Постанова № 27391088, 29.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 р. Справа № 2а-8378/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-8378/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Рембудсервіс"(далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Індустріальної міжраойнної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000492210 від 5.07.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 29 серпня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року; ТОВ "Будівництво Пан Україна" за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року, про що був складений акт від 03.05.2012 року №594/22-106/14061407.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.185.1 ст.185.п.187.1 ст.187,п.188.1 ст.188,п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України через відсутність об'єктів оподаткування (в частині взаємовідносин з ТОВ "Будівництво Пан - Україна"), які підпадають під значення п.198.2, п.198.3,п.198.6ст.198,п.185.1 ст.185,п.187.1, ст.187,п.188.1 ст.188 ПК України, що призвело за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року до завищення складу податкових зобов'язань в сумі 89476,04 грн.. та податкового кредиту на суму 89467,04 грн., п.п.198.3, пп.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 29952,24 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2012 року № 0000492210, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 29952,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1418,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" №554 від 04.12.2009 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи непідтверджені митними деклараціями (іншими подібними документів згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податковий орган ставить під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та правильність формування податкового кредиту за результатами господарських операцій.

В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Будівництво Пан-Україна" з яким був укладений договір №21/07 С/П від 01.07.2011 року виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту фасаду будівлі адміністративного будинку Харківського поштампу, розташованого за адресою: м.Харків, вул. Кірова, буд.6; договір №21/04-11 від 21.04.2011 року виконання капітального ремонту житлового фонду комунальної власності у Київському районі м. Харкова; договір №1905-11 від 19.05.2011 року виконання капітального ремонту пішохідної драбини по вул.Новгородській, 2; договір №20-2/05-11 від 30.05.2011 року виконання капітального ремонту м'якої покрівлі житлового будинку по вул. Деревянко, 7 (2-4 під'їзди); договір №30/05-11 від 30.05.2011 року виконання ремонтних робіт адміністративної будівлі за адресою: м. Харків, пер. Золотий, 4.

Укладання наведених вище угод було обумовлено виконанням договорів підряду №20-2/05-11 від 20.05.2011 року, та №137, №138 від 19.05.2011 року з Департаментом Житлового господарства Харківської міської ради.

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з яким були укладенні усні договори про поставку будівельних матеріалів у червні 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційної скарги про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів суду першої інстанції про помилки в оформленні та невідповідність документів первинного бухгалтерського обліку вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" №554 від 04.12.2009 року, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів зазначає, що підрядні роботи на вказаних об'єктах у м. Харкові по вул.Кірова, буд.6, вул. Новгородській, 2, вул. Деревянко, 7 (2-4 під"їзди), пер. Золотий,4 виконані, будівельні матеріали отримані від "Южспецатоменергомонтаж" використані.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-8378/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.07.2012 року № 0000492210.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 02.11.2012 р.