Постанова № 27404663, 06.11.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 2-а-1397/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Блащуку В.В., за участю представника позивача Зубрілова І .І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство " Херсонський машинобудівний завод" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, Фонд) звернулось до адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Херсонський машинобудівний завод» (далі-відповідач, ТОВ НВП "ХМЗ") про стягнення 172 584,02 грн. адміністративно-господарських санкцій та 276,16 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі -Закон №875-ХІІ) за невиконання у 2011 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону. Виходячи з чисельності штатних працівників - 638 осіб, відповідач мав створити 26 робочих місця для інвалідів, але повністю свого обов'язку не виконав, не створивши сім відповідних робочих місць. Відповідно до частини другої статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи свою позицію наступним: товариством на виконання вимог ст.18 Закону №875-ХІІ здійснило певний комплекс дій. Створено робочі місця для працевлаштування інвалідів із забезпеченням для них умов праці з урахуванням індивідуальних потреб реабілітації і забезпеченням іншими гарантіями передбаченими законодавством (підтверджується наказом). На підставі наказу директора ТОВ НВП «ХМЗ» на 2011 рік передбачено заходи щодо пошуку необхідної кількості інвалідів для подальшого їх працевлаштування. Подавались звіти до Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів. На протязі 2011 року неодноразово надавалась державній службі зайнятості інформація, необхідна для організації працевлаштування інвалідів (звіти 3-ПН), однак жодного інваліда для працевлаштування направлено не було. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. В зв'язку з тим, що товариство виконало всі, залежні від нього, дії та здійснило всі необхідні заходи, на нього не можна покладати відповідальність за невиконання державними органами своїх функцій.

В судовому засіданні вирішено питання про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.

Розглянувши подані документи, врахувавши позицію позивача, врахувавши позицію відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників товариства у 2011 році становила 638 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2011 році становила 19 осіб, у той час коли у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовані сім інвалідів. Відповідачем протягом 2011 року не вжито всіх можливих заходів щодо створення робочих місць для інвалідів.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Стосовно перелічених в запереченні дій відповідача спрямованих на виконання вимог ст. 18 Закону №875-ХІІ суд зазначає наступне : відповідно до ч.5 ст. 18 виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування … інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Комплекс заходів повинен бути направлений на працевлаштування інваліда. В матеріалах справи містяться відповідь Херсонського міського центру зайнятості до Фонду від 10.10.2012 №03-20/5869 за якою на працевлаштування до ТОВ НВП «ХМЗ» направлялись інваліди, однак чотирьом направленим особам було зазначено в корінці направлення на працевлаштування «кандидатура не відповідає вимогам». Це при тому, що товариство постійно звітувало в 2011 до служби зайнятості про наявність від 16 до 34 вакансій для інвалідів. Наведені в запереченнях заходи по пошуку необхідної кількості працівників-інвалідів на 2011 рік, а також накази №3 від 13.01.2011 «Про внесення змін в штатний розпис», №6 від 24.01.2011 «Про прийняття заходів по пошуку необхідної кількості працівників-інвалідів» не дають підстав вважати ці дії безспірними доказами направленими на працевлаштування інвалідів. Слід дати оцінку виконання ТОВ НВП «ХМЗ» цих заходів - при тому, що до відповідача направлялись інваліди для працевлаштування, при наявності у відповідача вакансій, при наявності наказів та затверджених керівником заходів спрямованих на пошук та працевлаштування інвалідів, жодного з направлених інвалідів працевлаштовано не було. Відповідач ні до ні під час судового засідання не надав обґрунтованих та належних доказів, якими мотивовано відмови направленим особам в працевлаштуванні. Аналізуючи в сукупності всі ці обставини, суд не може прийняти правову позицію відповідача та погодитись з тим що ним виконано всі залежні від нього дії по працевлаштуванню інвалідів.

З огляду на таке, суд приходить до висновку, що за 7 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами в 2011 році, відповідач до 18.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно -господарські санкції у розмірі 172 584,02 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно -господарських санкціях підтверджується документом -звіт за формою 10-ПІ № 2180 від 27.02.12 за 2011 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій .

Розмір пені у сумі 276,16 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно -господарських санкцій.

Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 172 860,18грн.

Несплата адміністративно -господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач по справі довів правомірність своїх вимог, у досліджуваних судом відносинах.

За таких обставин, узагальнюючи викладене, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 17,19, 71,128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Херсонський машинобудівний завод» ( код ЄДРПОУ 35788406) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкцій у розмірі 172 584 (сто сімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 02 копійки та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 276 (двісті сімдесят шість) гривень 16 копійок на банківські реквізити: (Одержувач: УДКСУ у м. Херсоні, код 37959779, МФО 852010, р/р 31219230700002, банк: ГУДКСУ по Херсонській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 листопада 2012 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.3.4