Постанова № 273942, 24.11.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" листопада 2006 р. Справа № 21/406-НА

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ Лтд" м. Хмельницький

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001902302/0/3701 від 23.08.2006 року, податкового повідомлення-рішення № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року

Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

від позивача - Янчук С.В. - за довіреністю № 22 від 25.10.2004 року.

від відповідача - Шістка М.А. - за довіреністю № 34754/9/10 від 10.11.2006 року,

Коваль А.А. - за довіреністю від 21.11.2006 року № 35725/9/10.

За участю прокурора відділу облпрокуратури - Параскевича О.Г.

Постанова приймається 24.11.2006 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Позивач звернувся до суду із позовом та просив скасувати прийняті відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0001902302/0/3701 від 23.08.2006року та податкове повідомлення-рішення № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що ДПІ у м. Хмельницькому проведена позапланова документальна перевірка ТОВ "ХЕКРО ПЕТ Лтд." з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2006 року. За результатами проведеної перевірки було складено Акт № 3754/23-3/30960327 від 21.08.2006 року. Відповідачем також була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2006 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт № 4225/23-3/30960327 від 28.09.2006 року.

На підставі Акту перевірки від 21.08.2006 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001902302/0/3701 від 23.08.2006 року, яким відповідач зменшив заявлену позивачем до відшкодування в декларації за травень 2006 року суму бюджетного відшкодування на 992858,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 28.09.2006 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року, яким відповідач зменшив заявлену позивачем до відшкодування в декларації за червень 2006 року суму бюджетного відшкодування на суму 5427767,00 грн.

Позивач зазначав, що причиною прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень було, на думку податкового органу, порушення позивачем абзацу "а" пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказував, що виходячи, з вищезазначених актів перевірок, в своєму трактуванні абзацу „а” пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідач вважає, що до бюджетного відшкодування можуть бути заявлені лише суми податку на додану вартість, сплачені по господарських операціях в яких поставка товару (послуг) та його оплата відбулися в межах одного податкового періоду.

Позивач вказував, що згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Вважав, абзац "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" необхідно тлумачити системно з іншими пунктами даного Закону, насамперед з пп. 7.7.1.

З врахуванням вищезазначеного, на думку позивача, норма абзацу "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" говорить про те, що якщо у наступному податковому періоді різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (з врахуванням від'ємного значення попереднього (іх) податкового (их) періоду (ів), має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто, для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню має значення дві речі: розмір суми ПДВ фактично сплаченого постачальнику (незалежно від того у якому податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит по такій операції) і друге: чи є різниця податкових зобов'язань і податкового кредиту наступного за сплатою податкового періоду (з врахуванням від'ємного значення попереднього (іх) податкового (их) періоду (ів) більшою або рівною сумі такої сплати.

Враховуючи вищезазначене, позивач вказував, що в квітні 2006 року в ціні товарів та послуг він сплатив постачальникам таких товарів та послуг ПДВ в сумі 7541184,00 грн. В Акті перевірки не міститься жодних фактів, які б свідчили, що такі дані не відповідають дійсності. Залишок від'ємного значення квітня 2006 року, який перейшов до складу податкового кредиту травня, за вирахуванням податкових зобов'язань травня 2006 року склав 19410547,00 грн. В Акті перевірки не міститься, жодних фактів, які б свідчили, що такі дані не відповідають дійсності. Тому, позивач вважав, що він правомірно, керуючись пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", заявив в податковій декларації з ПДВ за травень 2006 року до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в сумі 7541184,00 грн., який був фактично сплачений ним постачальникам товарів та послуг в квітні 2006 року.

