Рішення № 27376105, 01.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2012 р.Справа № 5017/2433/2012

За позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

до відповідача Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби у Одеській області

про стягнення 28923,92грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Буданцев Р.О., довіреність №03/04-28 від 20.08.12р.;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

В судовому засіданні 06.09.12р. по справі було оголошено перерву до 02.10.12р. о 10:45хв., в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря про стягнення 28923,92грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.12р. порушено провадження у справі №5017/2433/2012.

02.10.12р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№29855/2012 від 02.10.2012р.), згідно якого просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю представника Держекоінспекції прибути у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.12р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

02.10.12р. в судовому засіданні представником позивача було надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби у Одеській області (65023, м.Одеса, вул. Садова,1-А).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.12р. клопотання Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"(вх.№29855/2012 від 02.10.2012р.) про залучення до участі у справі №5017/2433/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Одеській області -задоволено, залучено до участі у справі №5017/2433/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Одеській області, в порядку ст.27 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2012р. строк вирішення спору по справі №5017/2433/2012 було продовжено до 01.11.12р., в порядку ст.69 ГПК України.

18.10.12р. від позивача надійшла заява(вх.№31514/2012 від 18.10.12р.), згідно якої просить суд залучити до матеріалів справи докази відправки позовної заяви на адресу третьої особи.

Судом заява розглянута та задоволена, та залучено до матеріалів справи надані документи.

Відповідач проти позову заперечує, письмового відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Третя особа в судові засідання не з'являвся, поряд з цим 01.11.12р. подав до канцелярії суду заяву(вх.№33082/2012 від 01.11.12р.), згідно якої просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з розглядом іншої справи в Приморському суді м. Одеси.

Судом заява розглянута та не задоволена, оскільки станом на 01.11.12р. можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня, тому, що відповідно до ч.ч.1,3 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами та доп.) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, а ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2012р. строк вирішення спору по справі №5017/2433/2012 було продовжено до 01.11.12р., в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.06.2010р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт"(Балансоутримувач) та Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (Орендар) було укладено договір №427к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги, відповідно до умов якого Балансоутримувач Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку блоку службових приміщень, що знаходиться на території ВПК-2(Будівля), загальною площею 3275кв.м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі і цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором.

Згідно п. 1.2. договору, Орендар користується приміщенням загальною площею 45кв.м, розміщеними на 4 поверсі Будівлі, залишковою вартістю 6417,88грн., відповідно до плану розміщення приміщень що додається до договору. Орендовані приміщення використовуються для службового використання.

Відповідно до п.2.1.1 договору Балансоутримувач зобов'язується забезпечити, що розмір плати за обслуговування і ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від розміру витрат і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.

Згідно з п. 2.1.2 договору Балансоутримувач зобов'язується забезпечити, надання Орендарю комунальних послуг за діючими розцінками та тарифами.

У відповідності до п.2.2.3 договору, Орендар зобов'язується не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі, відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 5.1. договору, цей договір діє з 01.06.2010р. по 31.05.2011р. включно.

Пунктом 5.4 договору передбачено що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору до закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В період з грудня 2011р. по травень 2012р. включно Орендар користувався орендованим приміщенням та отримував комунальні послуги у повному обсязі, та на виконання умов укладеного договору позивач виставив відповідачу рахунків на загальну суму 27276,05грн. (з урахуванням ПДВ) на відшкодування витрат за комунальні послуги по об'єкту оренди - приміщенню площею 45,0кв.м, яке орендує відповідач, а саме: рахунок №1216/87 від 30.12.11р. на суму 4541,71грн., рахунок №1257/87 від 01.02.12р. на суму 4543,74грн., рахунок №1282/87 від 01.03.12р. на суму 4549,42грн., рахунок №1330/87 від 30.03.12р. на суму 4539,67грн., рахунок №1346/87 від 30.04.12р. на суму 4546,51грн., рахунок №1378/87 від 31.05.12р. на суму 4555грн.

Порт належним чином інформував відповідача про розмір витрат відповідними розрахунками, які додавались до кожного виставленого рахунку на відшкодування понесених витрат та послуг.

В порушення умов зазначеного договору відповідач за отримані послуги у розмірі 27276,05грн. не розрахувався.

04.05.2012р. Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернувся до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного з претензією вих.№ВПК-2-31/292/496 з вимогою оплатити заборгованість.

Однак зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи непроведення відповідачем оплати за отримані послуги Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт", звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря заборгованості у розмірі 28923,92грн, а саме: основного боргу у розмірі 27276,05грн., пені у розмірі 1374,46грн. та 3%річних у розмірі 273,41грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність надання Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" послуг на виконання умов договору №427к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги від 01.06.2010р., порушення відповідачем умов договору щодо проведення оплати за отримані послуги, існування заборгованості Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря по оплаті наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача 27276,05грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря пені в розмірі 1374,46грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку, на думку суду наданий позивачем розрахунок пені, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 1370,67грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 272,68грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря по оплаті, та перевіривши наданий розрахунок трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано 3%річних та визначено їх розмір, а тому 3%річних підлягає задоволенню в сумі 272,68грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до відповідача Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 27276,05грн., пені у розмірі 1370,67грн., та 3%річних у розмірі 272,68грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1609,25грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, 12 лінія 6-ї станції Люстдорфської дороги, 22, р/р 35213001003232 в ГУДКУ в Одеській обл., МФО 828011, ЄДРПОУ 33139377) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова,7, р/р 260020153192, філія АТ«Укрексімбанк»в м. Ізмаїл МФО 328629, ЄДРПОУ 01125815) суму основного боргу у розмірі 27276(двадцять сім тисяч двісті сімдесят шість)грн.05коп., пеню у розмірі 1370(одну тисячу триста сімдесят)грн.67коп., 3%річних у розмірі 272(двісті сімдесят дві)грн.68коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.25коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.11.12р.

Суддя Гут С.Ф.