№2/2204/535/12
2204/1404/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2012 року Городоцький районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої судді Федорук І.М.,
при секретарі Жиловській Т.В.,
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Хмельницького обласного управління до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії,
в с т а н о в и в:
ПАТ «Державний ощадний банк України»звернулося до суду з позовом, вказуючи, що 19 серпня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»(в подальшому змінено назву на «публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»), та ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 284, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000 000,00 грн. окремими частинами (траншами) з терміном виконання до 19 серпня 2010 року. На виконання зазначеної угоди між ОСОБА_1 та ВАТ «Ощадбанк»03 вересня 2010 року був укладений додатковий договір № 1 про внесення змін до п. 1.2 вказаного договору, згідно якого відповідач зобов'язався здійснювати щомісячно погашення кредиту із сплатою відсотків ануїтентними платежами в сумі 20953,00 грн. з кінцевою датою повернення 19 серпня 2019 року. Однак, ОСОБА_1 умов вищезазначеного договору не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 14 травня 2012 року утворилась заборгованість в сумі 1 264848 грн. 12 коп., в тому числі залишок кредиту в сумі 1000 000,00 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 204370,62 грн., супроводження кредиту в сумі 17826,18 грн., пеня в розмірі 42651,32 грн. Тому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «Ощадбанк»заборгованість по кредитному договору в сумі 1 264 848 грн. 12 коп. та судові витрати по справі в сумі 3219 грн.
Під час розгляду справи представник позивача збільшила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 284 від 19 серпня 201 О року станом на 1 жовтня 2012 року в сумі 1368363,07 грн., в тому числі 1000000 грн. залишку кредиту, 280873,34 грн. відсотків, 37163,55 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості та 20326,18 грн. комісії за супроводження кредиту, донарахованої за період розгляду справи в суді.
В судовому засідані представник позивача збільшені позовні вимоги підтримала, з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. При цьому визнав факт укладання договору № 284 між ВАТ «Державний ощадний банк України»і ОСОБА_1, отримання відповідачем коштів в сумі 1000000 грн., не заперечив щодо розрахунку заборгованості, зробленого позивачем, в частині нарахованих відсотків та комісії за супроводження кредиту. Однак, на його думку, позивачем необгрунтовано нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості, оскільки ОСОБА_1 допустив виникнення заборгованості в зв'язку з фінансовою кризою в Україні у 2008 році. Крім того, вважає, що позивач безпідставно не бажає задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави, чим штучно збільшує розмір пені.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до cт.l054 ч.l ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 526 цк України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ст. 610 цк України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 1050 цк України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Судом встановлено, що 19 серпня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»(12 червня 2011 року внесено зміни до Статуту - назву змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»), та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 284, згідно умов якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 1 ООО 000,00 грн. на споживчі потреби.
Відповідно до п. 3.3.1 даного договору позичальник ОСОБА_1 зобов' язався точно в строки, обумовлені договором, повернути кредит в сумі 1000000 грн. та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором.
3 вересня 2010 року між сторонами укладено додатковий договір № 1, згідно п. 1.1 котрого відповідач зобов'язався здійснювати щомісячно до 19 числа місяця, наступного за звітним, погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти ануїтетними платежами в сумі 20953,20 грн., починаючи з вересня місяця 2009 року, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунів, відкритих в ВАТ «Ощадбанк».
У п. 3.2.2 договору № 284 сторони домовились, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи комісійними винагородами (у разі їх стягнення згідно з умовами цього договору), а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Відповідно до п. 5.2 договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по вказаному кредитному договору належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 1 жовтня 2012 року утворилась заборгованість в сумі 1368363,07 грн.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі договором відновлювальної кредитної лінії № 284 від 19 серпня 2008 року, укладеним між ВАТ «Державний Ощадний банк України»та ОСОБА_1, додатковим договором №l до договору відновлювальної кредитної лінії від 3 вересня 2010 року, меморіальним ордером №115600-001 від 19 серпня 2008 року, розрахунком заборгованості за вказаним договором від 3 жовтня 2012 року.
Врахувавши наведене, суд приходить до висновку, що з
ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 284 від 19 серпня 2008 року в сумі 1368363,07 грн., в тому числі 1000000 грн. залишку кредиту, 280873,34 грн. відсотків, 37163,55 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості та 20326,18 грн. комісії за супроводження кредиту, котра утворилась станом на 1 жовтня 2012 року.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про зменшення розміру неустойки, оскільки підстав, вказаних у ч. 3 ст. 551 цк України, ним не зазначено. Не знайдені такі і судом.
При цьому суд враховує, що розмір нарахованої позивачем пені за несвоєчасне погашення заборгованості є значно меншим за розмір збитків. Крім того, представником відповідача не наведено обставин, які мають істотне значення, що давали б суду підстави для зменшення розміру неустойки. Посилання представника відповідача на відсутність у ОСОБА_1 грошових коштів та іншого майна, на яке б можна було звернути стягнення, будь-якими доказами не підтверджено. Крім того, ці обставини суд не може визнати істотними в розумінні частини третьої статті 551 цк України.
Не заслуговують на увагу і доводи представника відповідача про те, що невиконання ОСОБА_1 зобов'язань по договору відновлювальної кредитної лінії пов'язане з фінансовою кризою 2008 року, оскільки наслідком такої кризи стала нестабільність на валютному ринку (відповідач же отримав кошти в національній валюті - гривні); криза вплинула на підвищення процентних ставок за кредитами, виданими в національній валюті. Однак, як вбачається з матеріалів справи, процентні ставки по договору , укладеному між сторонами, не змінювались.
На думку суду є необгрунтованими і твердження представника відповідача про те, що позивачем штучно створена та збільшена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, оскільки ПАТ «Державний Ощадний банк України»не бажає заволинити свої вимоги за рахунок майна, переданого в заставу. Відповідно до п. 3.2 договору відновлювальної кредитної лінії № 284 від 19 серпня 2008 року звернення стягнення на заставлене майно є правом , а не обов'язком банку, котрим останній не бажає скористатися, оскільки це призведе до збільшення витрат банку. Таке право (а не обов'язок) позивача передбачене також ст.ст. 1, 7 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до Ч.1 СТ.88 цпк України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі - сплачений ним судовий збір в сумі 3219,00 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 7 Закону України «Про іпотеку», ст. 526, 610, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 СТ.1054 ЦК України, ст.ст. 58- 60, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 224, 226, 228, 294 ЦПК України, суд ,
в и р і ш и в:
Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії - Хмельницького обласного управління задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Хмельницького обласного управління (рахунок № 37394905 в ОПЕРВ облуправління АТ «Ощадбанк»МФО 315784, код 09315357) заборгованість по договору відновлювальної кредитної лінії № 284 від 19 серпня 2010 року в сумі 1368363 (один мільйон триста шістдесят вісім тисяч триста шістдесят три) грн. 07 коп., в тому числі 1000000 грн. залишку кредиту, 280873,34 грн. нарахованих та несплачених відсотків, 67163,55 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості та 20326,18 грн. комісії за супроводження кредиту, а також 3219,00 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Городоцький районний суд.
Суддя
Судове рішення № 27395551, Городоцький районний суд Хмельницької області було прийнято 30.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2204/1404/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: