Ухвала суду № 27387908, 06.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1155/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чабаниміськбуд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Чабаниміськбуд»(далі - Позивач, ТОВ «Чабаниміськбуд») звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі -Відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011241501 від 09 грудня 2011 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року правильно визначено від'ємне значення об'єкту оподаткування.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом було не вірно розтлумачено приписи ст. 150 ПК України, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої.

Повноважний представник Позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у листопаді 2011 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Чабаниміськбуд»з питань виявлення помилок (порушень) за звітний період ІІ квартал 2011 року. У ході перевірки податковим органом виявлено порушення Позивачем при складанні податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та п. 150.1 ст. 150 ПК України, у зв'язку з чим платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8 291 959,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 15 листопада 2011 року №36/1501/33661291. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2011 року №0011241501, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 291 959,00 грн.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про ОПП), що діяв у 1 кварталі 2011 року - об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону про ОПП встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 19 травня 2011 Позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування -9 406 293,00 грн. та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі -10 147 490,00 грн.

При цьому суд першої інстанції наголосив на тому, що у судовому засіданні сторони визнали, що від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році та І кварталі 2011 року визначено ТОВ «Чабаниміськбуд»правомірно, а тому предметом розгляду справи є лише застосування приписів ПК України в частині визначення правомірності включення збитків платника податків за попередні періоди. Зазначена позиція суду першої інстанції повністю узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладену у листі від 13 вересня 2012 року № 2019/12/13-12.

З огляду на вище викладене судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що Позивачем був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року -9 406 293,00 грн.

Крім того, суд Київський окружний адміністративний суд обґрунтовано зауважив, що порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01 квітня 2011 року встановлений статтею 150 ПК України - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»розділу XX «Перехідні положення»ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок 04 (15 909 685,00 грн.) Позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі 8 291 959,00 грн.

З аналізу вищенаведених норм ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

При цьому перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначений у ст. 139 ПК України, є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чабаниміськбуд»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.