Рішення № 27386728, 05.11.2012, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

0527 № 0527/6521/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінов О. С.

при секретарі Мінченко Н.П., Петруня І.М.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Біліменко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український бекон» про стягнення сум, належних працівнику при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Приватного акціонерного товариства «Український бекон» про стягнення сум, належних працівнику при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що працював на підприємстві відповідача з 01 грудня 2007 року. 28 травня 2012 року він звільнився з підприємства за власним бажанням. Але при звільненні йому не виплатили належну компенсацію за невикористану відпустку. Крім того, у відповідності до ст. 117 КЗпП України, за затримку розрахунку при звільненні, відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за час затримки, а також моральну шкоду в сумі 1000 грн. Тому просив стягнути на його користь вищеозначені виплати.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку в сумі 7268,29 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 29 травня 2012 року по 05 листопада 2012 року в сумі 24255,45 грн., а також моральну шкоду в сумі 1000 грн., посилаючись на наведені у позові доводи. Крім того позивач ОСОБА_1 пояснив, що 28 травня 2012 року він звернувся до відділу кадрів підприємства де йому була видана трудова книжка, а також до бухгалтерії щодо виплати компенсації за відпустку. Йому підтвердили, що до сплати належить сума за 42 дні невикористаної відпустки, але кошти до цього часу так і не виплатили, що стало причиною звернення до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, мотивуючи це тим, що позивач ОСОБА_1 не працював у день звільнення, вимогу про виплату йому розрахунку, у відповідності до ст. 116 КЗпП України, не заявив. Крім того, позивач допустив прогули без поважних причин у період з 20.04.2012 року по 28.05.2012 року, тому, у відповідності до ст. 3 Закону України «Про відпустки», яка встановлює, що працівнику у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням, позивач, як порушник трудової дисципліни, позбавляється права на компенсацію за невикористану відпустку. У зв'язку із відсутністю порушень трудового законодавства з боку відповідача, позивач також не має права на компенсацію моральної шкоди. Тому, просив у позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

З'ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши докази у справі, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 працював на приватному підприємстві «Український бекон», яке на цей час реорганізоване у Приватне акціонерне товариство «Український бекон» з 01 грудня 2007 року по 28 травня 2012 року спеціалістом виробничого відділу м'ясопереробного комплексу (а.с.2-3, 52-57). Наказом по підприємству від 28.05.2012 року № 204/06 позивач ОСОБА_1 був звільнений з роботи за його заявою за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України (а.с. 38-39).

В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. До казуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Представник відповідача не заперечує ті обставини, що позивачу не були виплачена належна сума компенсації за 42 дні невикористаної відпустки, яка згідно довідки підприємства від 31.10.2012 року № 175 становить 7168,29 грн. (а.с. 37).

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо втрати позивачем на вказану компенсацію у зв'язку із порушенням останнім трудової дисципліни, як такі, що суперечать положенням КЗпП України, а саме глави 10 «Трудова дисципліна», яка встановлює порядок накладення та види дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до робітників за порушення ними трудової дисципліни. Невиплата працівнику компенсації за невикористану відпустку при звільненні у якості дисциплінарного стягнення, діючим законодавством не передбачена. Тим більш, що позивач ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням, що підтверджено документально та визнається сторонами.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим поста новою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 з відповідними змінами. Згідно п.2 Порядку обчислення такого середнього заробітку визначається виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, тобто за листо пад і грудень 2010 року, а також Рішенням Конституційного Суду України у справі за конститу ційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачен ня положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ста тей 117, 2371 цього кодексу від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012. Цим Рішенням встановлено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх нале жних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. У даному випадку подією, з якою пов'я зана виплата середнього заробітку є день звільнення з роботи позивача - 28 травня 2012 року. Крім того суд керується нормами тривалості робочого часу у 2012 p., визначеними згідно ли ста Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 р.№ 8515/о/14-11/13.

Середньоденний заробіток позивача визначається за розрахунком: 4512,00 грн. + 4503,52 грн. / 42 дні, де суми у гривнях - заробітна плата позивача за лютий та березень 2012 року, 42 дні - кількість робочих днів у вказані місяці. Таким чином середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 214,65 грн.

Час затримки розрахунку при звільненні, визначений з урахуванням Рішення Конститу ційного Суду України, по дату винесення судом цього рішення - 05 листопада 2012 року, складає 113 днів (при п'ятиденному робочому тижні) і, таким чином, середній заробіток за час вимуше ного прогулу, який слід стягнути з відповідача на користь позивача, складає 24255 грн. 43 коп.(214,62 грн. х 113дн.).

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо не пред'явлення позивачем вимоги до підприємства в порядку ч. 1 ст. 116 КЗпП України про проведення з ним повного розрахунку при звільненні. По-перше, суду не надано доказів, які б спростовували твердження позивача ОСОБА_1 щодо його особистого звернення про виплату компенсації за невикористану відпустку в день отримання трудової книжки - 28 травня 2012 року (а.с. 42), по-друге, заперечення представника відповідача в цій частині суперечать його ж поясненням щодо втрати позивачем права на отримання цієї компенсації взагалі у зв'язку із порушенням ОСОБА_1 трудової дисципліни.

Статтею 237-1 КЗпПУ передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Так, у судовому засіданні встановлено, що неправомірними діями відповідача щодо по рушення трудових прав позивача, останньому завдано моральну шкоду. У відшкодування моральної шкоди, враховуючи моральні страждання позивача, яких він зазнав у зв'язку з порушенням від повідачем його законних прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь пози вача 300 гривен, частково задовольнивши вимоги позивача у цій частині. При цьому суд врахо вує роз'яснення, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподі яних позивачеві моральних і фізичних страждань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, Рішенням Кон ституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, Постановою Пленуму Верхов ного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український бекон» про стягнення сум, належних працівнику при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного акціонерного товариства «Український бекон» (код ЄДРПОУ 33380539, юридична адреса: 85180, Донецька область, Костянтинівський район, село Водяне-2, вул. Зелена, 1-А) заборгованість з виплати компенсації за невикористану відпустку в сумі 7168 (сім тисяч сто шістдесят вісім) гривень 29 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 24255 (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят п'ять) гривень 43 копійки та у відшкодування моральної шкоди 300 (триста) гривень, а разом 31723,72 (тридцять одну тисячу сімсот двадцять три) гривні 72 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 05 листопада 2012 року. У повному обсязі рішення буде виготовлено до 10 листопада 2012 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя