Рішення № 27376492, 07.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2012 р.Справа № 5017/2624/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мукоїда Л.В. за довіреністю № 21-12/11-3 від 21.12.2011р.

Від відповідача: Чернявський В.І. за довіреністю № 228 від 10.11.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль" до державного підприємства „Дослідне господарство „Южний" інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України про стягнення 335 305,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль" (далі по тексту -ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Дослідне господарство „Южний" інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України (далі по тексту -ДП „ДГ „Южний") про стягнення заборгованості в сумі 335 305,36 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу № LC6335-03/12 від 15.03.2012р. щодо своєчасного та в повному обсязі внесення лізингових платежів.

Відповідачем заявлені ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" позовні вимоги були визнані у повному обсязі. Проте, зважаючи на скрутний фінансовий стан та специфіку здійснення власної господарської діяльності, ДП „ДГ „Южний" просило суд надати відстрочку виконання судового рішення по даній справі строком до 31.08.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

15.03.2012р. між ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингодавець) та ДП „ДГ „Южний" (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № LC6335-03/12, у відповідності до умов п.п. 1.1, 1.10 якого Лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (далі по тексту договору -предмет лізингу), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Предмет лізингу був придбаний Лізингодавцем у продавця (постачальника) ТОВ „Агроальянс".

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України „Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту -Закон України „Про фінансовий лізинг") фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Суб'єктами лізингу можуть бути зокрема: лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

Положеннями ст. 2 Закону України „Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

У відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 8.4 загальних умов фінансового лізингу, які є додатком № 4 до договору фінансового лізингу № LC6335-03/12 від 15.03.2012р. (далі по тексту -загальні умови фінансового лізингу) Лізингодавець зобов'язаний зокрема передати предмет лізингу в тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачу за плату. Лізингодавець передає Лізингоодержувачу предмет лізингу у місці, визначеному договором фінансового лізингу. Приймання та передача предмета лізингу оформлюється актом приймання-передачі. При цьому, Лізингоодержувач зобов'язаний підписати та передати Лізингодавцю акт приймання-передачі предмету лізингу.

Згідно зі ст. 10 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов'язаний зокрема у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору фінансового лізингу № LC6335-03/12 від 15.03.2012р. позивачем було передано, а ДП „ДГ „Южний" без зауважень прийнято у користування предмет лізингу згідно специфікації з наступними характеристиками: трактор колісний Case МХ310, 2008 р.в., номер шасі Z8RZ02380, а також документи та приналежності до предмету лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 31.05.2012р., підписаним представниками сторін та скріпленим відповідними печатками.

В свою чергу, з метою отримання лізингових платежів за користування предметом лізингу, ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" було виставлено відповідачу до сплати рахунки -фактури № LC6335-03/12/1-003 від 01.06.2012р., № LC6335-03/12/ev-002 від 05.06.2012р., № LC6335-03/12/2-004 від 02.07.2012р., № LC-6335-03/12/ev-005 від 16.07.2012р., № LC6335-03/12/3-007 від 01.08.2012р. на загальну суму 367 098,71 грн.

Положеннями п.п. 3.1, 3.2, 4.1, 4.2 договору фінансового лізингу № LC6335-03/12 від 15.03.2012р. передбачено, що заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем виникає в момент передачі предмета лізингу Лізингоодержувача в сумі, що перевищує розмір фактично сплаченого Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу, розрахованого за правилами цього розділу, по відношенню до вартості предмета лізингу, зазначеної в даному договору. Розмір такого перевищення, розрахований у грошовому еквіваленті іноземної валюти, є базою для розрахунку лізингових платежів, вартості фінансування та є заборгованістю Лізингоодержувача зі сплати предмета лізингу, виражених у грошовому еквіваленті іноземної валюти. Розрахований у грошовому еквіваленті іноземної валюти розмір заборгованості Лізингоодержувача зазначається у графіку розрахунку заборгованості (далі -„Графік" (додаток № 1 до цього договору)), який сторони підписують після визначення остаточної вартості предмету лізингу. Зміст Графіку та порядок розрахунку за ним сторони погодили в момент підписання цього договору, а тому зазначений в ньому фактичний розмір заборгованості Лізингоодержувача не змінює та не доповнює положень цього договору, а є лише фіксацією розрахункових даних. Лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі. Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмету лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3M плюс 13% від всієї суми заборгованості, визначеної у порядку п. 3.1 даного договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (розділ 1 „Визначення" загальних умов фінансового лізингу), крім того ПДВ. Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісячно сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця (винагороди Лізингодавця в розумінні положень Закону України „Про фінансовий лізинг"). До настання першого періоду лізингу, визначеного за правилами п. 5.3 загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач сплачує тільки відсотки за фінансування, розраховані від заборгованості Лізингоодержувача згідно пункту 3.1 цього договору у гривні та за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього договору.

