Ухвала суду № 27382061, 01.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року справа №2а/1270/5569/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченка І.В.,

секретарі судового засідання Сульженко А.В.

представник позивача Янченко А.М.

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/5569/2012 за позовом дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позову дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що суд неправомірно не прийняв до уваги клопотання позивача про застосування строку позовної давності стосовно спірних повідомлень-рішень. Також зазначили, що факт формування кредиту у спірних повідомленнях-рішеннях повністю підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Встановлено, що дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 322079, довідкою Головного управління статистики у Луганській області серії АА № 565276, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200020528 серії НБ № 340977 від 09.07.2002 року та має індивідуальний податковий номер 319957712014 (аркуші справи 68-86).

15.06.2012 року відповідачем був прийнятий наказ № 351 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В» за період лютий, березень, травень, червень, серпень, вересень 2009 року (том 2 аркуш справи 19).

15.06.2012 року за № 95 було складено повідомлення про призначення та проведення перевірки позивача у відповідний період (том 2 аркуш справи 20).

Відповідачем з 18.06.2012 року по 21.06.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В» за лютий, березень, травень, червень, серпень, вересень 2009 року та за результатами перевірки складений акт № 259/22-31995774 від 25.06.2012 року (том 1 аркуші справи 14-31).

Згідно висновків зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем: пп.7.2.1, пп.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі-Закон № 168), завищено податковий кредит на суму 23173,00 грн. за березень, травень, червень, серпень, вересень 2009 року; пп.7.2.1, пп.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого на порушення п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року занижено податок на додану вартість на 23173,00 грн. за березень, травень, червень, серпень, вересень 2009 року (том 1 аркуші справи 14-31).

Не погоджуючись із зазначеним актом перевірки позивач, на підставі ст.87 ПК України, подав заперечення на висновки акту (том 1 аркуш справи 32).

Листом від 11.07.2012 року за № 12965/227 відповідач висновки акту перевірки залишив без змін, а заперечення-без задоволення (том 1 аркуші справи 33-35).

На підставі акту перевірки № 259/22-31995774 від 25.06.2012 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252270 від 11.07.2012 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23562,50 грн., з яких: 18850,00 грн. - основний платіж, штрафні (фінансові) санкції - 4712,50 грн. (том 1 аркуш справи 12).

Сторони не заперечували проти того, що перевірка була проведена із дотриманням підстав та порядку передбаченого податковим кодексом України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову виходив з такого.

Згідно з договором поставки № 01-03с від 01.03.2009 року, укладеного між філією «Старобільська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі-Покупець), яка відповідно до свого положення не має статусу юридичної особи та ПП «Союз-Трейд-В» (далі-Продавець), останній зобов'язаний був поставити пічне паливо нефтяне, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у повному обсязі (том 1 аркуші справи 97-99).

За період, що перевірявся позивачем отримано від контрагента ПП «Союз-Трейд-В» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 139038,00 грн. з ПДВ.

Отримання зазначеного товару підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними: № РН-15-05-09-01 від 15.05.2009 року на суму 7200,00 грн. (податкова накладна № РН-15-05-09-01 від 15.05.2009 року); № РН-26-06-09-02 від 26.06.2009 року на суму 32 100,00 грн. (податкова накладна № РН-26-06-09-02 від 26.06.2009 року); № РН-21-08-09-01 від 21.08.2009 року на суму 48 000,00 грн. (податкова накладна № РН-21-08-09-01 від 21.08.2009 року); видаткова накладна № РН-29-09-09-01 від 29.09.2009 року на суму 33 000,00 грн. (податкова накладна № РН -29-09-09-01 від 29.09.2009 року); видаткова накладна № РН-04-03-09-03 від 04.05.2009 року на суму 10800,00 грн. (податкова накладна № РН-04-03-09-03 від 04.05.2009 року); видаткова накладна № РН-17-02-09-01 від 17.02.2009 року на суму 7938,00 грн. (податкова накладна № НН-17-02-09-01 від 17.02.2009 року) (том 1 аркуші справи 100-111).

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені позивачем до складу податкового кредиту за березень, травень, червень, серпень, вересень 2009 року, що відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди (том 1 аркуші справи 161-199, том 2 аркуші справи 1-18), оплата за отриманий товар проводилась на розрахунковий рахунок контрагента. Розрахунки між позивачем та ПП «Союз-Трейд-В» за перевіряємий період проведені в повному обсязі, що підтверджується рахунками-фактурами, випискою банку, та платіжним дорученням (том 1 аркуші справи 112-117, 150-160).

На підтвердження транспортування товару позивачем надані копії подорожних листів вантажного автомобіля, товарно-транспортні накладні (том 1 аркуші справи 124-139). Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували транспортування бензину, який придбався у ПП «Союз-Трейд-В». Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що при дослідженні зазначених транспортних документів, які нібито підтверджують транспортування придбаних товарів на власному транспорті від ПП «Союз-Трейд-В» на адресу позивача неможливо встановити, що зазначений товар був придбаний саме у ПП «Союз-Трейд-В», у зазначеному розмірі та у визначений період, оскільки описані документи щодо транспортування товару не містять жодного посилання на продавця - ПП «Союз-Трейд-В» (том 1 аркуші справи 124-139).

На підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ПП «Союз-Трейд-В», позивачем було надано суду копії звітів про рух матеріалів у дорожнього майстра за березень, квітень 2009 року та акти використання матеріалів з квітня по серпень 2009 року (том 1 аркуші справи 140-149). При цьому, при дослідженні зазначених документів, які нібито підтверджують використання придбаних товарів у власній господарської діяльності неможливо встановити, що зазначений товар був придбаний саме у ПП «Союз-Трейд-В» у зазначеному розмірі та у визначений період (том 1 аркуші справи 140-149).

Таким чином, судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги та вважались такими, що не підтверджують транспортування придбаного товару у ПП «Союз-Трейд-В» та його використання у власній господарській діяльності позивача копії документів надані представником позивача в судовому засіданні, а саме: подорожні листи вантажного автомобіля, товарно-транспортні накладні, звіти про рух матеріалів у дорожнього майстра за березень, квітень 2009 року та акти використання матеріалів з квітня по серпень 2009 року.

Позивачем неналежним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку зазначенні господарські операції та сформований податковий кредит з наступних підстав.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль ю дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з ст.ст.61, 44 ПК України саме на податкові органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Листом ДПА України від 03.02.2009 року за № 2012/7/10-1017 доведені Методичні рекомендації органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами.

Згідно вказаних рекомендацій при проведенні перевірки для збору доказової бази щодо нікчемності вчинених правочинів (договорів, що суперечать інтересам держави і суспільства) повинна бути досліджена така інформація: можливість чи неможливість фактичного здійснення платником ПДВ господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місце знаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг; виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником ПДВ у документах обліку; наявність чи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Так, актом перевірки у ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» встановлено відсутність реального характеру господарських операцій з ПП «Союз-Трейд-В» та зокрема: відсутність у ПП «Союз-Трейд-В» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, наявність договорів субпідрядів та інше.

Крім того, згідно з вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 року по кримінальній справі №1-1126/2011 директора ПП «Союз-Трейд-В» ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.205 КК України за ознаками фіктивного підприємництва, а саме створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності (том 1 аркуш справи 56-63).

