторонами виникли зобов'язальні відносини з договору про постачання електричної енергії.

Статтею 241 ЦК України передбачено вчинення правочинів з перевищенням повноважень. Відповідно до вказаної статті правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Статтею 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

В п. 9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» визначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

11.11.2011 року позивач звертався до начальника Могилів-Подільського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області з вимогою про сплату боргу за куплену електроенергію в розмірі 11 949,78 грн. (т.1, а.с.58).

В матеріалах справи знаходиться лист-відповідь заступника начальника Могилів-Подільського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області №6093 від 30.11.2011 року (т.1, а.с.60) з повідомленням про те, що оплата даної енергії буде здійснена 30.11.2011 року, а щодо заборгованості попереднього періоду інформація передана в обласне управління УДАІ УМВС України у Вінницькій області для вирішення питання оплати.

Суд розцінює вказаний лист як факт схалення юридичною особою договору про постачання електричної енергії №504 від 02.01.2008 року, а отже наявності обов'язку щодо належного виконання зобов'язань.

Твердження відповідача, що вказаний договір про постачання електричної енергії від 02.01.2008 року № 504 є недійсним не беруться судом до уваги, оскільки останній на момент розгляду справи в судовому порядку не визнаний недійсним, а, отже, є дійсним, незважаючи на те, що укладений з перевищенням повноважень. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.1.1 даного Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 5,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п.1.2 Договору розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Також сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п.2.1 Договору).

В п. 2.3.3 Договору сторони узгодили, що споживач зобов'язується проводити оплату вартості спожитої електроенергії на протязі 5 днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок постачальника.

Відповідно до Додатку № 3 до Договору № 504 від 02.01.2008 року оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника: до 20 числа розрахункового періоду 100 % від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

Згідно з п. 4.2 Договору за внесення платежів з порушенням терміну, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,75 %, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.7.1 Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно- технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами п.6.20-6.21 ПКЕЕ.

Позивач свої зобов'язання виконав, поставивши електроенергію на загальну суму 14853,08 грн. та надавши для оплати рахунки.

Відповідач зобов'язання, передбачені Договором № 504 від 02.01.2008 року, виконав частково, провівши оплату на суму 29 03,30 грн. за використану електроенергію (т.1, а.с.89-94).

05.03.2011 року ВАТ "АК Вінницяобленерго" провела зміну найменування юридичної особи на ПАТ "Вінницяобленерго".

Внаслідок несплати відповідачем вартості спожитої електроенергії станом на день подання позову та розгляду справи виникла заборгованість в розмірі 11 949,78 грн., яка залишається непогашеною, що і спонукало звернутись з позовом до суду.

Наявність боргу підтверджується рахунками на оплату, актами контрольного знімання показників лічильника, розрахунком суми позовних вимог тощо (т.1, а.с.29-55, 59, 87).

Враховуючи викладені обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.7 ст.276 ГК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, відповідно до Додатку № 3 до Договору № 504 від 02.01.2008 року оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника: до 20 числа розрахункового періоду 100 % від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Беручи до уваги встановлені обставини та наведені вище приписи законодавчих норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 11 949,78 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та правомірні.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведене вище позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 45, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Могилів-Подільського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області, (код 25510334, 24000, м. Могилів-Подільський, вул. Сагайдачного, 4) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Могилів-Подільські електричні мережі" (код 03670177, 24000, вул. Полтавська, 83, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.) - 11 949,78 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Стефанів Т. В.

Судді Банасько О. О.

Маслій І. В.

Повне рішення складено 12 листопада 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи.