Постанова № 27403382, 15.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/10062/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріМоісєєвій А.В. за участю: представника позивача представників відповідача Слєпкової М.М. Смирнової І.В., Стоілової І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання податкового повідомлення-рішення №0000768823 від 14.08.2012р. недійсним.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що відповідачем проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради за період з 01.04.2010 по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт №274/24-0/03341305 від 31.07.12р. На підставі вказаного акту, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000768823 від 14.08.2012р., яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 151634,68грн. за затримку на 80 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України в розмірі 1058368,99грн. Позивач зазначає, що у період який перевірявся, відносно Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради порушено справи про банкрутство, у зв'язку з чим, згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), а відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що станом на 31.03.2012р. по особовому рахунку «Земельний податок з юридичних осіб» КП«Дніпроводоканал» рахується штрафна санкція за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань. В ході перевірки встановлено порушення граничного строку сплати (09.12.2010р., 10.12.2010р., 17.12.2010р., 20.12.2010р., 30.12.2010р., 30.01.2011р., 01.03.2012р., 30.03.2011р.) земельного податку з юридичних осіб, про що складено Акт №274/24-0/03341305 від 31.07.2012р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000768823 від 14.08.2012р. про застосування штрафних санкцій на загальну суму 151634,68грн. Штрафні (фінансові) санкції за результатами проведення планової виїзної перевірки за період з 01.04.2010 по 31.03.2012 за порушення граничного терміну сплати платником узгоджених самостійно податкових зобов'язань визначені в податкових повідомленнях-рішеннях за результатами проведеної перевірки після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, таким чином застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань є правомірним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно п.1.1, 1.2 Статуту Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, затвердженого Рішенням міської ради від 25.07.2012р. за № 36/26 та зареєстрованого 13.08.2012р., Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством та правонаступником міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал», яке було правонаступником Державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська. Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпропетровська, в особі Дніпропетровської міської ради.

Згідно Рішення Дніпропетровської міської ради V скликання від 25.03.09 №2/44 визначено, що до МКВП "Дніпроводоканал" визнано таким до якого не застосовуються положення Закону №2343. Проте рішенням Дніпропетровської міської ради УІ скликання від 29.07.2011р. № 39/14 визнано таким що втратило чинність в тому числі рішення від 25.03.09 № 2/44.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 14.05.12 №56/24-0, від 05.06.12 №109/24-0, від 14.05.12 №60/24-0, №58/24-0, №61/24-0, №59/24-0 та згідно п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77,6 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового Кодексу України, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р.

Згідно вказаної перевірки складено акт №274/24-0/03341305 від 31.07.2012р., в якому встановлено наступне.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області по КП "Дніпроводоканал" ДМР порушено провадження у справі про визнання банкрутом, від 26.04.2011 №5005/5436/2011, від 02.08.2011 №29/5005/9730/2011, від 05.11.2010 №Б38/276/10, від 16.11.2011р. №34/5005/16036/2011, від 29.03.2012 №34/5005/2917/2012 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р. по справі № Б15/33/06, від 08.02.2011р., 27.07.2011р., від 10.11.2011р. по справі № 29/5005/9730/2011 ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011р. по справі № Б38/276-10, та від 14.06.2011р. по справі № 5005/5436/2011, скасовано, а провадження у справах № Б15/33/06, № 5005/5436/2011, та № Б38/276-10, № 29/5005/9730/2011 припинено.

Станом на 31.03.2012р. по особовому рахунку "Земельний податок з юридичних осіб" КП "Дніпроводоканал" ДМР рахується штрафна санкція за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань. В ході перевірки встановлено порушення граничного строку сплати земельного податку з юридичних осіб.

