Постанова № 27403962, 05.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3633/2012

05 листопада 2012 року 16год. 57хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Гуль Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Красько Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ФОП ОСОБА_3

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі -ФОП ОСОБА_3) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі -ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2012р. №0002151745 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного податкового законодавства, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності та фактичному характеру правовідносин.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові суду пояснив, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті податковим органом у зв'язку з висновками про неправомірність формування ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Сана Групп». Вказав, що посилання ДПІ у м.Рівне на нікчемність угод з вказаним контрагентом не ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського і податкового обліку, а лише на власній оцінці посадових осіб податкового органу господарських операцій з огляду на матеріали податкових перевірок ТОВ «Сана Групп». Висновки відповідача про відсутність умов для здійснення фінансово-господарської діяльності контрагентами позивача є недостатніми для визнання угод нікчемними. В акті перевірки не доведено, що правочини позивача з ТОВ«Сана Групп» суперечать моральним засадам суспільства або держави. Рішення про визнання таких правочинів недійсними відсутнє. Наголосив, що вказані операції мають реальний характер та здійснені в межах господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 Сплачені суми податку на додану вартість правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Зазначив, що жодна норма Податкового кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату його контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Просив позов задовольнити повністю визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2012р. №0002151745.

Відповідач позов не визнав повністю з підстав, про що подав письмові заперечення.

У судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування поданих заперечень пояснив, що позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають. Збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість було здійснене у зв'язку з виявленням під час проведення перевірки завищення ним податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ«Сана Групп», які мають ознаки нікчемності. Так, за інформацією ДПІ у Деснянському районі м.Києва у вказаних контрагентів позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємства не знаходяться за юридичною адресою. Тобто, під час проведення перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування, що свідчить про здійснення господарських операцій без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та ухилення від сплати податків. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівне проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_3 з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ«Сана Групп», за наслідками якої складено акт від 10.08.2012р. №161/1745/НОМЕР_1.

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до податкового кредиту за березень 2011 року по безтоварних операціях з ТОВ «Сана Групп» податок на додану вартість в сумі 4 698,00 грн.

На підставі акта перевірки у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4 698,00 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 27.03.2006р. -свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_3.

ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку як платник податків з 28.03.2006р. за №21923, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом платника податку на додану вартість №100050706.

Видами діяльності ФОП ОСОБА_3 за КВЕД є наступні: 51.70.0 -інші види оптової торгівлі, 52.12.0 -роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, 60.24.0 -діяльність автомобільного вантажного транспорту, 60.40.0 -організація перевезення вантажів, 74.50.0 -підбір та забезпечення персоналом.

Відповідно до п.п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п.а) п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають місту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Господарська діяльність, згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, суми податку на додану вартість для цілей формування податкового кредиту мають бути фактично сплачені платником податків при придбанні товарів (послуг). При цьому, факт придбання товарів (послуг) повинен підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність здійснення такої господарської операції та, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі -Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у суб'єкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, а відповідно до п.2.15 та п.2.16 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Статтею 2 Закону №996-XIV передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п.3.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Для дослідження факту здійснення господарських операцій з ТОВ«Сана Групп» позивачем суду надано:

- договір надання послуг від 01.03.2011р., укладений між ФОП ОСОБА_3 (Клієнт) та ТОВ «Сана Групп» (Експедитор), предметом якого є здійснення пошуку покупця транспортних послуг, а також супроводження та організація перевезення вантажу, інші допоміжні операції та дії, що пов'язані з перевезенням вантажу. (а.с.72);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011р. №УО-0003103 на суму 23 490,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4 698,00 грн.). (а.с. 60);

- платіжні доручення від 19.04.2011р. №666, від 15.04.2011р. №665, від 26.04.2011р. №669, від 12.04.2011р. №664. (а.с. 74-77);

- податкову накладну від 31.03.2011р.№114 (а.с. 61);

- рахунок-фактуру від 31.03.2011р. №СФ-0000084 на суму 25612,00грн. (у т.ч. ПДВ 4268,67грн.), від 29.04.2011р. №АМ-0003101. (а.с.58);

- договори найму (оренди) автотранспортних засобів укладений між ФОП ОСОБА_3 (Наймач) та гр.ОСОБА_4 (Наймодавець) від 20.04.2010р., від 04.02.2011р., від 20.04.201р. (а.с. 62-65);

- подорожні листи та товарно-транспортні накладні (а.с.89-107).

У свою чергу, відповідачем, в обґрунтування заперечень на адміністративний позов та на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, до матеріалів справи долучено наданий ДПІ у Деснянському районі м. Києва акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ«Сана Групп» від 07.06.2011р. №4217/23-5/37140915 з питання правомірності нарахування ТОВ«Сана Групп» податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2011 року. З даного акта, з яких вбачається відсутність вказаних підприємств за юридичними адресами, а також відсутність у них трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей та будь-яких інших умов для здійснення господарської діяльності. (а.с.26).

Суд бере до уваги посилання позивача на те, що на момент вчинення господарських операцій з ТОВ«Сана Групп», остання володіла повною податковою правосуб'єктністю (знаходилася на податковому обліку, мала статус платника податку на додану вартість), а податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, проте зазначає, що вказані обставини є необхідними, але не достатніми умовами для підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Як зазначалося судом вище, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Подані позивачем у ході судового розгляду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури судом не беруться до уваги, оскільки ці документи не відповідають приписам Закону N996-XIV та Положення №88.

Так, у вказаних документах не зазначено посад та прізвищ осіб, що їх складали чи підписали, місця складання, осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, одиниці виміру господарської операції. Крім того, з актів виконаних робіт не можливо встановити зміст та обсяг послуг, які надавалися контрагентом, період надання таких послуг.

Крім того, пунктом 1.1 договору про надання послуг від 01.03.11р. передбачено, що експедитор (ТОВ«Сана Групп») бере на себе зобов'язання за плату своїми та залученими силами за рахунок клієнта (ФОП ОСОБА_3), здійснити для клієнта в межах України пошук покупця транспортних послуг, а також супроводження та організація перевезення вантажу. Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що на підтвердження господарської операції з пошуку покупця транспортних послуг у позивача відсутні первинні документи, в тому числі і податкова накладна.

Суд відхиляє твердження позивача про те, що у рахунку-фактурі, акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжних дорученнях та податковій накладній включено одночасно дві операції, так як в зазначених документах чітко вказано назву послуги щодо якої виконані роботи, а саме - експедиторські послуги. (а.с.58,60-61,74-77). Будь яких доказів на виконання ТОВ«Сана Групп» договору в частині, що стосується пошуку покупця транспортних послуг для позивача суду не надано.

Що стосується отриманої послуги транспортного експедирування, то жодних документів, які б фіксували факти дійсного надання позивачу ТОВ «Сана Групп» вказаних послуг ФОП ОСОБА_3 суду не надано.

Суд не бере до уваги договори найму (оренди) автотранспортних засобів , товарно-транспортні накладні та подорожні листи, оскільки в ході судового розгляду не встановлено жодного причинно-наслідкового зв'язку між складанням вказаних документів та будь-якими послугами, наданими для позивача ТОВ «Сана Групп».

Крім того, у досліджених судом подорожніх листах у графі супроводжуючі особи відсутні записи про таких осіб. (а.с.89-107). З досліджених товарно-транспортних накладних вбачається, що товар перевозився і супроводжувався лише однією особою водієм-експедитором. (а.с.89-107). Відомості про осіб які здійснюють експедирування та супроводження перевезення відсутні. Отже, наведене свідчить про не надання ТОВ «Сана Групп» позивачу експедиторських послуг.

Також, з дослідженого договору про надання послуг від 01.03.11р., а саме: пункту 2.1 вбачається, що клієнт (ФОП ОСОБА_3) видає експедитору (ТОВ«Сана Групп») належним чином оформлену довіреність на вчинення операцій визначених цим договором; пункту 2.3 вбачається, що клієнт (ФОП ОСОБА_3) повинен надати експедитору (ТОВ«Сана Групп») документи та іншу інформацію про умови перевезення. (а.с. 72). Жодних таких документів на підтвердження реальності виконання даного договору позивачем не надано.

Позивачем також, не надано суду жодних документів, які б підтверджували факт узгодження між сторонами обумовленого договору чи встановлення контрагентом позивача в односторонньому порядку розцінок (прейскурантів) наданих послуг.

Крім того, як вбачається з акта перевірки про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ«Сана Групп» від 07.06.2011р. №4217/23-5/37140915 операції ТОВ«Сана Групп» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів. Загальна чисельність працюючих на ТОВ«Сана Групп» згідно бази даних ДПІ у Деснянському районі м. Києва складає 1 особа. Як висновок, господарська діяльність ТОВ«Сана Групп» здійснювалася поза межами правового поля, фактів реальності надання послуг своїм контрагентам, у тому числі і ФОП ОСОБА_3 перевіркою не встановлено.

Абзацом 2 пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010 року, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №34/18772 від 12.01.2011 року, визначено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені правопорушення.

Зважаючи на зазначене, дослідивши надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи, суд приходить до висновку, що з урахуванням специфіки господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ«Сана Групп» , придбання обумовлених договорами послуг не знаходить свого фактичного підтвердження, що вказує на відсутність об'єктів оподаткування.

Отже, сама по собі наявність окремих документів не є підставою для висновків про фактичне здійснення господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місця.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам не знаходить підтвердження належними доказами, не може свідчити про реальність господарської операції.

Таким чином, господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «Сана Групп» були не реальними (відсутні факти надання послуг), а документи, на яких базується їх здійснення, не можуть вважатися первинними документами бухгалтерського обліку.

Будь-яких інших доказів на обґрунтування позовних вимог позивач на вимогу суду без поважних причин не надав, їх місцезнаходження не зазначив.

У зв'язку із відсутністю об'єкта оподаткування податком на додану вартість за господарськими операціями ФОП ОСОБА_3 з контрагентом ТОВ«Сана Групп» , позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, а отже збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 698,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1 грн. є обґрунтованим.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 03.09.2012р. №0002151745 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення доказана повністю, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 відмовти повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.