Рішення № 27401645, 01.11.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/3289/12

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Васильченко О. В. ,

при секретарі - Кушніренко Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житній ринок» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 пред'явив у Подільському районному суді м. Києва позов до КП «Житній ринок» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 02.02.12р. ОСОБА_1 було звільнено з КП «Житній ринок», де він займав посаду «ІТ-спеціаліста». Підставою звільнення стала відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 30.01.12р. та протягом 2 годин 31.01.12р. На думку ОСОБА_1 його звільнення є незаконним та безпідставним, оскільки 30.01.12 він не з'явився на роботу через те, що доглядав хвору дитину, а 31.01.12р. був на робочому місці. У зв'язку з тим, що КП «Житній ринок» порушило законні права та інтереси ОСОБА_1, останній просив скасувати наказ про його звільнення, поновити на роботі, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в сумі 10000 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача під час розгляду справи проти позову заперечували посилаючись на те, що позивача було звільнено з підприємства за прогул, оскільки він 30.01.12.р. та 31.01.12р. був відсутній на робочому місці з невідомих причин. Відповідач вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулося у відповідності до вимог трудового законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

ОСОБА_1 з 21.02.2011р. працював у КП «Житній ринок» на посаді «ІТ-спеціаліста». Зазначені обставини визнані сторонами у судовому засіданні, а тому доказуванню у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають.

Актами, складеними комісією, утвореною на підприємстві, встановлено, що ОСОБА_1 30.01.12р. з 09 год. до 18 год. був відсутній на робочому місці без поважних причин (а.с. 5), а 31.01.12р. з'явився на роботу об 11 год. 00 хв. (а.с. 6).

На КП «Житній ринок» починаючи з 01.03.2000р. постійно діє професійна спілка працівників підприємства - Первинна профспілкова організація комунального підприємства «Житній ринок». ОСОБА_1 не входив до складу членів Первинної профспілкової організації КП «Житній ринок» (а.с. 115).

Наказом № 28-к від 02.02.12р. позивача було звільнено із займаної посади, у зв'язку з прогулом без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України) (а.с. 4).

Із свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 10).

Мати неповнолітнього ОСОБА_2, якою є ОСОБА_3, 30.01.2012 р. була присутня на робочому місці в ПАТ «Квазар» та виконувала свої функціональні обов'язки з 09.00 до 17.30, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 148).

Довідкою дитячої поліклініки Подільського району м. Києва № 11 від 30.01.12р. встановлено, що 30.01.12р. ОСОБА_1 був тимчасово звільнений від роботи на один день у зв'язку з доглядом за хворою дитиною ОСОБА_2 (а.с. 8).

Причиною спору, на думку позивача, стало його незаконне звільнення. Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Таким чином, позивач перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, повинен дотримуватись трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку.

П. 4 ч. 1 ст. 40, ст. 43 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений термін може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Розірвання трудового договору може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації. Питання про звільнення з посади розглядається за поданням власника, в присутності працівника.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_4 був тимчасово відсутній на робочому місці 30.01.12 у зв'язку з доглядом за хворою дитиною. Мати неповнолітньої дитини 30.01.12 перебувала на своєму робочому місці та виконувала трудові обов'язки в ПАТ «Квазар». Посилання представника КП «Житній ринок» в своїх запереченнях на незаконність довідки дитячої поліклініки Подільського району м. Києва № 11 від 30.01.12р. за якою ОСОБА_1 тимчасово було звільнено від роботи на один день, не знайшли свого доведення у суді. Таким чином причини відсутності позивача на робочому місці 30.01.12 визнаються судом поважними.

Щодо відсутності ОСОБА_1 на роботі 31.01.12р. протягом 2-х годин, то згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП прогулом є відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилюється, як на підставу своїх вимог, користуючись при цьому рівними процесуальними правами на засадах змагальності сторін, згідно до вимог ст. 10 ЦПК.

На підставі вище викладеного, вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення його на роботі є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки КП «Житній ринок» № 26 від 26.04.12р. середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 4933 грн. 24 коп., а середньоденна - 318 грн. 27 коп. (а.с. 56).

Період затримки розрахунку з позивачем складає з 02.02.12р. по 01.11.12р. - 8 місяців і 21 день. Таким чином, середня заробітна плата становить: (4933 грн. 24 коп. х 8) + (318 грн. 27 коп. х 21) = 46149 грн. 59 коп.

За наведених вище обставин, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 46149 грн. 59 коп.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди,, від 31 березня 1995 року № 4 при незаконному звільненні працівника, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи суд приходить до висновку про те, що незаконне звільнення ОСОБА_1, завдало йому душевних переживань, втрати ділових взаємовідносин з друзями і знайомими, додаткових зусиль для сприятливої організації власного життя, неможливість влаштуватись на іншу роботу. Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, суд на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 461 грн. 50 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення з КП «Житній ринок» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 46149 грн. 59 коп. підлягає негайному виконанню у відповідності до вимог п. 2 ч. 1ст. 367 ЦПК України.

На підставі викладеного, п. 4 ч. 1 ст. 40, ст.ст. 235, 237-1 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", постановою Пленуму Верховного суду України ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди,, № 4 від 31.03.1995 року та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218, п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити частково.

Скасувати наказ комунального підприємства «Житній ринок» № 28-к від 02 лютого 2012 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера ІТ-спеціаліста в комунальному підприємстві «Житній ринок».

Стягнути з комунального підприємства «Житній ринок» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 16, ЄДРПОУ 05587843) на користь ОСОБА_1 (04136, АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 46149 грн. 59 коп.

Стягнути з комунального підприємства «Житній ринок» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з комунального підприємства «Житній ринок» на користь держави судовий збір в розмірі 461 грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 10 днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 10 днів із дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його проголошення, або протягом 10 днів із дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя О. В. Васильченко