В свою чергу, у відповідності до п.п. 5.1 -5.4 Загальних умов фінансового лізингу Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі. Лізингоодержувач сплачує авансовий лізинговий платіж на підставі рахунку протягом 15 днів з дня укладення договору. Лізингоодержувач щомісячно на підставі рахунку Лізингодавця до 8 числа поточного місяця сплачує відсотки за фінансування, нараховані за попередній місяць згідно п. 4.2 договору. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цих загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутись до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 11, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний зокрема своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Проте, як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін, ДП „ДГ „Южний", в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань, здійснило лише часткову оплату лізингових платежів, визначених умовами договору фінансового лізингу № LC6335-03/12 від 15.03.2012р. та відображених у рахунках -фактурах № LC6335-03/12/1-003 від 01.06.2012р., № LC6335-03/12/ev-002 від 05.06.2012р., № LC6335-03/12/2-004 від 02.07.2012р., № LC-6335-03/12/ev-005 від 16.07.2012р., № LC6335-03/12/3-007 від 01.08.2012р., незважаючи на неодноразово пред'явлені ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" вимоги з цього приводу. В результаті викладеного, на момент вирішення даного спору за ДП „ДГ „Южний" рахується заборгованість з лізингових платежів перед ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" в сумі 335 305,36 грн.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, керуючись положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 1 -3, 11, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення з відповідача заборгованості із лізингових платежів в сумі 335 305,36 грн., яка виникла на підставі договору фінансового лізингу № LC6335-03/12 від 15.03.2012р.

Таким чином, факт існування заборгованості ДП „ДГ „Южний" перед ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" з оплати лізингових платежів, передбачених умовами договору фінансового лізингу № LC6335-03/12 від 15.03.2012р., на суму 335 305,36 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Відповідачем вказані обставини в процесі розгляду справи не заперечувались та визнавались.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з ДП „ДГ „Южний" на користь ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості з лізингових платежів в сумі 335 305,36 грн. відповідно до ст.ст. 1 -3, 10, 11, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.

При цьому, розглянувши клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання даного судового рішення на строк до 31.08.2012р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування підстав надання відстрочки виконання судового рішення відповідачем були покладені наступні обставини:

- специфіка отримання прибутку відповідачем -виробником сільськогосподарської продукції, обумовлена сезонним характером отримання доходів;

- низькими ринковими цінами на сільськогосподарську продукцію, що виробляється відповідачем;

- наявність форс-мажорних обставин, які підтверджені висновками Торгово -промислової палати України від 04.08.2011р. № 1727/05-4 та від 20.09.2012р., у вигляді несприятливих погодних умов, що спричинили загибель сільськогосподарських культур у 2011р. та 2012р. на посівних полях відповідача;

- загибель протягом 2012 року значного обсягу посівів сільськогосподарських культур, а саме: озимого ячміню -230 га; озимої пшениці -690 га, ярого ячміню -60 га; кукурудзи на зерно -230 га; соняшнику -219 га; соя -30 га, у зв'язку з чим, за даними ДП „ДГ „Южний", останнє недоотримало доходів на суму 9 915 543 грн.;

