Ухвала суду № 27390083, 16.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-4307/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі № 2а-4307/12/2070

за позовом Спільного українсько-британського товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, СУБ ТОВ "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з вимогою щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000182200 від 30.03.2012 р. про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 15 261,00 грн. і нарахування штрафних санкцій у сумі 1 852,50 грн., № 0002942302 від 02.04.2012 р. про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у сумі 1 916 194,00 грн.; № 0002952302 від 02.04.2012 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі на 2 024 492,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.12р. позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з 30.01.2012 року по 12.03.2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено виїзну планову документальну перевірку СУБ ТОВ "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки №87/235/25609854 від 19.03.2012 року. На підставі якого відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.13.1, п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.103.9 ст. 103, п.160.1, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, а саме: неутримання, несплата податку на прибуток нерезидентів з джерелом його походження з України від послуг типу "інжиніринг"та неподання до ДПІ розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидента, і порушення п.п.135.5.13 п.135.5 ст. 135, п.146.13 ст. 146, п.146.8 ст.146, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме: несплата податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від продажу Компанії AHMAD TEA LIMITED обладнання, внесеного раніше як вклад до статутного капіталу позивача та невключення до складу податкових зобов'язань суми ПДВ від такого продажу.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000182200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 15 261,00 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 852,50 грн.; № 0002942302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 1 916 194,00 грн. і податкове повідомлення - рішення № 0002952302 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі на 2 024 492,00 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутність факту продажу позивачем Компанії AHMAD TEA LIMITED обладнання, внесеного раніше учасником позивача-іноземним інвестором Компанією MANNAN FZCO як вклад до статутного капіталу позивача, не була спростована суб'єктом владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході судового розгляду. Висновки відповідача про продаж позивачем Компанії AHMAD TEA LIMITED згаданого обладнання, є безпідставними, помилковими і не підтвердженими жодним доказом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З положень п.160.1 статті 160 Податкового кодексу України та п.13.1 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вбачається, що для цілей вказаних пунктів закону під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, серед іншого, доходи від інжинірингу, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, однак, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента.

Відповідно до п.14.1.85 ст.14 Податкового кодексу України та п. 1.36 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Матеріалами справі підтверджено, що між позивачем та нерезидентом - Компанією PETER BINDER GmbH (Німеччина) було укладено контракти №РТ33/U25 від 21.05.2010 р. та № РТ33/U25/2 від 25.10.2010 р., умовами яких передбачено, що остання продала (поставила) позивачу обладнання та надала послуги з монтажу цього обладнання, а позивач, відповідно, сплатив Компанії PETER BINDER GmbH вартість поставленого обладнання і вартість наданих послуг з монтажу обладнання. На думку відповідача, надані позивачу Компанією PETER BINDER GmbH послуги з монтажу обладнання є послугами типу "інжиніринг", тому Компанія PETER BINDER GmbH отримала дохід нерезидента з джерелом його походження з України від послуг типу "інжиніринг", який підлягає відповідному оподаткуванню податком на прибуток нерезидентів.

З приписів норм Податкового кодексу України і Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вбачається, що послуги з монтажу обладнання не відносяться до послуг типу "інжиніринг" і не підпадають під оподаткування нерезидентів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з боку позивача не було допущено жодних порушень п.13.1, п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.103.9 ст. 103, п.160.1, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України.

Щодо правовідносин з приводу визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, та податком на додану вартість, колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що згідно з ст. 11 Закону України "Про режим іноземного інвестування" іноземний інвестор має право, серед іншого, на повернення інвестицій в натуральній формі в разі припинення інвестиційної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п.14.1.202 ст.14 Податкового кодексу України продажем (реалізацією) товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Як вбачається з матеріалів справи, Іноземним інвестором, Компанією MANNAN FZCO (Об'єднані Арабські Емірати), було передано у власність товариства (позивача) обладнання як вклад до статутного капіталу. Частина Компанії MANNAN FZCO у статутному капіталі позивача складала 49% (внесок до статутного капіталу було здійснено обладнанням і грошовими коштами).

Також, 15 лютого 2011 року між компанією MANNAN FZCO і компанією AHMAD TEA LIMITED (Великобританія) було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав у статутному капіталі СУБ ТОВ "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Жамойда Г.М. в реєстрі за № 333. Компанія MANNAN FZCO і Компанія AHMAD TEA LIMITED є нерезидентами та у значенні норм діючого законодавства України в даному випадку є іноземними інвесторами.

Згідно умов зазначеного договору купівлі-продажу корпоративних прав, рішень загальних зборів учасників товариства (позивача) від 11 лютого 2011 р. та від 15 лютого 2011 р., оформлених протоколами №1/2011 від 11.02.2011р. і №2/2011 від 15.02.2011р., листа Компанії AHMAD TEA LIMITED до Компанії MANNAN FZCO, слідує, що за вказаним вище договором купівлі-продажу корпоративних прав Компанія MANNAN FZCO відступила всі свої корпоративні права, а Компанія AHMAD TEA LIMITED набула всіх корпоративних прав у статутному капіталі позивача, що виникли з моменту реєстрації товариства і належали Компанії MANNAN FZCO, в тому числі право на повернення в натуральній формі інвестицій в разі припинення інвестиційної діяльності, внесених до статутного капіталу позивача Компанією MANNAN FZCO у період з моменту реєстрації товариства. Перехід всіх корпоративних прав Компанії MANNAN FZCO у статутному капіталі позивача до Компанії AHMAD TEA LIMITED, в тому числі права на повернення в натуральній формі в разі припинення інвестиційної діяльності інвестицій, внесених до статутного капіталу позивача Компанією MANNAN FZCO у період з моменту реєстрації товариства до моменту відступлення корпоративних прав, було відображено в статуті позивача і проведено державну реєстрацію нової редакції статуту за номером запису 14801050009003257 від 01.03.2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання відповідача щодо продажу позивачем вищезгаданого обладнання, є безпідставними та помилковими.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі № 2а-4307/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.