Згідно висновків вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення КП "Дніпроводоканал"ДМР:

- пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями; пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.5, пп.139.1.9, пп.139.1.12 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.146.11, п.146.11, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 244 443,77грн;

- п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями); п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), завищено податковий кредит на загальну суму 257 921,51грн;

- абз."г" пп.4.29 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (зі змінами та доповненнями); пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року на загальну суму 1576,31грн;

- п.3.1, п.7.3.9, п.7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.04 №637 готівкові розрахунки за період з 01.04.10 по 31.03.12 проводились без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував факт сплати покупцем готівкових коштів на загальну суму 10508,74грн;

- пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України відповідно до якого встановлено порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, земельного податку з юридичних осіб, надходжень збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України та п.7 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Держаної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2012 №0000768823 про застосування штрафних санкцій до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради у розмірі 20% за затримку на 80 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб (в розмірі 1058368,99грн.) з визначенням суми штрафної санкції на загальну суму 151634,68грн.

Також судом було досліджено Ухвали господарського суду Дніпропетровської області, якими по КП "Дніпроводоканал" ДМР порушено провадження у справі про визнання банкрутом від 05.11.2010 №Б38/276/10, від 26.04.2011 №5005/5436/2011, від 02.08.2011 №29/5005/9730/2011, від 16.11.2011р. №34/5005/16036/2011, від 29.03.2012 №34/5005/2917/2012 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно з положеннями пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.77.1, п.77.6 ст.77 Податкового Кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок, а допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

П.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абз.24 ст.1 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута припиняється З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Мораторій слід вважати як захід забезпечення цілісності майна боржника, який полягає в зупиненні виконання боржником своїх зобов'язань, а не в припиненні їх існування, що повинно повністю відповідати ст.599 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Таким чином, нарахування санкцій, застосування заходів за невиконання зазначених зобов'язань, зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що оскільки штрафні санкції до підприємства застосовані в період дії мораторію, застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство позивача, порушують ч.4 ст.12 Закону № 2343, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи з'ясовано, що у відношенні КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області №34/5005/2917/2012 від 29.03.2012р. відкрито провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення кредиторських вимог.

Також, слід зазначити, що до позивача були застосовані штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.08.12р., а провадження у справі №34/5005/2917/2012 про визнання банкрутом КП "Дніпроводоканал" ДМР з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів господарським судом Дніпропетровської області було порушено 29.03.12р., тобто податкові зобов'язання у вигляді штрафних санкцій виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Суд зазначає, що введений мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після 29.03.2012р. та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Вищезазначена позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К-19615/10 від 21.07.2011 року.

Необхідно також зазначити, що відповідно до ч.8 ст.5 Закону №2343 положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, які є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

Рішенням Дніпропетровської міської ради V скликання від 25.03.09 №2/44 визначено, що до МКВП "Дніпроводоканал" не застосовуються положення Закону №2343. Проте рішенням Дніпропетровської міської ради УІ скликання від 29.07.2011р. № 39/14 визнано таким що втратило чинність в тому числі рішення від 25.03.09 № 2/44.

В свою чергу Рішенням Конституційного Суду України від 20.06.07 № 5-рп/2007 у справі за конституційним зверненням ВАТ "Кіровоградобленерго"про офіційне тлумачення положень Закону №2343 (справа щодо кредиторів підприємств комунальної форми власності) визначено, що провадження у справі про банкрутство комунальних унітарних підприємств у випадках, передбачених ч.8 ст.5 Закону №2343, підлягає припиненню незалежно від того чи прийнято рішення відповідної ради органу місцевого самоврядування про незастосування положень цього Закону до цих підприємств до чи після порушення судом загальної юрисдикції провадження у справі про їх банкрутство.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд, зазначає, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, а отже дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що висновки, зроблені в акті документальної планової виїзної перевірки КП "Дніпроводоканал" ДМР з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р. від 31.07.2012 №274/24-0/03341305, є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 14.08.2012 №0000768823 на суму 151634,68грн. правомірним, при винесенні оскаржуваного податкового-повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена, а в задоволенні поданого адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 01.10.2012 року.

Суддя Н.В. Турлакова