Рішення № 27376318, 08.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа № 5019/1579/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (далі - Підприємство) до фермерського господарства ім. Шевченка (далі - Господарство) про стягнення заборгованості в сумі 23 951 грн. 47 коп.,

за участю представників:

позивача: Педича Д.П. за дов. від 3 травня 2012 року № 09-1058/06,

відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2012 року Підприємство звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 1 вересня 2000 року між Господарством та дочірнім підприємством "Здолбунівкомуненергія", правонаступником якого є позивач, було укладено договір на відпуск теплової енергії № 8002, за умовами якого останнє взяло на себе обов'язок щодо поставки відповідачу теплової енергії на умовах, визначених даною угодою. Проте в порушення договірних зобов'язань Господарство не розрахувалося за поставлену енергію, внаслідок чого у останнього протягом жовтня 2011 року - квітня 2012 року утворилася заборгованість перед Підприємством на загальну суму 22 080 грн. 55 коп. Оскільки відповідач не погасив даний борг у добровільному порядку, позивач, посилаючись на статті 526, 549-552, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Господарства вищезазначену суму заборгованості, а також 1 160 грн. 02 коп. пені, 187 грн. 88 коп. інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 523 грн. 02 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 9 жовтня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1579/12, розгляд якої було призначено на 25 жовтня 2012 року.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено на 8 листопада 2012 року.

6 листопада 2012 року на адресу суду надійшла заява позивача від 2 листопада 2012 року № 09/2356/06 про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просив стягнути з відповідача 15 524 грн. 16 коп. заборгованості за використану теплову енергію, що утворилася за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, 1 178 грн. 35 коп. пені, 90 грн. 37 коп. інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 350 грн. 33 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник Підприємства у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням вищезазначеної заяви про зменшення розміру позовних вимог), та наполягав на їх задоволенні. Крім того, останній пояснив, що на момент даного судового засідання з боку Господарства будь-яких погашень суми заборгованості, що утворилася за вищезазначений період за спірним договором, не відбувалося.

У призначені судові засідання відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме: 35720, Рівненська область, Здолбунівський район, село Копиткове, вулиця Шкільна, будинок 9. Факт отримання Господарством вищезазначених ухвал підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 29, 44).

Отже, за змістом вищезазначеної норми Господарство завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 вересня 2000 року між Господарством та дочірнім підприємством "Здолбунівкомуненергія" (правонаступником якого є Підприємство) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 8002, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок відпустити вказаному споживачу теплову енергію, що мала бути прийнята та оплачена останнім на умовах даного договору (а.с. 8-9).

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2 вищезазначеного договору постачальник зобов'язався відпустити теплову енергію для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання будівель, що знаходяться за адресою: місто Здолбунів, вулиця Фабрична, будинок 17, а також котелень, розташованих у вказаному населеному пункті по вулиці Фабричній, будинок 1.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку відсутності приладів обліку, оплата за спожиту теплову енергію нараховується по існуючим тарифам за опалення загальної площі приміщення.

Рішенням виконавчого комітету Здолбунівської міської ради Рівненської області від 10 жовтня 2011 року № 223 встановлено, що тариф на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для інших споживачів (до яких віднесено Господарство) складає 28 грн. 03 коп. в місяць у період опалювального сезону за 1 кв.м. загальної опалювальної площі.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за використану теплову енергію проводяться по показниках приладів обліку, встановлених на межах розподілу або по загальній площі споживача, виходячи із теплового навантаження і фактичної температури зовнішнього повітря, також нормативного споживання гарячої води по затверджених графіках.

Споживач здійснює оплату за теплову енергію не пізніше 1 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору фактичним днем оплати вважається день надходження коштів на рахунок постачальника.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач протягом жовтня 2011 року -квітня 2012 року надав споживачу теплову енергію на загальну суму 15 524 грн. 16 коп. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками за послуги теплопостачання, виставленими Підприємством відповідачу у вищезазначений період (а.с. 13-19).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором щодо відпуску теплової енергії також свідчить відсутність з боку споживача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Однак всупереч положень договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості наданої у вищезазначений період теплової енергії не виконав, заборгувавши таким чином Підприємству 15 524 грн. 16 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за вищезазначеним договором, яка складає 15 524 грн. 16 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з Господарства вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості наданих йому послуг щодо відпуску теплової енергії, позивач також просив суд стягнути з Господарства 1 178 грн. 35 коп. пені, з яких: 106 грн. 88 коп. - пеня, нарахована з 2 листопада 2011 року по 1 травня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 1 392 грн. 18 коп., 194 грн. 81 коп. -пеня, нарахована з 2 грудня 2011 року по 1 червня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 2 538 грн. 68 коп., 192 грн. 69 коп. -пеня, нарахована з 2 січня 2012 року по 1 липня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 2 538 грн. 68 коп., 191 грн. 61 коп. -пеня, нарахована з 2 лютого 2012 року по 1 серпня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 2 538 грн. 68 коп., 192 грн. 70 коп. -пеня, нарахована з 2 березня 2012 року по 1 вересня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 2 538 грн. 68 коп., 190 грн. 92 коп. -пеня, нарахована з 2 квітня 2012 року по 1 жовтня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 2 538 грн. 68 коп., 108 грн. 78 коп. -пеня, нарахована з 2 травня 2012 року по 1 листопада 2012 року на суму основного боргу в розмірі 1 438 грн. 58 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми неоплачених коштів за кожен день прострочення, починаючи з першого числа місяця, наступного за розрахунковим, але не більше двох облікових ставок Національного банку України.

Оскільки розмір нарахованої штрафної санкції відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 178 грн. 35 коп. пені підлягає задоволенню.

Також на підставі статті 625 ЦК України Підприємство просило суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 350 грн. 33 коп., нараховані на суму основного боргу з 2 листопада 2011 року по 1 листопада 2012 року, та 90 грн. 37 коп. втрат від інфляційних процесів, нарахованих з листопада 2011 року по квітень 2012 року, а також за вересень 2012 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум також підлягають задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства ім. Шевченка (35720, Рівненська область, Здолбунівський район, село Копиткове, вулиця Шкільна, будинок 9, ідентифікаційний код: 25320585) на користь комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (35701, Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Шкільна, будинок 40 А, ідентифікаційний код: 30032555) 15 524 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 16 коп. основного боргу, 1 178 (одну тисячу сто сімдесят вісім) грн. 35 коп. пені, три проценти річних у розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн. 33 коп., 90 (дев'яносто) грн. 37 коп. інфляційних втрат, а також 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 листопада 2012 року

Суддя Є.В. Павленко