Постанова № 27404344, 05.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2386/12

15:58 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Настасійчука О.В.,

представників сторін:

позивача - Паскаря А.П.;

відповідача - Гайсана С.Г.,

прокурора - Єленюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду в Новоселицькому районі Чернівецької області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новоселицького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6722,74 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 6722,74 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали позов та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову. Вважав позовні вимоги невмотивованими та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову та призначити пільгові пенсії трактористам-машиністам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідно до абз. 5, п.п. 1, п. 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за рахунок коштів Державного бюджету України. В обґрунтування представник відповідача вказував, що положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не передбачає порядок компенсації пільгових пенсій, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах. Також зазначав, що приписи Законів України «Про пенсійне забезпечення»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не поширюються на платників фіксованого сільськогосподарського податку в частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, вважав, що недолучення прокурором Новоселицького району до матеріалів справи доказів проведення перевірки відповідача з питань своєчасного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на які він посилається в позовній заяві, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ванчиківці» (60351, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Ванчиківці, ідентифікаційний код 03801930) зареєстрований як юридична особа 22.04.2004 р. Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області (а.с. 10-13).

Згідно ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідач взятий на облік в управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Позивачем на адресу відповідача надсилалися:

розрахунок від 09.07.2012 р. за № 4564/03 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»про сплату з липня 2012 р. коштів в сумі 3,15 грн.;

відомості від 09.07.2012 р. № 3095/02 про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» про сплату з липня 2012 р. коштів в сумі 2755,10 грн.;

відомості від 06.08.2012 р. № 3526/2 про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»про сплату з серпня 2012 р. коштів в сумі 3961,34 грн. (а.с. 5, 7, 8).

Вказані розрахунок та відомості одержано відповідачем 16.07.2012 р. та 13.08.2012 р., про що свідчать відмітки про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 7, 8).

Однак, відповідачем зазначені в розрахунку та відомостях суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень - серпень 2012 р. не сплачувалась, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 6722,74 грн. (3961,34 грн. + 2755,10 грн. + 3,15 грн. + 3,15 грн.).

Згідно п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фак тичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. п. 6.9 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідач належним чином був повідомлений про заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 6722,74 грн., проте заборгованість в добровільному порядку не погасив.

Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства в частині несвоєчасної сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6722,74 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості, а доводи надані в судовому засіданні не виключають його обов'язку відшкодувати витрати на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Доводи представника відповідача про те, що положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не передбачає порядок компенсації пільгових пенсій, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах суд не бере до уваги, оскільки порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією затвердженою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Посилання представника відповідача щодо непоширення на СВК «Ванчиківці», як платника фіксованого сільськогосподарського податку, вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

Згідно ст. 2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого господарського податку»від 31.05.2005 р. № 2613-IV, яким внесено зміни до абзацу 5 підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2006 р. платники фіксованого сільськогосподарського податку не здійснюють відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають органам державної податкової служби до 1 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок (п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 308.3 ст. 308 Податкового кодексу України довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

В судовому засіданні представник відповідача стверджував, що з 2010 р. сільськогосподарський виробничий кооператив «Ванчиківці»не здійснює господарську діяльність, відтак суд вважає, що відповідач не набув у 2012 р. статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. Крім того, під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів набуття або підтвердження ним в 2012 р. статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Не заслуговують уваги доводи представника відповідача щодо недолучення прокурором Новоселицького району до матеріалів справи доказів проведення перевірки відповідача з питань своєчасного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на які він посилається в позовній заяві, оскільки вказана обставина немає значення для вирішення вказаного спору по суті.

Щодо вимоги відповідача стосовно призначення пільгових пенсії трактористам-машиністам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідно до абз. 5, п.п. 1, п. 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за рахунок коштів Державного бюджету України суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена ст. 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.

Адміністративні суди, згідно зі ст. ст. 3, 4 КАС України, здійснюють правосуддя в адміністративних справах - переданих на вирішення адміністративного суду публічно-правових спорах, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження інших органів державної влади, зокрема у питанні реалізації органами Пенсійного фонду України встановленої Законом України «Про пенсійне забезпечення»компетенції щодо здійснюють пенсійного забезпечення. Відтак вимога відповідача про призначення пільгових пенсії трактористам-машиністам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідно до абз. 5, п.п. 1, п. 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за рахунок коштів Державного бюджету України є безпідставною.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 71, 86, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» (60351, с. Ванчиківці, Новоселицький район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 03801930) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі заборгованість по несплачених пільгових пенсій в сумі 6722,74 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 12 листопада 2012 р.

Суддя В.К. Левицький