Постанова № 27380039, 08.11.2012, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 3-7/11

Производство №3/408/7/12

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

"08" листопада 2012 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1, при секретарі Кузьміній Н.В., за участю прокурора Войченко О.В., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши матеріали, що надійшли з Криворізької митниці про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровська область, Україна, (паспорт: серія АЕ № 556019, виданий 27.02.1997 р. Нікопольським МВ УМВС України в Дніпропетровській області), який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого: начальником бюро митного оформлення вантажів на ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (юридична адреса 53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310),

за ознаками правопорушення передбаченого ст. 340 МК України (в ред.2002 року),

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказів Криворізької митниці від 05.02.2010 №77, від 02.03.2010 №131, від 17.03.2010 №162 Криворізькою митницею одночасно з представниками Нікопольської обєднаної ДПІ проведено планову перевірку стану дотримання відкритим акціонерним товариством „НЗФ (далі Підприємство) (код ЄДРПОУ 00186520) законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року. Перевірку було розпочато 17.02.2010 року та закінчено 22.03.2010 року.

В ході перевірки та співставлення інформації про вагові показники імпортованої сировини (руда та кокс), заявленої до митного оформлення згідно вантажних митних декларацій та даних бухгалтерського обліку ВАТ „НЗФ, виявлені розбіжності між задекларованими показниками кількості товару та їх оприбуткованої на підприємстві кількості (акт Криворізької митниці від 22.03.2010року №0006/0/113000000/00186520 з додатками 1 та 2).

Перевіркою встановлено, що ведення внутрішнього вагового контролю на Підприємстві здійснюється у: „Журналі-ордері №3 по сировині, картках складського обліку, прибуткових ордерах.

Журнал ордер №3 містить інформацію про вагу сировини зазначену у ВМД та її фактичну вагу, дату оприбуткування сировини, номери ВМД, номери карток складського обліку та номери прибуткових ордерів на сировину.

Так, по ВМД, наведеним у додатку до подання, поданим до митного оформлення начальником бюро митного оформлення вантажів ВАТ «НЗФ» ОСОБА_3 не було задекларовано 62,045 тон вантажів вартістю 240 906,41 грн..

Такі дії гр. ОСОБА_3 спричинили несплату до Державного бюджету України обовязкових платежів у сумі - 53 925, 88 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Висновки про наявність надлишків сировини були зроблені комісією після співставлення вагових показників імпортованої сировини, зазначених у вантажних митних деклараціях, з показниками первинних документів бухгалтерського обліку, згідно яких сировина була оприбуткована на баланс ВАТ „НЗФ (прибуткові ордери). Ведення даних первинних документів бухгалтерського обліку визначено у наказі Міністерства статистики України від 21.06.96 № 193 «Про затвердження типових форм облікових документів обліку сировини та матеріалів». Відповідно до затвердженої форми прибутковий ордер містить інформацію про кількісні показники товарів, які зазначаються у товаросупровідних документах, а також інформацію про фактично прийняті кількісні показники товарів. При прийманні сировини проводиться перевірка її відповідності асортименту, кількості, вазі, і якості, які зазначені у супровідних документах.

Запис про імпортовану сировину в регістрах бухгалтерського обліку здійснюється за наявності первинних документів, що підтверджують отримання підприємством і надають достовірну інформацію про обсяг господарської операції (про її кількісно-вартісні реквізити).

В ході документальної виїзної перевірки ВАТ „НЗФ представниками підприємства посадовим особам митниці, що здійснювали перевірку поряд з приходними ордерами на імпортовану сировину був наданий регістр бухгалтерського обліку журнал-ордер № 3.

Журнал-ордер № 3 по сировині, який ведеться на підприємстві, містить в собі зведену інформацію про: номер ВМД , за якою було здійснено митне оформлення імпортованої сировини, дати оприбуткування, відомості про постачальника: код постачальника та його назву; відомості про товар: код товару, назву товару; номер прибуткового ордеру, номер картки складського обліку, відомості про кількісні характеристики (вагу) оприбуткованої сировини за документами постачальника та фактичну вагу сировини, оприбутковану підприємством на склад після здійснення внутрішнього вагового контролю.

Журнал ордер № 3 по сировині відображає всі вагові характеристики сировини, яка надійшла у режимі імпорту. Даний регістр бухгалтерського обліку формується на підставі первинних документів - приходних ордерів, а також товаросупровідних документів та містить відомості, які стали відомі під час проведення внутрішнього вагового контролю.

Виявлені надлишки відносяться на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів. Надлишки відображаються у складі доходів підприємства, оскільки оприбуткування надлишків запасів збільшує масу нетто-активів, а отже при цьому зростає власний капітал підприємства. Висновки щодо наявності надлишків сировини, що були фактично переміщені через митний кордон України та не були задекларовані у Криворізькій митниці, зроблені комісією на підставі даних щодо оприбуткування таких надлишків на баланс ВАТ „НЗФ за інформацією з прибуткових ордерів, таким чином їх кількість відповідає масі нетто активів, при цьому всі наявні неточності та розходження ваги враховуються до моменту виведення маси нетто залишків для оприбуткування на баланс підприємства.

Також, в ході провадження по даній справі встановлено, що ВАТ „НЗФ надавало до митного органу письмове заперечення до акту Криворізької митниці від 22.03.10 №0006/0/113000000/00186520 (вх. №3421/10 від 30.03.2010). Відповідно до погодженого висновку Криворізької митниці щодо надання відповіді на заперечення ВАТ „НЗФ від 29.03.2010 №4009-6995/2066 Департаментом аналітичної роботи , управління ризиками та аудиту Держмитслужби України (лист ДАРУРА ДМСУ від 20.04.2010 №18/1-11/997-еп) митний орган відхилив заперечення до акту перевірки дотримання митного законодавства ВАТ „НЗФ.

Таким чином, посадові особи Криворізької митниці вважають, що декларантом ВАТ «НЗФ» ОСОБА_3, при оформлені вантажних митних декларацій (перелік згідно додатку до подання) не були заявлені точні відомості про кількість імпортованого товару, який підлягає обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що вказує на ознаки порушення митних правил, яке передбачене ст. 340 Митного кодексу України.

Посадові особи Криворізької митниці, як вбачається з наданого протоколу, вважають, що вина гр. ОСОБА_3 підтверджується тим, що ним не були в повній мірі реалізовані права та обовязки, передбачені ст. 75 Митного кодексу України (2002 р.) та наказом Держмитслужби України від 01.04.2002 № 174 „Про затвердження Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів декларантом, в частині проведення ідентифікаційного огляду.

Факт виявлення оприбутковання надлишків сировини, що були фактично переміщені через митний кордон України, та не були задекларовані Криворізькій митниці зафіксовано актом № 0006/0/113000000/00186520 перевірки стану дотримання ВАТ „НЗФ законодавства України з питань митної справи від 22.03.2010 року.

Враховуючи вимоги ст.. 320 МК України (2002року) вважають, що за вищевказане правопорушення відповідальності підлягає начальник бюро митного оформлення вантажів ВАТ «НЗФ» гр. України ОСОБА_3

У судовому засіданні представниками митниці, прокурором, кожним окремо, зазначене подання було підтримано повністю.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, належним чином сповіщений про день та час розгляду справи до суду не з»явився, надав письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, онак за обов»язкової присутності свого захисника. У попередніх засіданнях ОСОБА_3 заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності, вважає що не припускав порушень передбачених ст. 340 Митного кодексу України (2002р.), тому вважає, що підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення не було. Зазначив, що умислу у вчиненні вказаного правопорушення у нього не було. Надав суду письмові заперечення, які підтримав, та просив закрити провадження у справі.

Захистник ОСОБА_3 ОСОБА_2, підтримав пояснення та клопотання свого підзахисного та надані ним письмові пояснення. Також просив суд закрити провадження у справі, у зв»язку з відсутністю в діях його підзахисного порушення митних правил. Крім того зазначив, що на час розгляду справи в суді Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року залишено без змін, тобто, погодився із рішенням суду щодо задоволення позовних вимог Ват «Нікопольського заводу феросплавів», яким було скасовано податкові повідомлення від 27.04.2010 року №№134 та 135. Вважає, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлена правильність декларування товару ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", що підтверджує, що його підзахисним був заявлений до митного оформлення товар, який надійшов на митну територію України, у повному обсязі. Просив врахувати наведені обставини при вирішенні справи та закрити провадження у справі про порушення митних правил.

Суд розглядає справу керуючись вимогами законодавства щодо зворотності дії закону у часі та у відповідності законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації щодо адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.40 та ч.1 ст.81 Митного кодексу України (2002р.) „митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, та „декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Постановою КМУ від 09.06.1997 № 574 визначено, що письмовою заявою встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, є вантажна митна декларація. Згідно наказу Держмитслужби України від 20.04.2005 № 314, з моменту подання вантажної митної декларації до оформлення, декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД.