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 року по кримінальній справі № 1-1126/2011 було встановлено, що підсудний ОСОБА_4 приблизно у березні 2007 року познайомився з невстановленою під час слідства особою на ім'ям ОСОБА_2, який запропонував ОСОБА_4 зареєструвати на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності в організаційно-правовій формі ПП «Союз-Трейд-В», в якому ОСОБА_4 повинен стати директором за матеріальну винагороду. При цьому, ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_4, що обов'язковою умовою після відкриття та реєстрації на його ім'я ПП «Союз-Трейд-В» буде те, що ОСОБА_4 до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не буде мати, а також повинен передати печатку та штамп підприємства, всі засновницькі документи ОСОБА_2 для фактичного керівництва ПП «Союз-Трейд-В». Підсудний ОСОБА_4, діючи умисно, визнаючи, що діє з ціллю прикриття незаконної діяльності ПП «Союз-Трейд-В», погодився зареєструвати ПП «Союз-Трейд-В» на своє ім'я.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, приблизно у другій половині березня 2007 року, звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради, якому надав пакет необхідних документів для реєстрації юридичної особи. 23 березня 2007 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 017822 ПП «Союз-Трейд-В» (код 35024659), проведена реєстрація статуту ПП «Союз-Трейд-В», затверджено власником ОСОБА_3 Потім, 3 травня 2007 року, перебуваючи у Ленінській МДПІ в м. Луганську, кв. Шевченко, 38-а, ОСОБА_4 подав реєстраційну заяву платника ПДВ, а 8 травня 2007 року отримав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «Союз-Трейд-В» № 100039561, бланк серії НБ № 010335.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно, здійснив дії, які порушують публічний порядок створення та державної реєстрації суб'єктів господарювання та заняття підприємницькою діяльністю, передбаченої законодавством, при цьому визнав, що ПП «Союз-Трейд-В» ніякої реальної фінансово-господарської діяльності вести не буде, а ОСОБА_2 буде використовувати його реквізити для здійснення незаконної діяльності.

В результаті незаконних дій ОСОБА_4, ПП «Союз-Трейд-В» незаконно придбало цивільні права та обов'язки юридичної особи, тому що в порушення порядку його створення фактично було фіктивним підприємством.

ОСОБА_4 маючи єдиний злочинний намір з ОСОБА_2, в період здійснення незаконної діяльності ПП «Союз-Трейд-В» в правоохоронні органи про це не повідомляв, а продовжував залишатися номінальним директором фіктивного підприємства ПП «Союз-Трейд-В», утворюючи видимість підприємства, тим самим прикривав фінансово-господарську діяльність осіб, які фактично контролювали ПП «Союз-Трейд-В» та отримував за це грошову винагороду.

Всі необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Союз-Трейд-В» документи ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 та жодного документу від свого імені ОСОБА_4 не підписував.

Таким чином, своїми навмисними діями, які відобразилися у фіктивному підприємництві, а саме у створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_4 здійснив злочин, передбачений ч.2 ст.27 ч.1 ст.205 КК України.

Обставини встановлені в вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 року по кримінальній справі № 1-1126/2011 у розумінні ч.4 ст.72 КАС України є обов'язковими для суду при розгляді цієї справи.

За таких обставин, діяльність підприємства ПП «Союз-Трейд-В» здійснювалась у порушення вимог ст.ст.24 та 65 ГК України.

На момент виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон № 168.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу отримувача.

Податкова накладна у відповідності із п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абз.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 3 ст.8 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі-Закон № 509) однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Відповідно до п.2 та п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається із матеріалів справи договір поставки № 01-03с від 01.03.2009 року, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури були підписані директором ПП «Союз-Трейд-В» ОСОБА_4, який, як було встановлено у вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 року по кримінальній справі № 1-1126/2011 до ведення господарської діяльності ПП «Союз-Трейд-В» не мав відношення та не підписував жодних документів від свого імені.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначені первинні документи складені від імені директора ПП «Союз-Трейд-В» ОСОБА_4 були підписані іншої невідомою особою, а відтак є такими, що складені з порушенням вимог чинного законодавства України та не можуть бути належними доказами підтвердження господарських відносин із позивачем у перевіряємий період, що підтверджується поясненням ОСОБА_4 та вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 року у справі № 1-1126/2011, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначеної податкової накладної.

За таких обставин, податкова накладна складена в порушення вимог чинного законодавства, не має юридичної сили і не може слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту за березень, травень, червень, серпень, вересень 2009 року суми податку на додану вартість у загальному розмірі 23173,00 грн.

Внаслідок безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 23173,00 грн. позивачем за березень, травень, червень, серпень, вересень 2009 року занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на суму 23173,00 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки податкового органу щодо заниження позивачем за березень, травень, червень, серпень, вересень 2009 року до сплати в бюджет податку на додану вартість на суму 23173,00 грн., судом першої інстанії визнається правомірним податкове повідомлення-рішенням відповідача від 11.07.2012 року № 0000252270.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст рішення складений 05 листопада 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/5569/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/5569/2012 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко