Рішення № 27408753, 08.11.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2012 р. Справа 11/25/2012/5003

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України", м. Київ

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод",

м. Вінниця

про стягнення 351 312,46 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Білоус І.М.

Представники сторін:

позивача: Мицько Р.М. - довіреність № 116/10 від 26.12.11 р. (заступник начальника відділу роботи з питань правонаступництва управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи юридичного департаменту ДК "Газ України").

відповідача: Шкуропат Я.О. - довіреність № б/н від 03.04.12 р..

ВСТАНОВИВ :

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" про стягнення 351 312,46 грн., з яких 279 415,50 грн. - основного боргу; 20 932,13 грн. - пені; 19 559,09 грн. - штрафу; 16 764,93 грн. - індексу інфляції; 14 640,81 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.09.12 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 11/25/2012/5003 та призначено її до розгляду на 25.09.12 р..

25.09.12 р. розгляд справи у зв"язку з неявкою в судове засідання представників сторін та ненадання останніми витребуваних доказів відкладено на 16.10.12 р.

11.10.12 р. відповідно до розпорядження керівника апарату суду, справу №11/25/2012/5003 за результатами повторного автоматизованого розподілу перерозподілено судді Балтаку О.О. у зв"язку із госпіталізацією та тривалим лікуванням судді Матвійчука В.В..

Ухвалою суду від 12.10.12 р. справу прийнято до свого провадження суддею Балтаком О.О..

Ухвалами суду від 16.10.12 р., 29.10.12 р., слухання по справі з підстав передбачених законодавством неодноразово відкладалося.

08.11.12 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача зауважив про часткове визнання позовних вимог та заявою від 08.11.12 р. звернувся з проханням зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу на 50%, а саме до 9 779,54 грн. через складне фінансове становище товариства.

В підтвердження обставин, викладених у заяві заявник додав копію балансу станом на 12.09.12 р. та копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.01.2010 р. між дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" - правонаступником якого є дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" (Споживач, Покупець) укладено договір на постачання та транспортування природного газу № В-09-19П, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов"язався поставити Споживачу (Покупцю) у 2010 році природний газ, а Споживач (Покупець) зобов"язався прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору в обсязі, зазначеному у розділі 2 договору.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач свої зобов"язання виконав, поставивши Споживачеві (передавши Покупцю) в січні - березні 2010 р. природний газ, що підтверджується актами подачі-прийому та реалізації газу (а.с. 24 - 26).

В п. 5.1 договору сторони визначили порядок та умови проведення розрахунків, а саме:

- споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п. 2.1. договору) та послуг по постачанню та транспортуванню;

- в разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору оплату за поставлений природний газ належним чином не здійснив, що підтверджується відсутністю доказів погашення заборгованості (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

В результаті чого, станом на день пред"явлення позову до суду за відповідачем утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 279 415,50 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений природний газ згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці газу належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу за договором на постачання та транспортування природного газу № В-09-19П від 01.01.10 р. в розмірі 279 415,50 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 20 932,13 грн. за період з 31.02.12 р. по 31.08.12 р. та 7% штрафу у розмірі 19 559,09 грн.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 цього Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.1 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ по постачанню та транспортуванню у строки визначені у п.5.2. даного договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Неустойка нараховується Постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Провівши перевірку нарахування пені судом встановлено, що вказана вимога обрахована правомірно, а тому підлягає задоволенню.

При цьому нарахування позивачем 7% штрафу у розмірі 19 559,09 грн. також проведено правильно.

Однак, з урахуванням заяви представника відповідача від 08.11.12 р. про зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50%, а саме до 9 779,54 грн. через складне фінансове становище підприємства та даних, що містяться в балансі станом на 12.09.12 р. та звіті про фінансові результати за 9 місяців 2012 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод", суд прийшов до висновку про зменшення 7% штрафу з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який міститься в п. 3 ст. 83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.19994 року № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", в якому зазначається, що вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки суд взяв до уваги майновий стан сторін, специфіку діяльності відповідача, а також те, що причиною виникнення боргу за поставлений газ є складне фінансове становище останнього.

Враховуючи викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, зменшує розмір штрафу до 9 779,54 грн..

Поряд з цим, перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат за період з грудня 2010 р. по квітень 2012 р. та трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01.12.10 р. по 31.08.12 р., суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 16 764,93 грн. - індексу інфляції; 14640,81 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у зв"язку із зменшенням розмір штрафу.

Витрати, пов"язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Судом з'ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням №425 від 29.08.2012 р. зайво сплачено 0,75 грн. судового збору, а тому судовий збір у вказаному розмірі підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу до 9 779,54 грн..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод", код ЄДРПОУ 34964131 (вул. Острозького, 3, м. Вінниця, 21000) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) 279 415,50 грн. - основного боргу; 20 932,13 грн. - пені; 9 779,54 грн. - штрафу; 16 764,93 грн. - індексу інфляції; 14 640,81 грн. - 3% річних; 7 026,25 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

4. На підставі п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI повернути дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 0,75 грн. (судовий збір сплачено згідно платіжного доручення № 425 від 29.08.2012 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 11/25/2012/5003 (а.с. 9)).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду складено 12 листопада 2012 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи