Ухвала суду № 27387954, 29.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 р.Справа № 2а-1885/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1885/12/2070

за позовом Товариства з обмежною відповідальністю "Стройиндустрия"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрія"" (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач)про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 р. позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрія" задоволено, а саме: визнано нечинними та скасувано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 05.09.2011 року № 00011922320 та від 05.09.2011 року № 0001182330.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції було порушено вимоги п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та вимоги п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройиндустрія» пройшло державну реєстрацію в установленому законом порядку, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 14090900, зареєстровано платником податку на додану вартість, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова з 22.09.1997 року № 980.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки АА № 517897 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройиндустрія» за КВЕД є холодне штампування та гнуття (24.33), виготовлення виробів із бетону для будівництва (23.61), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), неспіціазізована оптова торгівля (46.90), роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (47.52), вантажний автомобільний транспорт (49.41).

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 31.05.2011 року по 13.07.2011 року фахівцями ДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.07.2011 року № 2973/233/14090900.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.09.2011 року № 00011922320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 199 812,50 грн., в т.ч. за основним платежем -159 850,00 грн., за штрафними санкціями - 39 962,50 грн.; від 05.09.2011 року № 0001182330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій приватної власності у розмірі 249 147,50 грн., в т.ч. ПДВ -199 318,00 грн., за штрафними санкціями - 49 829,50 грн.

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 20.07.2011 року № 2973/233/14090900 висновок суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем: пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року на суму 199 318,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010 року в сумі 21 027,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 176 902,00 грн., за 4 квартал 2010 року -1 389,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість»за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року на суму 159 850,00 грн., в т.ч. по періодах за лютий 2010 року -17 216,00 грн., за липень 2010 року -85 000,00 грн., за серпень 2010 року -36 334,00 грн., за вересень 2010 року -21 300,00 грн.; пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України при виплаті доходів фізичним особам, факт реєстрації яких як суб'єктів підприємницької діяльності на момент перевірки підприємство підтвердити не в змозі, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, згідно п. 19.2 ст. 19, п. 22.3 ст.22, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 383,42 грн.; п.п 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, несвоєчасно перерахування податку з доходів фізичних осіб, в зв'язку з чим нарахована пеня в сумі 626,92 грн. у відповідності до облікової ставки НБУ в розмірі 120% річних, згідно п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на доходи нерезидентів на суму 3 246,00 грн. за 2009 рік -3246,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того, що зазначені податкові повідомлення - рішення необґрунтовані та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 5.2.1 ст. 5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.4 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як встановлено судом, 18.01.2010 року між позивачем (надалі -Покупець) та ТОВ «Транс агентство метал»(надалі -Постачальник) був укладений договір поставки № 87/180110 ПД, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити її в порядку і на умовах, обумовлених даним Договором.

Найменування, кількість і асортимент продукції вказується в товаросупровідних документах, які складаються до даного Договору і є його невід'ємною частиною (п. 2.1 Договору).

Якість постачаємої продукції повинно відповідати ГОСТ та ТУ і повинно бути підтверджено сертифікатом якості виробника (або іншим документом, підтверджуючим якість продукції) (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна на продукцію вказана в товаросупровідних документах. Загальна сума Договору складає 2400000,00 грн., в т.ч. ПДВ -400000,00 грн. (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору розрахунок за постачаєму продукцію здійснюється Покупцем безготівковим способом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку.

Умови поставки і прийомки продукції передбачені розділом 5 вищезазначеного договору.

Відповідно до 5.1 договору, базисні умови поставки продукції ухвалюється у відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів, які відображаються в специфікаціях. Строк поставки продукції -протягом 3 банківських днів, якщо інше не передбачено в Специфікації (п. 5.2 Договору). У випадку поставки з/д транспортом, оплата з/д тарифу здійснюється Покупцем додатково, згідно виставлених рахунків постачальника (п. 5.3 Договору). Моментом переходу прав власності на постачаєму продукцію від Постачальника до Покупця вважається термін передачі продукції вантажоперевізнику (п. 5.4 Договору). Прийомка продукції здійснюється Покупцем у відповідності з товарно-супровідними документами і інструкціями (п. 5.5 Договору). До постачаємої продукції Постачальник додає оригінал наступних документів: матеріальну накладну (у випадку відвантаження автомобільним транспортом); рахунок-фактуру, з/д накладну або товаротранспортну накладну; сертифікат якості; податкову накладну (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 10.5 Договору строк дії Договору передбачений до 31.12.2010 року.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Транс Агентство Метал»на адресу позивач були виписані податкові накладні № 30310 від 05.02.2010 року на суму 103 297,49 грн., в т.ч. ПДВ -17 216,25 грн., № 32564 від 28.07.2010 року на суму 510000,00 грн., в т.ч. ПДВ -85000,00 грн., № 32666 від 05.08.2010 року на суму 11800,00 грн., в т.ч. ПДВ -19666,67 грн., № 32667 від 13.08.2010 року на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ -16666,67 грн., № 33071 від 17.09.2010 року на суму 127800,00 грн., в т.ч. ПДВ -21300,00 грн., видаткові накладні № ТМД-2117 від 20.07.2010 року на суму 390677,24 грн., № ТМД-2489 від 16.08.2010 року на суму 107 679,94грн., в т.ч. ПДВ -17 946,66 грн., № ТМД-2388 від 06.08.2010 року на суму 116773,27 грн., в т.ч. ПДВ -19462,21 грн., № ТМД-2337 від 02.08.2010 року на суму 107861,33 грн., в т.ч. ПДВ -17976,89 грн., № ТМД-2893 від 18.09.2010 року на суму 126138,60 грн., в т.ч. ПДВ -21023,10 грн., № ТМД-120623 від 04.10.2010 року на суму 5564,26 грн., в т.ч. ПДВ -1110,71 грн.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції сто воно того, що видані ТОВ «Транс Агенство Метал»на адресу позивача вище перелічені податкові накладні повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до умов п. 4.2 Договору розрахунки передбачені шляхом передоплати, якщо інше не обумовлено в специфікації.

Розрахунки між ТОВ «Транс Агентство Метал» та позивачем були здійснені безготівковим способом шляхом перерахування позивачем на рахунок ТОВ «Транс Агентство Метал» грошових коштів у розмірі 103 297,49 грн., 127800,00 грн., 100000,00 грн., 18000,00 грн., 510000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 48 від 05.02.2010 року, № 935 від 17.09.2010 року, № 731 від 13.08.2010 року, № 651 від 05.08.2010 року, № 590 від 28.07.2010 року.

Як вбачається з умов договору № 87/180110 ПД від 18.01.2010 року, найменування, якість і асортимент продукції вказується в товаросупровідних документах, які складаються до даного договору і є його невід'ємною частиною (п. 2.1 Договору). Крім того договором передбачено, що відповідно до товарно-супровідних документів здійснюється прийомка продукції.

З наявного в матеріалах справи акту перевірки від 20.07.2011 року № 2973/233/14090900 вбачається, що податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем валових витрат у зв'язку з відсутністю у позивача товарно-транспортних накладних та супроводжувальних документів, які передбачено вимогами діючого законодавства, актів прийому-передачі товарів, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товарів, у зв'язку з чим відповідач дійшов до висновку про відсутність доказів фактичного отримання позивачем товару.

З копій товарно-транспортних накладних № ТМД-82 від 08.02.2010 року, № 20/07-3 від 20.07.2010 року, № 20/07-2 від 20.07.2010 року, № 20/07-1 від 20.07.2010 року, № 18/09-1 від 18.09.2010 року, № 16/08-1 від 16.08.2010 року, № 06/08-1 від 06.08.2010 року, № 04/10-1 від 04.10.2010 року, № 02/08-1 від 02.08.2010 року, з яких вбачається, що автопідприємством ТОВ «Стройиндустрія»автомобілями МАЗ 39784, МАЗ 39490, МАЗ 39491 на замовлення позивача (вантажовідправник -ТОВ «Транс Агентство Метал», вантажоодержувач ТОВ «Стройиндустрія») з пункту відвантаження м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 132, блок В, оф. 422 до пункту розвантаження - м. Харків, вул. Північна, 11 відповідно до накладних № ТМД-2117 від 20.07.2010 року, № ТМД-2893 від 18.09.2010 року, № ТМД-2489 від 16.08.2010 року, № ТМД-2388 від 06.08.2010 року,ТМД-120623 від 04.10.2010 року, № ТМД-2337 від 02.08.2010 року ТОВ «Транс Агентство Метал»був відпущений товар на суму 100928,74 грн., в т.ч. ПДВ -16 821,46 грн., 144084,59 грн., 123296,33 грн., 123296,33 грн., 126138,60 грн., 107679,94 грн., 116773,27 грн., 6664,26 грн., 107861,33 грн. відповідно, а позивачем - одержаний, що підтверджується підписами уповноважений осіб, скріалени печатками юридичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено право позивача на перевезення вантажів, а саме: підтверджується ліцензією Серія АВ № 148896, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 27.06.2006 року строком дії з 28.06.2006 року по 27.06.2011 року на внутрішні перевезення вантажів.

Товарно - транспортними накладними підтверджується, що пунктом розвантаження продукції є м. Харків, вул. Північна, 11, що передбачає наявність складського приміщення за даною адресою у позивача.

З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що позивачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу (р. № 4990) 06.10.2008 року, акт приймання-передачі від 07.10.2008 року, належить нежитлові будівлі, розташовані за адресою м. Харків, вул. Свистуна (вул. (назва нечинна)), б. 11.

Судовим розглядом встановлено, що отриманий позивачем товар був реалізований АТ «Металіст - СМК», що підтверджується копіями видаткових накладних № РН-0000577 від 08.02.2010 року на суму 102270,24 грн., в т.ч. ПДВ -17045,04 грн., № РН-0000878 на суму 391123,49 грн., в т.ч. ПДВ -65187,25 грн., № РН-0001055 від 02.08.2010 року на суму 110018,48 грн., в т.ч. ПДВ -18336,41 грн., № РН-0001056 від 06.08.2010 року на суму 119108,72 грн., в т.ч. ПДВ -19851,45 грн., № РН-0001026 від 16.08.2010 року на суму 109833,60 грн., в т.ч. ПДВ -18305, 60 грн., № РН-0001186 від 18.09.2010 року на суму 127399,98 грн., в т.ч. ПДВ -21233,33 грн., № РН-0001241 від 04.10.2010 року на суму 6797,54 грн., в т.ч. ПДВ -1132,92 грн., довіреностями № 5 від 05.02.2010 року, № 46 від 01.10.2010 року, № 211 від 01.09.2010 року, № 202 від 02.08.2010 року, № 194 від 20.07.2010 року на отримання від ТОВ «Стройиндустрія»матеріальних цінностей, перелік яких визначених в зазначених довіреностях; копією платіжного доручення і актами взаємозаліку заборгованості між АТ «Метиаліст -СМК» і позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанціїї стовно того, що господарські операції платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, мають ознаки реальності, що підтверджується павиними документами, які знаходять ся в матеріалах справи.

З ату переірки вбачається, що податковим органом при складанні акту перевірки були взяти до уваги висновки акту Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Метал» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 рік, в ході якої встановлено порушення ТОВ «Транс Агентство Метал»п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і бухгалтерську звітність в Україні»; п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, п. 1.3 ст.1, п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3 ст. 5, п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених ТОВ «Транс Агентство Метал»з покупцями та постачальниками по операції купівлі-продажу, ТОВ «Транс Агентство Метал »не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до вигодо набувача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011 року, адміністративний позов ТОВ «Транс Агентство Метал»до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено; визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ «Транс Агентство метал»викладені в акті № 2462/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість в період з 01.08.2008 року по 31.07.2010 року», Акті № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року», Акті № 94/236-35785206 від 28.01.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 рік», Акті № 128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року»; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області утриматися від використання неправомірного Акту № 2462/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість в період з 01.08.2008 року по 31.07.2010 року», Акту № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року», Акту № 94/236-35785206 від 28.01.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 рік», Акту № 128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року», в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів шляхом направлення на адресу податкових органів з місцем знаходження цих суб'єктів господарювання листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням правочинів нікчемними з суб'єктами господарювання за період з 01.08.2008 року по 31.07.2010 року, з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Транс Агентство Метал» пройшло в установленому законом порядку державну реєстрацію юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі за кодом 35785206, перебуває на обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції, зареєстроване платником податку на додану вартість.

Підприємство, яке є стороною договору, на час здійснення господарської операцій з придбання товару (робіт, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем (виконавцем), який зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанціїї стосовно того, що відповідно до ст. ст. 80, 89, 91, 92 Цивільного кодексу України, ст. ст. 55, 58, 59, 79, 91 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", позивач та ТОВ «Транс Агентство Метал» є окремими суб'єктами господарювання, та окремими платниками податків.

Діючим законодавством передбачено, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого пдатника податків, який несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обілку.

У ході судового розгляду справи позивачем надані копії актів взаєморозрахунку заборгованостей між позивачем та його контрагентом, специфікацій, сертифікатів якості, договорів оренди транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що первинна та бухгалтерська документація за вищевказаними господарськими операціями, у тому числі видаткові накладні і податкові накладні, були виписані у зв'язку з реальним виконанням вказаних правочинів, зазначені документи були належним чином оформлені, а відомості, що містилися у них, достовірні.

Колегія суддів зазначає, що діючим законодавством не передбачено право органів державної податкової служби визнавати недійсним податкові накладні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом під час судового розгляду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами та підтверджували висновки вищезазначеного акту перевірки.

Господарські операції підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями договорів і первинних документів передбачених податковим законодавством.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1885/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2012 р.