Рішення № 27399985, 13.11.2012, Дебальцевський міський суд Донецької області

Справа № 0511/3210/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2012 року Дебальцевський міський суд у складі:

головуючого: судді Афанасьєвої Ю.О.

при секретарі: Турченковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, посилаючись на наступні обставини: з 01.11.2011 року по 23.07.2012 року вона працювала у фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на посаді продавця продовольчих та непродовольчих товарів.

23.07.2012 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

За період роботи у відповідача перед нею виникла заборгованість по виплаті заробітної плати: з травня по 23 липня 2012 року, яка до цього часу не погашена.

В порушення вимог ст.116 КЗпП України, що передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, відповідач в день його звільнення повний розрахунок по заробітній платі з ним не провів.

В порядку ст.117 КЗпП України просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі з травня 2012 року по 23 липня 2012 року та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Систематичною та тривалою невиплатою відповідачем їй заробітної плати їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, яких вона зазнає внаслідок постійного без грошів*я, неможливості задовольняти свої першочергові потреби, що спонукає її постійно позивати гроші у сторонніх людей та вживати інших заходів щодо організації свого життя. Завдану їй моральну шкоду вона оцінює у 5000 гривень.

В судове засідання позивачка не з*явилася, про місце, час та день розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує. (а.с. 21).

Відповідач в судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв*язку з чим суд вважає можливим, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно ст.224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України - заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як встановлено в судовому засіданні та ніким зі сторін не заперечувалося, що ОСОБА_1 працювала у відповідача з 01.11.2011 року по 23.07.2012 року та була звільнена 23.07.2012 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Так, з метою з*ясування вказаних обставин справи, судом було зобов'язано відповідача надати інформацію про розмір нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, а також довідку про розмір її заробітної плати за травень та червень 2012 року. (а.с. 9).

Так, 18.09.2012 року до суду надійшла довідка б/н від ОСОБА_2, згідно з якою ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за травень в розмірі 600 гривень, за червень -600 гривень. Не доплачено 900 грн., у зв'язку з виявленою недостачею товару на суму 10 000 грн. (а.с. 20).

Однак, дану довідку суд не може прийняти до уваги та вважати доказом по справі, оскільки даний документ не містить в собі необхідні реквізити, а саме відсутній штамп на довідці, дата її складання, а також печатка фізичної особи -підприємця. Крім того, не зазначений й рік за який було нараховано, але не сплачено заробітну плату ОСОБА_1

Відповідно до трудового договору від 01.11.2011, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, була затверджена щомісячна заробітна плата в розмірі 1155 гривень. (а.с. 4).

Через що суд вважає, що заборгованість по заробітній платі, на яку посилається позивач має бути стягнута з відповідача в розмірі, який був встановлений в трудовому договорі: травень 2012 року -1155 грн., червень 2012 року -1155 грн. та по 23 липня 2012 року -(1155-288,75) = 866 грн. 25 коп., а всього 3176 грн. 25 коп.

З огляду на те, що відповідач, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі і не навів доказів поважності причин її несплати, в силу ст.117 КЗпП України, з нього підлягає до стягнення на користь позивача середній заробіток за увесь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ от 8.02.1995 року №100 середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, -на число календарних днів за цей період.

Заробітна плата позивача за 2 місяці роботи, що передували звільненню: березень та квітень 2012 року складає 1155 грн. за місяць, а кількість відпрацьованих робочих днів за зазначені місяці складає, відповідно: 21 та 20 днів.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача, перед звільненням складала: (1155+1155):41=56 грн. 34 коп.

З огляду на, що позивач був звільнений 23.07.2012 року, розрахунок з позивачем не зроблений й до теперішнього часу, середній заробіток підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за увесь час затримки: з 23.07.2012 року по 05.11.2012 року.

Згідно листа Мінпраці від 23.08.2011 р. № 8515/о/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік»кількість робочих днів, розрахована за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, за вказаний період складає - 75, а саме: за липень 2012 року - 7, за серпень 2012 року - 22, за вересень 2012 року - 20; за жовтень 2012 року - 23; за листопад 2012 року -3.

Виходячи з 75 днів затримки розрахунку при звільненні та середньоденного заробітку позивача 56 грн. 34 коп., середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 липня 2012 року по 5 листопада 2012 року складає 4 225 грн. 50 коп. (56,34 х 75).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість з заробітної плати - 3 176,25 грн., а також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку -4 225,50 грн., а всього 7 401,75 грн.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно із вимогами ст.237-1 КЗПП України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, на користь позивача моральну шкоду, оскільки, вказаними неправомірними діями із боку відповідача були порушені трудові права позивача, що призвело до моральних страждань з її боку, а саме: вона почувала себе приниженою, внаслідок постійного без грошів*я, неможливості задовольняти свої першочергові потребти, що спонукає її постіно позивати гроші у сторонніх людей та вживати інших заходів щодо організації свого життя.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача у якості матеріальної компенсації її моральних страждань -500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так, в силу ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

На підставі ст.ст. 115,116,117,237-1 КЗпП України та, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку та відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1: заборгованість із заробітної плати в розмірі 3 176 (три тисячі сто сімдесят шість) гривень 25 копійок та середній заробіток за весь час затримки в розмірі -4 225 (чотири тисячі двісті двадцять п'ять) гривень 50 коп., а всього 7 401 (сім тисяч чотириста одна) грн. 75 коп.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Дебальцевським міським судом за письмовою заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Дебальцевського

міського суду Ю.О. Афанасьєва