Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13801/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12-50 год,
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Волгіної Н.П.,
при секретарі Прокопенко Н.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Козлової О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області
про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання незаконними дій, скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 09.04.2012 року № 139 про застосування штрафних санкцій та зобов'язання відповідача повернути зайве сплачену позивачем суму страхових внесків та штрафних санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
06.08.2011 року набрали чинності норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» щодо окремих норм Податкового кодексу України відповідно до яких фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або за інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи є платниками єдиного внеску виключно за умов їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами ст. 1 Закону № 16/98-ВР загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за страхувальниками згідно з п. 5 ст. 14 Закону № 1058-ІV є застраховані особи, зазначені в пп. 3 і 4 ст. 11 та ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Стаття 15 Закону № 1058-IV передбачає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.
Законом України від 08.07.2010 року № 2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були внесені зміни до пп. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464 (з урахуванням змін, внесених Законом України № 3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011 року), особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску з 01.08.2011 року, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону України пенсію або соціальну допомогу.
Тобто, починаючі з серпня 2011 року вищезазначені платники не мають обов'язку щодо сплати єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464 зазначено, що особи які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску з 01.08.2011 року, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону України пенсію або соціальну допомогу. Ця норма не містить будь-яких виключень або попереджень щодо виду пенсії, яка призначена особі, досягнувшей пенсійного віку.
Відповідно до роз'яснення Пенсійного Фонду України від 18.08.2011 року, фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків за загальнообов'язковим страхуванням фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовується.
Таким чином позивач, як особа, яка обрала спрощену систему оподаткування та досягла пенсійного віку і отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звільнена від сплати за себе єдиного внеску.
Саме тому позивач вважає рішенням відповідача від 09.04.2012 року про застосування до неї штрафних санкцій та нарахування пені у зв'язку з несплатою єдиного внеску незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначивши наступне.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України та Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким визначено, що нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок або фіксований податок у порядку, визначеному Законом України № 2464.
Відповідно до ч. 11 ст. 8 та п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, єдиний внесок для суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), встановлюється в розмірі 34,7%, від суми, що визначається ними самостійно. При цьому сума єдиного внеску щомісячно повинна складати не менше мінімального та не більше максимального розміру страхового внеску.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.07.2011 № 3609-VІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", який набрав чинності 06.08.2011 року, особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску з 01.08.2011 року, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону України пенсію або соціальну допомогу.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, на сьогодні визначаються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), який вступив в дію з 01.01.2004 року.
Умови призначення пенсії за віком визначенні ст. 26 Закону № 1058 зі змінами, внесеними Законом України від 08.07.2011 року № 3668-ІV "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно матеріалів пенсійної справи, позивач отримуєте пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначену за її заявою з 01.04.2008 року. Таким чином, отримуючи пенсію по втраті годувальника, вона зобов'язана сплачувати єдиний соціальний внесок в розмірі не менше мінімального розміру на загальних підставах
Згідно ч. 11 п. 2 ст. 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно несплачених сум. Слід зазначити, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Порядок, строки подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до органів Пенсійного фонду та його форму встановлює Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правлінню Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 (далі - Порядок №22-2).
Відповідно до п. 3.2 розділу II Порядку № 22-2, фізичні особи-підприємці, у тому числі які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.
Згідно п. 2.15 Порядку № 22-2, якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток "Форма № Д5") за 2011 рік позивачем надано особисто до управління Пенсійного фонду України в м. Селидове в термін, у якому вона задекларувала зобов'язання в сумі 2691 грн.
Позивач свої зобов'язання в сумі 1365,11 грн сплатила 29.02.2012 року, що є порушенням приписів п. 8 ст. 9 закону № 2464, яким передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", до страхувальників застосовуються штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно п.п. 4 п. 11 ст. 25 Закону України № 2464.
Враховуючи зазначене вище, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 07.08.2001 року, про що зроблений запис за № 2 276 017 0000 000138 (а.с. 6, 712, 43).
Перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області як платник внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування за № 05-47-11-2406 (а.с. 44-46).
Відповідно до наданого суду посвідчення ОСОБА_3 є пенсіонеркою за віком (а.с. 47).
Відповідно до протоколу-представлення № 430 від 20.02.1992 року їй призначена пенсія за віком (а.с. 52-53).
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 1543 від 12.10.2004 року їй змінено вид пенсії на пенсію по втраті годувальника (а.с. 54).