- наявність заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства в сумі 786 784 грн., на підтвердження чого надано довідку ДП „ДГ „Южний" від 31.10.2012р. № 189;

- відсутність на рахунку ДП „ДГ „Южний" необхідних грошових коштів;

- негайне та повне виконання рішення суду може спричинити неможливість подальшого функціонування господарства, що призведе до скорочення робочих місць на підприємстві та звільнення працівників;

- правовий статус ДП „ДГ „Южний" як державного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проаналізувавши надані ДП „ДГ „Южний" документи, суд дійшов висновку щодо можливості надання відповідачу пільгових умов виконання рішення по даній справі з метою спрямування отриманих відповідачем від своєї господарської діяльності грошових коштів на відновлення платоспроможності підприємства. Приймаючи до уваги, що внаслідок специфіки діяльності ДП „ДГ „Южний" як виробника сільськогосподарської продукції та наявності форс-мажорних погодних обставин, які значно зменшили врожаї на посівних площах відповідача та, як наслідок, можливість отримання відповідачем прибутку від власної діяльності, суд дійшов висновку про наявність обставин, які можуть значно ускладнити виконання судового рішення по даній справі.

При цьому, відсутність у відповідача на момент вирішення даного спору реальної можливості виконання рішення суду, за умови вжиття органами державної виконавчої служби визначених Законом України „Про виконавче провадження" заходів, направлених на примусове виконання рішення про стягнення у повному обсязі заборгованості на користь ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль", може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача, втрати значної кількості робочих місць, зупинить можливість здійснення відповідачем поточних платежів за власними грошовими зобов'язаннями та, в подальшому, може призвести до банкрутства підприємства.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, суд доходить висновку щодо наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду Одеської області по даній справі, у зв'язку з чим, а також з огляду на здійснення заявником протягом тривалого часу господарської діяльності та необхідність збереження платоспроможності підприємства, та продукція якого відіграє значну соціальну роль, суд, керуючись ст. 121 ГПК України, вважає за доцільне і необхідне надати ДП „ДГ „Южний" відстрочку виконання судового рішення по даній справі.

Вирішуючи питання про строк, на який слід відкласти виконання рішення по даній справі про стягнення з ДП „ДГ „Южний" на користь ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості в сумі 335 305,36 грн. суд зазначає, що специфіка господарської діяльності відповідача як виробника сільськогосподарської продукції дозволяє зробити обґрунтоване припущення щодо отримання ДП „ДГ „Южний" значного обсягу виручки від продажу даного товару наприкінці сезону збирання врожаю наступного року. Таким чином, надання відстрочки виконання даного судового рішення строком до 31.08.2013р., як того просить відповідач, враховуючи всі обставини справи, надасть відповідачу достатньо часу для погашення власної заборгованості перед позивачем, присудженої до стягнення, минуючи можливі негативні наслідки у вигляді застосування процедури банкрутства та неможливості здійснення господарської діяльності.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд, керуючись ст. 121 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення по даній справі на строк до 31.08.2013р., у зв'язку з чим, відповідне клопотання ДП „ДГ „Южний" підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору у повному обсязі покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1 -3, 10, 11, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства „Дослідне господарство „Южний" інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України" /67668, Одеська область, Біляївський район, село Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 26, код ЄДРПОУ 05528906, п/р 2600830135935 в філії ОМВ № 7860 ВАТ „Ощадбанк", МФО 388078/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль" /04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в АТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335/ заборгованість в сумі 335 305 грн. 36 коп. /триста тридцять п'ять тисяч триста п'ять грн. 36 коп./, судовий збір в сумі 6 706 грн. 11 коп. /шість тисяч сімсот шість грн. 11 коп./. Наказ видати.

3. Надати відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2012р. по справі № 5017 / 2624 / 2012 строком до 31.08.2013р.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили з урахуванням наданої відстрочки.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 12.11.2012р.

Суддя Желєзна С.П.