Згідно ст. 88 МК України (2002р.) - декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену Митним кодексом України, незалежно від того, чи він є власником товарів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою та зобов'язаний здійснити декларування товарів відповідно до встановленого порядку й надати митному органу документи та відомості про товар, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до вимог ст.. 90 МК України (2002р.) зміна, доповнення чи відкликання митної декларації можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення.

Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу. Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.

Відповідно до вимог ст.. 188 МК України(2002р.) встановлено, що імпорт це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Під вільним обігом слід розуміти розпорядження товарами, що були пропущені через митний кордон України, без митного контролю. Застосування митного режиму імпорту також виключає і будь-які митні обмеження відносно використання товару. Однак, з відсутності будь-яких митних обмежень у відношенні розміщеного під цей режим товару не випливає, що після завершення митного оформлення до нього не будуть застосовуватись інші обмеження, встановлені законодавчими актами України. Саме ст.. 69 МК України (2002р.) передбачена можливість проведення митного контролю після пропуску товару через митницю. В тому числі, незалежно від завершення проведення операцій по митному контролю, оформленню та пропуску товарів митний контроль над ними може здійснюватись, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення норм законодавства України, контроль за додержанням яких покладено на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, що його заміщує.

У зв»язку з чим, суд вважає обґрунтованою проведену, на підставі наказів Криворізької митниці від 05.02.2010 №77, від 02.03.2010 №131, від 17.03.2010 №162 Криворізькою митницею одночасно з представниками Нікопольської обєднаної ДПІ планову перевірку стану дотримання відкритим акціонерним товариством „НЗФ законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.

Згідно ст. 320 МК України (2002р.) суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16 річного віку, а також посадові особи підприємств. В даному випадку вважають, що відповідальності підлягає начальник бюро митного оформлення вантажів ВАТ «НЗФ» гр. України ОСОБА_3 Цей факт, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні та згідно до наданого матеріалу громадянин України ОСОБА_3 протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (постанова в справі про порушення митних правил Криворізької митниці від 28.12.2009 №0150/11302/09).

Як зазначено в протоколі, вина гр. ОСОБА_3 полягає в тому, що ним не були в повній мірі реалізовані права та обов'язки, передбачені ст. 81, 88 МК України (2002р.), а саме, незаявлено за встановленою формою точних відомостей про кількість товарів, які підлягають обов»язковому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.

Так, згідно протоколу про порушення митних правил № 0051/11300/10 від 13 травня 2010 року посадові особи Митної служби вважають, що ОСОБА_3 має бути визнаний винним у вчиненні ним правопорушення передбаченого ст.. 340 МК України. А саме, що, будучи декларантом ВАТ «НЗФ», економістом ОСОБА_3 не було задекларовано 62, 045 тон вантажів вартістю 240 906,41 грн. Тобто, у перевіряємий період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року подав до митного органу вантажно-митні декларації (всього 18 шт.) заявивши до митного оформлення у режимі імпорту доставлений у цей період товар, фактично у меншій кількості, що спричинило несплату до Державного бюджету України обовязкових платежів у сумі 53 925,88 грн.

Зазначений протокол перевірявся судом. Відповідно до ст. 256 КУпАП та ст. 363 МК України (2002р.) в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імя, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів, документів, вилучених згідно із ст. 377 цього кодексу (2002р); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Постановою суду від 21 січня 2011 року у зазначеній справі було призначено проведення Дніпропетровській митниці додаткової перевірки з тих підстав, що на думку суду протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2010 року не містив інформації, яка на думку суду є необхідною, а саме: не містить інформації щодо контрактів, на підставі яких надійшов вказаний вантаж на митну територію України. В судовому засіданні було встановлено, що вантаж постачався за різними контрактами. У звязку з чим, суд не мав можливості у повній мірі пересвідчитись з умовами контрактів. А надані на вимогу суду копії контрактів, хоча і не в повному обсязі, особою, що притягується до адміністративної відповідальності, дійсно містять посилання на певні ризики щодо кількісних показників товару,

оскільки дійсно існують певні особливості зазначення кількості сипучого товару, який перевозиться навалом у транспортних засобах. Так, на шляху транспортування погодні умови можуть суттєво змінюватись, що призводить, при наявності підвищеної вологості, до збільшення ваги товару та навпаки зменшення ваги товару. Подолати ризики невідповідності ваги даним зазначеним у супровідних на вантаж документах з реальною у місці розвантаження (оформлення імпорту) можна, зазначивши у контракті можливі межові відхилення ваги та визначивши додаткові показники вологості товару.