Також позивач вказував, що у травні 2006 року в ціні товарів та послуг він сплатив постачальникам таких товарів та послуг ПДВ в сумі 6536899,00 грн. В Акті перевірки не міститься жодних фактів, які б свідчили, що такі дані не відповідають дійсності. Залишок від'ємного значення травня 2006 року, який перейшов до складу податкового кредиту червня, за вирахуванням податкових зобов'язань червня 2006 року склав 9967559,00 грн. В Акті перевірки не міститься, жодних фактів, які б свідчили, що такі дані не відповідають дійсності. Тому, позивач вважав, що він правомірно, керуючись пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, заявив в податковій декларації з ПДВ за червень 2006 року до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в сумі 6536899,00 грн., який був фактично сплачений ним постачальникам товарів та послуг в травні 2006 року.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважні представники проти позову заперечили. В обґрунтування заперечень зазначили, що порядок бюджетного відшкодування регламентується п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до пп. 7.7.2 ст. 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику - платнику ПДВ вартість таких товарів, збільшену на суму ПДВ. Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги). Зазначали, що Наказом ДПА України від 30.06.1997 року № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213) затверджено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. У відповідності до п. 5.12 Порядку позивачем було подано разом з декларацією з податку на додану вартість Розрахунок суми бюджетного відшкодування, в рядку 3 якого вказується сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Вказували, що при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 Декларації з ПДВ) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом). Звертали увагу суду на те, що у ході перевірок встановлено, що підприємством у квітні та травні 2006 року здійснювались виплати коштів на адресу одного із основних постачальників поліетилену -ТзОВ "АР-Хімпроект" (м. Київ). Перед вказаним постачальником станом на 01.04.2006 року та 01.05.2006 року існувала кредиторська заборгованість, що підтверджено довідкою невиїзної перевірки ТзОВ "АР-Хімпроект" від 16.08.2006 року, проведеної ДПІ у Деснянському районі м. Києва. Вважали, оскільки, у платіжних дорученнях на перерахування коштів постачальникам у квітні 2006 року та травні 2006 року підприємством не вказано призначення платежу як оплату фінансово-господарських операцій, що сформували податковий кредит квітня 2006 року та травня 2006 року, тому такі платежі є оплатою заборгованості, що виникла відповідно до 01.04.2006 року та до 01.05.2006 року. Перерахування коштів у квітні-травні 2006 року на адресу ТзОВ "АР-Хімпроект" здійснено по платіжних дорученнях із наступним призначенням платежу: "оплата за сировину згідно договору № 08-001/ДНП від 01.08.2004 року", "оплата за сировину згідно договору № 03-026-РЕТ від 31.03.2005 року". Згідно пп. 2.2 п. 2, пп. 3.2 п. З договору купівлі-продажу сировини № 03-026-РЕТ та № 08-001/ДНП від 31.03.2005 рок та пп. 2.2, п. 2.3 п. 2, п. 4.3. договору купівлі-продажу сировини № 08-001/ДНП від 01.08.2004 року загальна кількість товару, його асортимент та якість визначається згідно товарно-розпорядчих документів (накладних, актів передачі, тощо). Згідно п. 4. договору від 31.03.2005 року та п. 5. договору від 01.08.2004 року передбачено проведення оплати за отриманий товар протягом 90 календарних днів з моменту отримання партії товару, вид розрахунків - безготівковий, форма розрахунків - платіжне доручення. Зазначали, що відповідно до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України від 29.03.2004 року, із змінами та доповненнями, реквізити "призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Перевіркою встановлено, що проведені у квітні-травні 2006 року розрахунки між ТзОВ "ХЕКРО ПЕТ Лтд" та ТзОВ "АР-Хімпроект" пов’язані із виконанням зобов'язань по оплаті раніше поставлених партій товарів, термін розрахунків за які підприємством порушено. Вказані розрахунки не погасили заборгованість ТзОВ "Хекро Пет Лтд" по фінансово-господарських операціях з ТзОВ "АР-Хімпроект", що сформували податковий кредит квітня 2006 року в сумі 992858,00 грн. та травня 2006 року в сумі 5427767,00 грн., тому підприємство у наступних звітних періодах (травні та червні 2006 року) не мало права на бюджетне відшкодування у частині такої оплати.

В додаткових поясненнях, наданих у судовому засіданні 24.11.2006 року, представник позивача зазначив, що 06.06.2006 року Київським апеляційним господарським судом прийнята ухвала по справі № 11/449, яка за своєю суттю є повністю аналогічною даній справі. Даною ухвалою вимога платника про скасування податкового повідомлення-рішення задоволена в повному обсязі. При цьому, на сторінці 2 ухвали судом наведено текст підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" та зроблено наступний висновок, що з аналізу вказаної норми Закону вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Також представник позивача вказував, що відповідач не заперечує, що в квітні 2006 року в складі ціни товарів та послуг Позивач сплатив постачальникам таких товарів та послуг ПДВ в сумі: 7541184,00грн. Однак, вважає, що сума такого ПДВ в розмірі 992 858грн. не може братися до розрахунку, оскільки вона відноситься до погашення кредиторської заборгованості минулих періодів. Відповідач також не заперечує, що в травні 2006 року в складі ціни товарів та послуг позивач сплатив постачальникам таких товарів та послуг ПДВ в сумі: 6536899,00грн. Однак, вважає, що сума такого ПДВ в розмірі 5427767,00 грн. не може братися до розрахунку, оскільки вона відноситься до погашення кредиторської заборгованості минулих періодів.

Листом від 24.11.2006 року № 05-1057-06 Прокуратура Хмельницької області, враховуючи порушення інтересів держави, керуючись ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 60 КАС України, повідомила про свій вступ у розгляд даної справи.

В судовому засіданні прокурор просив у позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

На підставі акта від 21.08.2006 року № 3754/23-3/30960327 про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ „ХЕКРО ПЕТ Лтд” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2006 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001902302/0/3701 від 23.08.2006 року, яким позивачу згідно з п. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", абзацу "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 992858,00 грн. за травень 2006 року.

На підставі акта від 28.09.2006 року № 4225/23-3/30960327 про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ „ХЕКРО ПЕТ Лтд” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2006 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року, яким позивачу згідно з п. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", абзацу "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5427767,00 грн. за травень 2006 року.

Позивач звернувся до суду із позовом про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Позивач подав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2006 року, в якій в рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2006 року задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (квітень 2006 року), фактично сплачена постачальникам у квітні 2006 року в сумі 7541184,00 грн. та в рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" також зазначена сума в розмірі 7541184,00 грн.

Позивач подав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2006 року, в якій в рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2006 року задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (травень 2006 року), фактично сплачена постачальникам у травні 2006 року в сумі 6536899,00 грн. та в рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" також зазначена сума в розмірі 6536899,00 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються пп. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно пп. 7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2).

З аналізу вказаної норми Закону вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Зважаючи на викладене, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідач посилається на те, що фактично позивачем проведені у квітні-травні 2006 року розрахунки між ТзОВ "ХЕКРО ПЕТ Лтд" та ТзОВ "АР-Хімпроект" пов’язані із виконанням зобов'язань по оплаті раніше поставлених партій товарів, термін розрахунків за які підприємством порушено. А тому позивач не мав права на бюджетне відшкодування в сумі 992858,00 грн. та в сумі 5427767,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем фактично були проведені розрахунки з ТзОВ "АР-Хімпроект", що сформували податковий кредит квітня 2006 року в сумі 992858,00 грн. та травня 2006 року в сумі 5427767,00 грн. (вказані факти не заперечується в актах перевірки та у судовому засіданні).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не порушувався пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки фактична сплата позивачем отриманих у попередніх періодах товарів (послуг) від постачальників відбулася саме в квітні та травні 2006 року - попередніх періодах, за які подана декларація.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення слід скасувати, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно платіжного доручення № 6550 від 30.10.2006 року на суму 6,80 грн.), присуджуються йому. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001902302/0/3701 від 23.08.2006 року, податкового повідомлення-рішення № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року задоволити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001902302/0/3701 від 23.08.2006 року та податкове повідомлення-рішення № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ Лтд" ) м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20, код 30960327) витрати по сплаті судового збору в сумі 6,80 грн. (шість гривень 80 коп).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя К.М. Огороднік

Постанова оформлена в повному обсязі та підписана 27.11.2006 року.

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4 - прокуратурі області.

Помічник судді О.С. Гуменюк