Рішення № 27375913, 08.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2012 р. Справа № 24/075-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімол»до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК»про стягнення 30 271, 18 грн.за участю представників:

позивача:Коваленко С.В.відповідача:не з'явились

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 30 271, 18 грн. за договором постачання № 15/07/10-01 від 15.07.2010 р., з яких: 26 482, 39 грн. сума основного боргу, 2 042, 69 грн. -інфляційні втрати та 1 746, 10 грн. -3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.09.2012 р.

У судовому засіданні 27.09.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 19.10.2012 р.

18.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вих. № 156 від 17.10.2012 р. (вх. № 16555 від 18.10.2012 р.) у зв'язку із неможливістю його представника бути присутнім у судовому засідання 19.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2012 р. за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду спору у справі № 24/075-12 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 08.11.2012 р. у зв'язку з вищезазначеним клопотанням відповідача та нез'явленням його у судове засідання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, проте ним 08.11.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області подано клопотання про відкладення розгляду справи вих. № 176 від 07.11.2012 р. (вх. № 17950 від 08.11.2012 р.), у якому відповідач просить відкласти розгляд справи № 24/075-12 на іншу дату та не розглядати її за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК»у зв'язку із збиранням та підготовкою документів, котрі мають важливе значення для розгляду справи.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки сторона завчасно була повідомлена про розгляд справи, що не позбавляло її можливості своєчасно визначитись з представниками та надати докази. Причини неможливості подання доказів до 08.11.2012 р. та значення їх для розгляду справи відповідачем у клопотанні не зазначено.

За таких обставин, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.11.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

15.07.2010 р. між сторонами було укладено договір постачання № 15/07/10-01, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач -прийняти і сплатити технічні оливи та мастила (надалі - товар) на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору асортимент і кількість товару, що поставляється, визначається на підставі заявок відповідача і фактичної наявності товару на складі позивача на момент подачі заявки.

Згідно з п. 2.2 договору ціни на кожне найменування товару визначаються на момент подачі заявки і фіксуються в рахунку-фактурі позивача на партію товару.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що сума цього договору дорівнює сумарній вартості всіх партій товару, поставлених за даною угодою відповідно до витратних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору товар може поставлятися як автотранспортом позивача, так і автотранспортом відповідача, в залежності від усної домовленості сторін.

Згідно з п. 4.2 договору передача прав власності на товар відбувається у момент передачі товару в розпорядження відповідача, що підтверджується видатковою накладною позивача. Датою постачання вважається дата виписки видаткової накладної позивача.

У відповідності до п. 5.1 договору передбачено, що відповідач оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно рахунком-фактурою на партію товару протягом десяти банківських днів з моменту поставки партії товару.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками і діє в частині поставок до 31.12.2010 р., в частині розрахунків -до повного завершення розрахунків між сторонами.

На виконання умов договору № 15/07/10-01 від 15.07.2010 р., позивачем були виставлені відповідачу рахунок-фактура № СФ0929-062 від 29.09.2010 р. на суму 46 948, 02 грн. та рахунок-фактура № СФ1027-061 від 27.10.2010 р. на суму 14 482, 39 грн., копії яких містяться у матеріалах справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

В подальшому, позивач по видаткових накладних № 1005-0002 від 05.10.2010 р. на суму 46 948, 02 грн., № 1029-0004 від 29.10.2010 р. на суму 14 482, 39 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 61 430, 41 грн., а відповідач на підставі довіреностей № 147 від 05.10.2010 р., № 173 від 29.10.2010 р. вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Крім того, на підтвердження зазначеної поставки товару позивачем надані товарно-транспортна накладна № 1005-0002 від 05.10.2010 р. та товарно-транспортна накладна № 1029-0004 від 29.10.2010 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 34 948, 02 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та випискою із банківського рахунку, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 26 482, 39 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензіями від 25.04.2012 р. та від 17.05.2012 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість у розмірі 26 482, 39 грн. та сплатити штрафні санкції за прострочення оплати за поставлений товар. В підтвердження надсилання вказаної кореспонденції позивачем до суду надано фіскальні чеки № 8023 від 27.04.2012 р., № 1282 від 26.04.2012 р., № 3239 від 17.05.2012 р., № 3238 від 17.05.2012 р., описи вкладення у цінний лист від 17.05.2012 р. та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення 24.05.2012 р., копії яких залучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акти звірки взаєморозрахунків станом на 12.04.2012 р. та станом на 05.11.2012 р., в яких зазначено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Рімол»складає 26 482, 39 грн. Зазначені акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 26 482, 39 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 042, 69 грн. інфляційних втрати та 1 746, 10 грн. -3 % річних за період з 19.10.2010 р. до 22.08.2012 р. (здійснений щодо кожної накладної окремо).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що позивачем невірно визначений середній індекс інфляції за заявлений ним період та допущено арифметичну помилку при розрахунку 3 % річних, а тому за перерахунком суду стягненню підлягають 1 963, 25 грн. інфляційних втрат та 1 744, 22 грн. 3 % річних.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання № 15/07/10-01 від 15.07.2010 р. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 30 189, 86 грн., з яких: 26 482, 39 грн. сума основного боргу, 1 963, 25 грн. -інфляційні втрати та 1 744, 22 грн. -3 % річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімол»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК»(09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Ентузіастів, будинок 3, ідентифікаційний код - 37066355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімол»(03113, м. Київ, вулиця Лагерна, будинок 42, квартира 22, ідентифікаційний код - 36592205) 26 482 (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 39 коп. основного боргу, 1 963 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят три) грн. 25 коп. -інфляційних втрат, 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 22 коп. -3 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 12.11.2012 р.

Суддя Т.В. Лутак