Крім того, протокол не містить точних даних від якої саме кількості вантажу були вирахувані надлишки, а зазначено лише певну кількість не задекларованого товару та її вартість.

Крім того, як вбачається з письмових матеріалів справи та було підтверджено в ході судового розгляду, зазначене в протоколі порушення було виявлене в ході проведеної планової перевірки на підставі наказів Криворізької митниці від 05.02.2010 №77, від 02.03.2010 №131, від 17.03.2010 №162 спільно Криворізькою митницею одночасно з представниками Нікопольської обєднаної ДПІ. А в самому протоколі зазначено, що перевірку було проведено виключно Криворізькою митницею.

На виконання постанови суду від 21 січня 2011 року, митницею будь яких змін, нових доказів не надано, лише надано копію запиту, що було направлено на адресу ВАТ «Нікопольського заводу феросплавів» від 05.05.2011 року та отриману на їх звернення відповідь від 06.06.2011 року. Тобто, жодних нових допустимих доказів, що не давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності зібраних у справі доказів, а так само у зясованих обставинах, що мають значення для кваліфікації адміністративної відповідальності за вчинене, суду не надано.

Враховуючи вищевказані підстави суд дійшов висновку про наступне.

Так, відповідно до змісту ст.ст. 356, 360, 363, 391 МК України (2002 р.)та ст. 280 КУпАП, норми якого до провадження у справах про порушення митних правил згідно з ст.ст. 357, 393 МК України (2002р) застосовується субсидіарно, суддя за розгляду справи, розвязуючи всі питання факту і права, в межах порушеного провадження встановлює тільки здійснені дії особою, яка притягається до відповідальності, та обставини їх здійснення та оцінює їх на наявність ознак складу проступку за статтею МК України в редакції 2002 року, що ставився особі за вину під час складання протоколу про порушення митних правил.

За протоколом про порушення митних правил останній складався за ознаками одиничного адміністративного проступку за ст. 340 МК України (2002р.), за диспозицією якої відповідальність передбачена за заявлені за встановленою формою неточні відомості, в тому числі про кількість товару, що підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. В даному випадку, саме за умовами контрактів, які в повному обсязі суду не були надані.

Відповідно до п.п. 2, 12 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМ України № 574 від 09.06.1997, юридичні особи заповнюють на належні їм товари одну ВМД на одну їх партію, якою визнаються товари, що перевозяться залізничним транспортом і прибувають на станцію призначення одночасно, на адресу одного вантажоотримувача від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення у межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим.

Проте, в протоколі про порушення митних правил не доводилося, що подання вісімнадцяти ВМД форми МД-2 були охоплені єдиним умислом з наміром переміщення без митного очищення і без складання форми МД-3 чи МД-8 в цілому 62,045 тон товару, що доставлявся насипом. У зв»язку з чим, суд не мав змоги зясувати форму вини субєкта, що має значення для кваліфікації сукупності скоєного як одиничного продовжуваного адміністративного проступку, за яким порушено провадження у цій справі, або ж як множинності умисних чи необережних проступків, з приводу яких за визначенням ст. 358 МК України справи про порушення митних правил не розпочиналися з ставленням за вину повторності, як обставини, що обтяжує відповідальність.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що загальна кількість незадекларованого товару встановлена не за наслідками митного огляду, а за результатами проведеної у 2010 року перевірки господарської діяльності підприємства, у звязку з чим предмети порушення митних правил не обособлені і не вилучені, бо використані у виробництві з їх переробкою. Тобто, власник ними розпорядився без оформлення у відповідному митному режимі.

З огляду на це митний орган, порушуючи провадження у цій справі, мав визначити спосіб переміщення лишків через митний кордон, що має значення для висновку про відсутність у вчиненому діянні ознак проступку за ст. 352 МК України, а так само наявність в дійсності не розмитненого товару, що мав би перебувати під митним контролем, що має значення для виключення ознак проступків за ст.ст. 336, 337 МК України, чим порушено ст. 245 КУпАП.

Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП ознаки складу адміністративного проступку об»єднаються у чотири групи:

а) об»єкт адміністративного проступка;

б) об»єктивна сторона адміністративного проступка;

в) суб»єкт адміністративного проступка;

г) суб»єктивна сторона адміністративного проступка.

Усі вказані елементи складу адміністративного проступку є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов»язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо, хочаб один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, вказане діяння не є адміністративним проступком.

Крім того, суд зазначає, в ході розгляду справи акт перевірки від 22.03.2010 року за № 0006/0/113000000/00186520 був оскаржений в судовому порядку. Так, Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012 року, залишена без змін постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року по справі № 2а-7907/10/0470. Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, спростовані доводи митного органу про те, що ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" у періоді з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року був ввезений на митну територію України товар, який не був задекларований у наданих митному органу ВМД. В ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012 року суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та окрім іншого встановив такі обставини:

-результати внутрішнього зважування на вагах ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» не є підставою для складання товарно-транспортних документів, здійснення митного оформлення товарів та нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), а використовуються виключно для внутрішнього обліку товару у виробництві;

-фактично переміщений через митний кордон України товар був задекларований у вантажних митних деклараціях за вагою, визначеною безпосередньо після його ввезення в Україну. В подальшому товар знаходився під митним контролем та перевозився залізницею безпосередньо на ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»;

-до моменту отримання товару безпосередньо підприємством ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» не мало можливості жодним чином впливати на кількість імпортованого товару, що не заперечується відповідачем;

-наявність надлишків товару при переміщені через митний кордон, на які посилається митний орган, не встановлена жодними належними документами. Дані таких документів як «Журнал-ордер № 3 по сировині», картки складського обліку та прибуткові ордери згідно з законодавством не є підставою для внесення будь-яких відомостей до митних декларацій, нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і для цілей митного законодавства взагалі не тягнуть жодних правових наслідків.

Крім того, суд враховує і ті обставини, які встановлені постановою

Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 року, яка

набрала законної сили згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.04.2012

року, якою постанова суду першої інстанції залишена в силі. А саме, як було встановлено в ході розгляду справи, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області була розглянута адміністративна справа за позовом комерційного директора ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" ОСОБА_4 про скасування постанови заступника начальника Криворізької митниці ОСОБА_5 № 0048/11300/10 від 12.05.2010 року по справі про порушення митних правил за ст. 342 Митного кодексу України за ненадання в ході перевірки оригіналів та копій карток складського обліку, журналу-ордеру № 3 по сировині та копій прибуткових документів. Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 року по справі № 2-а-972/10, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2012 року, позов ОСОБА_4 був задоволений, дії заступника начальника Криворізької митниці ОСОБА_5 визнані протиправними, скасована постанова № 0048/11300/10 від 12.05.2010 року.

В постанові Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 року встановлені наступні обставини:

-"Журнал-ордер № 3 по сировині" не є первинним документом;

-ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" не веде карток складського обліку та не складає такого виду первинних документів як прибуткові ордери;

-ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" під час перевірки пред'явило посадовій особі митного органу під час здійснення нею митного контролю всі затребувані документи в оригіналі в установлений законом строк, а копії перелічених у постанові документів не відносяться до документів, що стосуються переміщення товарів через митний кордон України і їх ненадання не відповідає визначенню порушення митних правил.

Таким чином, рішеннями судів, які набрали законної сили, встановлені обставини, необхідні для розгляду даної справи, а саме те, що документи, на які посилається Криворізька митниця в акті перевірки, не є підставою для митного оформлення товарів, а отже і не можуть свідчити про порушення митних правил та недекларування товарів. Документи, на підставі яких митницею були встановлені порушення взагалі не стосуються митного контролю, всі операції з товаром, на які посилається митниця, здійснюються вже після закінчення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг. Тобто, судовими рішеннями, якіе набрали законної сили, встановлені правильність декларування товару ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", що підтверджує той факт, що в даному випадку ОСОБА_3 був заявлений до митного оформлення товар, який надійшов на митну територію України, у повному обсязі.

Отже, розглянувши вищевказану адміністративну справу, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника зазначеної особи, представників митного органу, прокурора, оглянувши письмові матеріали справи та оцінивши подані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що оскільки обставини справи, за якими дії ОСОБА_3 кваліфіковано, як «незявлення за встановленою формою точних відомостей про кількість товарів, які підлягають обов»язковому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України» не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, то у діях ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.340 МК України ( в редакції 2002 року), а відтак, за правилами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП дана справа підлягає закриттю у звязку з відсутністю складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КУпАП, ст. 340, 391 МК України (2002 року), суд-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 340 Митного кодексу України провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, що передбачено ст.. 294 КпАП України, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КпАП України. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя: О.В.Свистунова