Постанова № 27403159, 22.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/8750/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С.В.,

при секретарі Фоміній О.Д.,

за участю

представників позивача - Пефті О.К. (за довіреністю),

представників відповідача - Помогаєва А.В., Глазкової О.Л., Чумак О.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання недійсною (нечинною), протиправною та скасування вимоги від 23.04.2012р., яку винесено на підставі довідки № 1 від 04.04.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» (далі по тексту - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсною (нечинною), протиправною та скасування вимоги від 23.04.2012р., яку винесено на підставі довідки № 1 від 04.04.2012р. (з урахуванням письмових уточнень від 02.10.2012р. №18/483).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем на виконання постанови КМУ від 20.05.2009р. № 506 проводиться операційний аудит позивача. За результатами проведеного операційного аудиту відповідачем складено довідку від 04.04.2012р. № 1 і, на підставі неї, винесено вимогу № 05-10-10-14/5066 від 23.04.2012р. На думку позивача, фактичною підставою для винесення відповідачем вимоги стали його висновки, викладені у зазначеній довідці, а саме щодо порушення позивачем абз. 3 ч.2 ст. 31 та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» в частині невідповідності предмету закупівлі вимогам документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції, які не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Правовими підставами для звернення до суду з даним позовом позивач визначив приписи п.п. 3, 8 та 9-1 Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009р. № 506, абз. 3 ч.2 ст. 31 та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та умови будівельного контракту від 10.12.2010р. № 563052/27-7/10/1126.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог з урахуванням уточнень, надали до суду відповідні письмові заперечення і просять в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши в судовому засіданні надані докази і надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» зареєстровано як юридична особа 27.11.1991р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 01125755, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 285071, довідкою Управління статистики у місті Маріуполі серії АБ № 042785.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів. розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідач, у відповідності до приписів Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в України», здійснює владні управлінські функції і є суб'єктом владних повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009р. № 506, в ході проведення операційного аудиту позивача відповідачем проведено моніторинг платіжного доручення № 26 від 21.03.2012р. на проведення часткової оплати будівництва землесосу в сумі 2580,0 тис. Євро за контрактом з DAMEN SHIPYARDS GORINCEM від 10.12.2010р., за результатами якого складено довідку № 1 від 04.04.2012р. і встановлено порушення позивачем абз. 3 ч. 2 ст. 31 та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» в частині невідповідності предмету закупівлі вимогам документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.

На підставі зазначеної довідки та у відповідності до п. 9-1 Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009р. № 506, відповідачем винесено вимогу від 23.04.2012р. № 05-10-10-14/5066, в якій він вимагає:

- вжити вичерпних заходів щодо недопущення в подальшому порушень вимог діючого законодавства при проведенні державних закупівель;

- укладання договорів проводити з чітким дотриманням абз. 3 ч. 2 ст. 31, ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»;

- розглянути питання щодо притягнення відповідальних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Вимога про усунення порушень є актом індивідуальної дії, способом реалізації владних управлінських функцій відповідача на виконання статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та п. 9-1 Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009р. № 506.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на зазначене, на підставі положень статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Аналіз пунктів вищезазначеної вимоги доводить те, що вона носить рекомендаційний, а не імперативний характер порушення встановленого імперативного характеру, яку повинна містити вимога, відповідно до п. 9-1 Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009р. № 506, відповідно до якого зазначена служба має право пред'являти керівнику суб'єкта господарювання письмові вимоги щодо усунення виявлених фактів порушень законодавства.

Приписи зазначеної норми зобов'язують визначати вимогу стосовно кожного порушення, доводити склад цього порушення, а також конкретно вимагати від певної посадової особи усунення виявленого порушення, тобто кожний хто отримає вимогу, повинен розуміти у чому полягає таке порушення, що і як йому треба зробити для його усунення.

Спірна вимога суперечить наведеним нормам, оскільки не має в собі в резолютивній частині ані складу порушень підконтрольною установою, ані способів усунення зазначених порушень, має загальний, декларативний характер, внаслідок чого не створює, не змінює та не припиняє будь-яких правовідносин.

Звертаючись до суду позивач виходив з положень довідки від 04.04.2012р. № 1 та, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає саме про відсутність, на його думку, порушень, відображених в ній. Суд зазначає, що сама по собі довідка не є актом індивідуальної дії, в розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, внаслідок чого не може бути предметом судового оскарження.

Порядок проведення державного фінансового аудиту затверджений Постановою КМУ від 20 травня 2009 року № 506. Реалізація результатів державного фінансового аудиту, зокрема, надіслання суб'єкту господарювання письмової вимоги щодо усунення виявлених фактів порушень законодавства, встановлена пунктом 9-1 визначеного Порядку.

У межах спірних відносин склад порушення законодавства, встановлений довідкою від 04.04.2012р. № 1, та вимоги, визначені відповідачем, не узгоджуються із зазначеними порушеннями, жодної вимоги, скерованої на усунення встановленого довідкою факту порушення не визначено. Внаслідок чого суд зазначає, що положення довідки не знайшли свого відображення в резолютивній частині вимоги.

Під час судового розгляду справи представник позивача не навів жодних доводів на переконання того, що викладені у трьох пунктах вимоги контролюючого органу впливають на його права та інтереси. Виходячи з загального характеру спірної вимоги, відсутності предмету вимоги, як складової акту індивідуальної дії, суд зазначає, що сам факт її існування не створює для позивача жодних правових наслідків, внаслідок чого, вважати такий акт індивідуальної дії протиправним, не передбачається можливим.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання недійсною (нечинною), протиправною та скасування вимоги від 23.04.2012р., яку винесено на підставі довідки № 1 від 04.04.2012р. - відмовити в повному обсязі.

Повний текст постанови складено і підписано 29.10.2012р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 22.10.2012р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.