Розпорядженням відповідача № 134819 від 22.06.2005 року ОСОБА_3 знов змінено вид пенсії на пенсію за віком (а.с. 55).
З 18.04.2008 року відповідно до розпорядження УПФУ позивачу замість пенсії за віком призначена пенсія по втраті годувальника (а.с. 56).
06.03.2012 року позивачем було подано до Управління Пенсійного фонду звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5, відповідно до якого позивач самостійно визначила суму єдиного внеску, яка підлягала сплаті, в розмірі 2691,00 грн (а.с. 26).
Відповідно до наданої суду відповідачем картки особового рахунку ФО-П ОСОБА_3, 29.02.2012 року позивачем було сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 2691,00 грн: до 20.01.2012 року - в сумі 1325,89 грн, 29.02.2012 року - в сумі 1365,11 грн (а.с. 48-51).
09.04.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області було прийнято рішення № 139 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій та пені у зв'язку із несплатою (несвоєчасною сплатою) єдиного соціального внеску в розмірі: штраф - 136,51 грн, пеня - 54,60 грн, в загальному розмірі сума штрафних санкцій склала 191,11 грн (а.с. 9), які позивач сплатила 13.04.2012 року (а.с. 50-51) .
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подала позовну заяву про визнання цього рішення незаконним, скасування цього рішення та повернення зайво сплаченої суми соціального внеску та штрафних санкцій.
Приймаючи рішення по цієї справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення № 121/2001).
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абз. 6 п. 1 цього розділу) та Положенням № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі ст. 1 Положення № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення № 121/2001, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
На виконання зазначених повноважень, відповідач прийняв рішення № 139 від 09.04.2012 року про застосування до позивача штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування ) єдиного внеску.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України № 2464 - VІ платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
П.1 ч.2 ст. 6 Закону України № 2464 - VІ встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, яким ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені види пенсійних виплат: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника, та пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Так, згідно ст. 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 за своїм соціальним статусом є пенсіонером за віком на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, якій відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» статус «пенсіонер за віком» є однією зі складових для звільнення від сплати за себе єдиного внеску.
Іншою складовою згідно із ч. 4 ст. 4 зазначеного Закону є «отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги».
Згідно статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII (надалі - Закон України «Про пенсійне забезпечення») громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Статтею 6 цього Закону гарантоване право вибору пенсії. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення. Як з'ясовано в судовому засіданні, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Підсумовуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позивач має обидві складові, а саме - статус «пенсіонер за віком» та отримання пенсії відповідно до закону, та, відповідно, звільнена від сплати за себе єдиного внеску.
Факт надання позивачем 05.03.2012 року Управлінню Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звіту, в якому зазначено розмір єдиного внеску до сплати та наступна сплата цього внеску, не приймається судом в якості доказу правомірності нарахування ОСОБА_3 єдиного внеску та штрафних санкцій, так як задекларування фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності суми єдиного внеску у звіті та наступна сплата цієї суми не є підставою для надання фізичній особі-підприємцю статусу платника єдиного внеску.
Як зазначено у ч. 4. ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, звільнені від сплати за себе єдиного внеску, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону, платниками, які мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є (в тому числі) особи, зазначені у п. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону.
Згідно із ч. 2 ст. 10 Закону, особи, зазначені в ч. 1 цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року.
Як зазначено у ч. 3 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені в ч. 1 цієї статті, подають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Територіальний орган Пенсійного фонду, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 4 зазначеної статті договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
Таким чином, особа, яка підлягає звільненню від сплати за себе єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», може бути платником єдиного внеску тільки за умови її добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування при дотриманні порядку оформлення цієї добровільної участі, передбаченому ст. 10, тобто, після підписання відповідного договору.
Між сторонами не має розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 09.04.2012 року № 139 про застосування штрафних санкцій та зобов'язання відповідача повернути зайве сплачену позивачем суму страхових внесків та штрафних санкцій - задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 09.04.2012 року № 139 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій (штрафу та пені) в загальному розмірі 191,11 грн.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (код ЄДРПОУ 23336854) повернути ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зайво сплачені нею: єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2691,00 грн (дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн 00 коп та штрафні санкції в загальному розмірі 191,11 грн (сто дев'яносто одна) грн 11 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 32 (тридцять дві) грн 19 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошена в судовому засіданні 08 листопада 2012 року в присутності представників сторін.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений 12 листопада 2012 року.
Суддя Волгіна Н.П.
Судове рішення № 27403141, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 08.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/13801/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: