Постанова № 27404631, 06.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. № 2а- 11452/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Крицька Ю.О.,

представника відповідача - Буряківський О,В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Женевьєва" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Женевьєва»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд з урахуванням уточнень визнати протиправними дії Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Женевьєва», в результаті якої було складено акт від 26.09.2012р. 421/22-417/37093017 "Про результати документальної невиїзної перевірки ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖЕНЕВЬЄВА" (код за ЄДРПОУ 37093017) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р."

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з порушенням вимог п.п.78.1.1 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не направлявся позивачу письмовий запит на витребування інформації, з порушенням вимог п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, йому не було вручено копії наказу та повідомлення на проведення перевірки, а при оформленні її результатів не було дотримано вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються будь-якими доказами та даними господарської діяльності позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення перевірки ПП «Женевьєва»та складання акта перевірки вимоги діючого законодавства були дотримані, посадові особи ДПІ діяли в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2012 року фахівцями Західної міжрайонної Державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланова невиїзну перевірку Приватного підприємства "Женевьєва" (код за ЄДРПОУ 37093017) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р., за результатами якої було складено акт від 26.09.2012р № 421/22-417/37093017.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття рішення про призначення спірної перевірки, а також дій по проведенню перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок передбачені ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, у формі наказу та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених п.п. 78.1.1 - 78.1.12 ст. 78 цього Кодексу.

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст. 78 Податкового кодексу України.

Оглянувши копію акту від 26.09.2012р № 421/22-417/37093017, суд зазначає, що фактичною підставою для призначення перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби №5417/10/22-49 від 06.08.2012 про надання інформації та її документального підтвердження щодо результатів операцій по господарських відносинах із постачальниками та покупцями за період 2011-2012р. для з'ясування реальності та повноти відображення даних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках підприємства, а юридичною підставою є п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Розглядаючи справу, суд враховує, що відсутність відповіді платника податків на письмовий запит податкового органу є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Доказів направлення або вручення позивачу письмового запиту, оформленого листом №5417/10/22-49 від 06.08.2012, відповідачем до суду не подано, в судовому засіданні представником відповідача підтверджено, що такі докази відсутні, отже станом на момент проведення перевірки та прийняття рішення про її призначення у відповідача було відсутнє документальне підтвердження про направлення або вручення письмового запиту ПП «Женевєва».

Згідно з ст. 79 п.п.79.2 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однак, всупереч зазначеним нормам, наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не приймався керівником органу державної податкової служби та не був вручений представнику позивача.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив відсутність наказу прийнятого керівником Західної МДПІ та пояснив, що перевірку позивача було проведено згідно наказу ДПС України № 329/ДСК від 23.04.2012р., відповідно до якого підприємство ПП «Женевьєва»віднесено до категорії «ризикових»підприємств, та контрольного завдання ДПС у Харківській області отриманого Західною МДПІ листом від 03.08.2012 №10239/7/22.4-23.

Отже, всупереч зазначеним вище нормам, наказ про проведення документальної невиїзної перевірки Приватного Підприємства "ЖЕНЕВЬЄВА" (код за ЄДРПОУ 37093017) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р. керівником органу державної податкової служби не приймався та не був вручений представнику позивача.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: 1) на момент призначення перевірки запит податкового органу не було направлено позивачу та позивачем не було отримано, 2) отже не сплив десятиденний строк на надання письмових пояснень та документального підтвердження по суті отриманого запиту.

Згідно п.п. 78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Тобто, обов'язковою умовою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків є надіслання платнику податків копії наказу та повідомлення про проведення перевірки до початку її проведення.

Зі змісту акту перевірки від 26.09.2012р № 421/22-417/37093017 та наданих представником відповідача в судовому засіданні пояснень встановлено, що копію наказу та направлення посадовим особам платника податків не вручалися та не надсилалися, а отже органом податкової служби не було дотримано вимог, за умови виконання яких посадові особи органу податкової служби мають право приступити до проведення невиїзної позапланової документальної перевірки.

Згідно абз 4, 5 п.п. 75.1.2 п. 75. 1 ст 75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

З огляду на приписи ст. 79 ПК України не надано доказів прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у формі наказу, направлення наказу про проведення такої перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Складення наказу та направлення, їх вручення платнику податків згідно з приписами Податкового кодексу України створює у податкового органу право приступити до проведення перевірки, якому кореспондується встановлений п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України обов'язок платника надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відтак, суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 року про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю такої перевірки.

Отже, дії податкового органу по призначенню та проведенню перевірки мають вплив на права, свободи та інтереси позивача, а тому можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган не подав до суду належних та допустимих доказів, дотримання умов щодо призначення та проведення перевірки.

Враховуючи, що перевірка призначена за відсутності законних підстав для її проведення, не дотримано умов щодо її проведення, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Женевьєва" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання протиправними дій - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Женевьєва" в результаті якої було складено акт від 26.09.2012 року 421/22-417/37093017 "Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Женевьева" (код за ЄДРПОУ 37093017) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року".

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Женевьєва" (61017, м. Харків, вул. Серіковська, б.1) судовий збір у розмірі 33,54 грн. (тридцять три гривні 54 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 12.11.2012р.

Суддя С.О. Чудних