Рішення № 2739460, 19.07.2007, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №2-1132 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2007 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Ніколової І.С.,

секретаря - Бєлінськой А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка зазначила, що 22.09.1992 року розірвала шлюб з відповідачем, від шлюбу мають неповнолітню дочкуОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка залишилася мешкати разом з нею, з відповідача були стягнені аліменти на утримання дитини.

11.08.2006 року між позивачкою та стоматологічною клінікою „Квалітет" було укладено договір про проведення ортодонтичного лікування дочки, вартість якого склала 1 600 доларів США та 200 гривень, а всього, відповідно рахунку-фактури № 11120 від 14.08.2006 року, 8 580 гривень, оскільки дитина потребувала лікарської допомоги. Зазначену суму позивачка повинна була виплатити протягом року, та на день винесення рішення їй залишилося внести 370 гривень.

Просить стягнути з відповідача половину вартості лікування, в сумі 4 080 гривень.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, давав суду суперечливі пояснення, мотивуючи спершу тим, що його колишня дружина колись стажувалася в „Квалітеті", надана суду угода є фіктивною, бо фактично дочка лікування не отримувала, мета подання позову -стягнути з нього гроші; потім стверджував, що лікування можна було провести дешевше, закупивши самостійно частину матеріалів, оскільки вони з дружиною зубні техніки та розуміються в стоматології; наприкінці оспорював саму необхідність лікування.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, амбулаторну картку хворої ОСОБА_3, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, сторони від шлюбу мають дочкуОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої в свідоцтві про її народження зазначено відповідача (а.с.3-4).

11.08.2006 року між позивачкою та стоматологічною амбулаторією „Квалітет" укладено договір про надання дитині ортодонтичного лікування вартістю 8 580 гривень, що підтверджується копіями договору та рахунку-фактури № 1120 від 14.08.2006 року (а.с. 6-7), половину вартості позивачкою було внесено того ж дня (а.с.5).

Першим із заперечень відповідача було те, що зазначений правочнн є фіктивним, оскільки його дружина як зубний технік колись проходила стажування в „Квалітеті", відповідно, може підробити договір, щоб стягнути з нього гроші, та дочка ортодонтичного лікування не отримувала.

Ця позиція відповідача спростовується поясненнями свідка ОСОБА_4, директора стоматологічної амбулаторії „Квалітет", який пояснив, що з позивачкою не знайомий, та бачить її вперше. В його амбулаторії багато лікарів та техніків проходить практику, кожного він не пам"ятає. На неповнолітню пацієнткуОСОБА_3 11.08.2006 року заведена амбулаторна історія хвороби, наявний знимок порожнини рота перед лікуванням тощо.

Згідно оглянутої в судовому засіданні амбулаторної історії хвороби стоматологічного хворого ОСОБА_3, 1991 року народження, дівчинка щомісяця проходить огляд у свого лікаря, про що свідчать відповідні заїшси, кожного разу зазначається вартість лікування, яку позивачці слід доплатити тощо.

Оскільки ст. 204 ЦК України встановлена презумпція дійсності правочину, суд вважає за потрібне не приймати до уваги заперечення відповідача про недійсність договору про проведення ортодонтичного лікування укладеного 11.08.2006 року між позивачкою та

2

стоматологічною амбулаторією „Квалітет", оскільки правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Потім відповідач стверджував, що вартість лікування значно завищена, необхідні

матеріали позивачка могла придбати сама в інших фірм, що суттєво знизило б ціну.

Однак адміністратор стоматологічної амбулаторії „Квалітет" ОСОБА_5, допитана у якості свідка, суду пояснила, що їх спеціалісти використовують тільки сертифіковані матеріали, тому на лікування в їх клініці дається гарантія, з матеріалами пацієнтів вони не працюють.ОСОБА_3 вони почали лікувати з 17.08.2006 року, зробили знімок порожнини року, визначили вартість лікування та уклали договір, позивачка відразу внесла 4 080 гривень.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що і цей мотив невизнання відповідачем позову спростовано в судовому засіданні.

Нарешті, допитаний в якості свідка завідуючий ортодонтичним відділенням Мелітопольської стоматологічної лікарні ОСОБА_6, вивчивши історію хвороби дитини та доданий до матеріалів справи фотознімок, суду пояснив, що такі порушення зубного ряду носять не тільки косметичний дефект, насамперед в дитини порушені функції дихання та жування, що негативно зазначається на її здоров'ї", відповідно, дівчинка потребувала ортодонтичного лікування саме брекет-системою, бо апаратний метод в її віці не застосовується. Крім того, додав, що вартість такого лікування навіть в державній стоматології буде складати не менше, ніж еквівалент 800 доларів США, в його відділенні ставлять брекет-системи, однак з матеріалами пацієнтів працювати не будуть.

Таким чином, суд вважає, що всі заперечення відповідача проти позову не знайшли підтвердження в судовому засіданні, та позов слід задовольнити.

Згідно вимог ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, ... зобов'язаний брати участь у додаткових витратах н дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разу спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи сімейний та матеріальній стан сторін: позивачка працює в Мелітопольській стоматологічній лікарні зубним техніком, отримує. 250 гривень зарплати, має на утриманні неповнолітню дочку, яка навчається в ПТУ № 24; відповідач є приватним підприємцем, одружився, дружина працює викладачем Дніпропетровського юридичного інституту, проживають разом з матір"ю відповідача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача половину вартості лікування дочки на користь позивачки.

Судові витрати слід стягнути з відповідача, згідно вимог ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено.

Керуючись ст. ст. 185 СК України, ст.ст. 10, 11,209,212, 214, 215,218 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, нарожився в м. Запоріжжя, приватного підприємця, мешкає: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1додаткові витрати на лікування дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 4 290 (чотири тисячі двісті дев"яносто" гривень; судові витрати по справі - судовий збір в сумі 51 гривня на користь держави (отримувач -місцевий бюджет м. Мелітополя р/р 31412537700013 ЕДПРОУ 34676932 банк ГУ ДКУ в Запорізькій області МФО 813015), та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30 гривень на користь ТУ ДСА у Запорізькій області / р/р 31217259700013 код 22050000 ЕДПРОУ 34676932 банк 34676932 банк ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015/.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайоргани суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.