Рішення № 27384402, 25.09.2012, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1516/2852/2012

Провадження № 2/1516/2581/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 2012 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бондаренко Н.В.

при секретарі Шершун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Котовськ Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 16 грудня 2010 року, близько 20 годин, він вийшов на вулицю біля будинку №508 по вул. Самборського в м. Котовськ Одеської області зняти білизну. В цей час на вулиці гуляв з собакою відповідач, собака кинулася на ОСОБА_1, але він встиг відмахнутися від неї ногою. Побачивши це ОСОБА_2 вчинив сварку, в ході якої навмисно наніс удар палицею по голові, заподіявши позивачеві тілесних ушкоджень. Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2012 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа в відношенні відповідача закрита на підставі Закону України «Про амністію». Також позивач вказує на те, що спричинені йому тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоровя. А також, окрім матеріальної шкоди, йому була заподіяна і моральна шкода.

На підставі вищенаведеного позивач просить визнати ОСОБА_1 цивільним позивачем, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1360 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, вважали недоведеною вину відповідача, крім того суду повідомили, що відповідач і раніше хворів, його діагноз не повязаний із завданням шкоди.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні і наявних у справі матеріалів, позов у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню, щодо стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 16.12.2010 року відповідач завдав позивачеві тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя, у відношенні ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за звинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Згідно постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2012 року провадження у справі закрито на підставі ст. 6 и п. «ѓ»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року в зв'язку із застосуванням до нього акту амністії, що не є реабілітуючою підставою для закриття кримінальної справи.

Як вбачається із постанови, ОСОБА_2 не визнавав себе винним у скоєнні злочину у відношенні позивача. Цивільний позов у кримінальній справі не розглядався. Постанова набрала законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно акту судово-медичного обстеження № 267 від 16 грудня 2010 року, у ОСОБА_1 мали місце наступні пошкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, зашиблені рани голови. Враховуючи, що на момент завдання травм він мав ряд хронічних захворювань. При цьому, що перенесений ОСОБА_1 психоемоційний стрес погіршив стан його здоровя та викликав різку декомпенсацію (бурхливий розвиток) зазначених захворювання

Вина відповідача в скоєнні злочину ґрунтується на матеріалах кримінальної справи, факті закриття провадження у справі на підставі акту про амністію, що не є реабілітуючими обставинами. Спричинення позивачеві внаслідок винних дій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень підтверджено медичною експертизою, висновки якої не спростовано.

Позивач на протязі тривалого часу проходить лікування.

Не визнаючи вину у завданні шкоди в цілому, представник відповідача не оспорював жодного, із наданих представником позивача, документів щодо призначення ліків та понесені витрати на лікування, зазначені позивачем та його представником в позові, а саме: витрати на лікування в КУ Котовська міська лікарня 250 грн.; використання медичних препаратів під час лікування на ліки згідно рецепту від 20.06.2012 у розмірі 264,30 грн. та 377,75 грн., 85,05 грн. та 35 грн. згідно закупочного акту від 17.12.2010 року у розмірі 219,15 грн. та 109,15 грн. та згідно до рецепту касового чеку у розмірі 20 грн., які підтверджені наданими суду квитанціями.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що винні дії відповідача знаходяться в прямому причинному зв'язку із заподіяною позивачеві матеріальною та моральною шкодою, заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки застосування судом акту амністії не є реабілітуючою обставиною.

З урахуванням положень ст. 23 ЦК України про те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (з наступними змінами), викладених у п. п. 3, 9 постанови.

Враховуючи характер дій відповідача який усвідомлюючи свої дії, заподіяв позивачу тілесні ушкодження та моральні страждання, які полягають у фізичному болі від отриманих фізичних ушкоджень, порушенням нормального перебігу життя пов'язаного зі спілкуванням, проходження лікування, а також з урахуванням принципу розумності та справедливості, фізичного та матеріального стану відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково в розмірі 2500 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити судові витрати, які підлягають сплаті при подачі позовної заяви в дохід держави: судовий збір в сумі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 88, 209, 212 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1360 гривень 40 копійок та моральну шкоду в розмірі 2500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Котовського міськрайонного суду Одеської області апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Н.В. Бондаренко