Ухвала суду № 27391245, 23.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р.Справа № 2а-3123/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Білоус В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-3123/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорбудсервіс фасад"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

23 травня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорбудсервіс фасад" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служи про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0006392305 від 14.12.2011 року.

Визнано недійсним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0006402305 від 14.12.2011 року.

Визнано недійсним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0006382305 від 14.12.2011 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом ПП "ОВД-Трейд" не створюють юридичних наслідків для позивача, оскільки ПП "ОВД-Трейд" за результатом проведеної перевірки порушено вимоги чинного податкового законодавства у сфері проведення фінансово-господарської діяльності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Декорбудсервіс фасад" пройшло процедуру державної реєстрації та має статус юридичної особи, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, є платником податку на додану вартість.

25.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорбудсервіс Фасад" з питань перевірки відносин з платником податків ПП "ОВД-Трейд" за період з 01.04.11р. по 30.06.11р.

28.11.2011р. за результатами проведеної перевірки був складений Акт № 5641/2305/34016029 (а.с. 18-28, т. 1), яким встановлено порушення:

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.5.1. п. 138.5 ст. 138, п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено валові витрати за II квартал 2011р. на 51 188,7 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 11024,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 10237,7 грн., у тому числі по періодах: червень 2011 завищена сума податкового кредиту на 10 237,71 грн. (а.с. 27, т. 1).

14.12.2011 року на підставі Акту перевірки № 5641/2305/34016029 від 28.11.11р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова було винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0006392305, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11025,0 грн, з яких за основним платежем -11024,0 грн., за штрафними санкціями -1,0 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0006402305, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10238,0 грн., з яких: 10237.00 грн. за основним платежем, 1,0 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0006380305, яким позивачу було ззменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 кв. 2011 року в розмірі 32570 грн., з яких сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток -3256,0 грн., за штрафними санкціями -1,0 грн. (а.с. 29-33, т.1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем включено до складу валових витрат у 2 кварталі 2011 року та до складу податкового кредиту кошти, сплачені за договором з ПП "ОВД-Трейд" на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договору, укладеному з метою здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПП "ОВД-Трейд"(продавець) був укладений Договір купівлі-продажу №010611 від 01.06.11, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця будівельні матеріали, а покупець - прийняти вказані товари та оплатити їх вартість. (а.с. 51).

06.06.2011 року сторонами підписано додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до якої досягнуто домовленості про доставку будівельних матеріалів продавцем безпосередньо на об'єкти покупця відповідно до заявок останнього. (а.с. 197).

Позивачем було складено заяву із зазначенням переліку адрес, на які повинна бути здійснена доставка будівельних матеріалів (а.с. 198) та узгоджено сторонами перелік найменувань будівельних матеріалів, які підлягали поставці (а.с. 199).

ТОВ "Декорбудсервіс Фасад" до складу податкового кредиту звітного періоду 2 кварталу 2011 року включено суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товарів, отриманих у власність від контрагента ПП "ОВД-Трейд".

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору № 010611 від 01.06.11р. ПП "ОВД-Трейд" було поставлено на адресу позивача будівельні матеріли, відповідно до накладної № РН-060610 від 06.06.11. (а.с. 52). Постачальником (ПП "ОВД-Трейд") придбані позивачем будівельні матеріали було доставлено за адресами, зазначеними в заявці до Додаткової угоди до Договору № 010611 від 01.06.11р., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 216-221).

Вартість вказаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "ОВД-Трейд"(а.с. 54).

ПП "ОВД-Трейд" було виписано позивачу податкову накладну № 78 від 06.06.11р. (а.с. 53).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що ПП "ОВД-Трейд" при оформленні податкової накладної на виконання договору з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкова накладна складена належним чином, містить всі необхідні реквізити, підписана уповноваженою особою та скріплені печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період 2 кварталу 2011 року суму ПДВ, сплачену в ціні товарів за договором з ПП "ОВД-Трейд".

Щодо тверджень відповідача про неправомірне заниження податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 11024,00 грн., та завищення суми валових витрат у розмірі 51188,70 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Також, п.п.139.1.9 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладеного між позивачем та ПП "ОВД-Трейд" договору від 01.06.2011 року були оформлені всі необхідні первинні документи, а саме: відповідно до копій видаткової накладної від 06.06.2011р. №РН-060610 (а.с.52) та товарно-транспортних накладних (а.с.216-221) підтверджено поставку товару покупцю-ТОВ "Декорбудсервіс фасад", ПП "ОВД-Трейд" виписано позивачу податкову накладну 06.06.2011р. №78 (а.с.53).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вказані норми Закону та висновки суду, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином, та є необхідною підставою для включення витрат з придбання товарів за договором з ПП "ОВД-Трейд" позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що за результатом проведеної перевірки ПП "ОВД-Трейд" встановлено порушення умов здійснення фінансово-господарської діяльності, що свідчить про укладення угод без мети реального настання юридичних наслідків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт отримання позивачем від ПП "ОВД-Трейд" будівельних матеріалів підтверджується первинною бухгалтерською документацією, зокрема, видатковою накладною №РН-060610 від 06.06.2011р. (а.с. 52). Перевезення будматеріалів, згідно укладеного договору, підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 216-221). Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору з позивачем ПП "ОВД-Трейд" було зареєстровано платником податків, мало статус юридичної особи, тобто у позивача не було підстав вважати недійсною укладеною з контрагентом угоду купівлі-продажу.

Крім того, враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено порядок ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку та інші умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податку на додану вартість, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з таким контрагентом.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-3123/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2012 р.