Ухвала суду № 27375583, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К-23693/10

К-23693/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010

у справі № 17/16 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права .

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПА у Київській області проведено перевірку господарської одиниці позивача -зали гральних автоматів, розташованої за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 32-А. За результатами вказаної перевірки складено акт від 23.09.2008 № 0122/26/57/23/24102644 про порушення суб'єктом господарювання пунктів 1, 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон № 265/95-ВР), яке полягало у здійсненні розрахунків за надані послуги у сфері грального бізнесу без проведення розрахункових операцій через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (розрахунки проводилися через гральні автомати, що не обладнані фіскальною пам'яттю), а також встановлено факт не проведення через РРО розрахункової операції на суму 1000,00 грн., яка була проведена після початку перевірки.

За наслідками перевірки прийнято рішення від 17.10.2008 № 0004572330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14180,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 17 Закону України № 265/95-ВР встановлена відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

Пунктом 1 частини 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 № 121 встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО (обладнані фіскальною пам'яттю).

У зв'язку з цим з 01.01.2007 у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону № 265/95-ВР.

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України №265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону № 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи «Фіскал», тобто з 01.07.2008.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд про наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення пункту 1 ст. 3 цього Закону, відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм. Будь-яких доводів щодо наявності об'єктивних перешкод для застосування РРО, які б відповідали вимогам Закону № 265/95-ВР, на день проведення перевірки позивач не навів.

Разом з тим, правильними є висновки судів попередніх інстанцій щодо встановлення порушення норм ст. 3 Закону № 265/95-ВР щодо не проведення розрахункової операції через РРО на 1000,00 грн., оскільки проведення вказаної суми та роздрукування чеку мало місце після початку проведення перевірки та після виявлення факту порушення, так перевірка почалась об 15:31, а час здійснення розрахункової операції згідно фіскального чека (а.с. 19) - 15:36. Вказані обставини відображені в акті перевірки. Крім того, позивачем не було наведено доводів на спростування факту проведення розрахункової операції перед початком перевірки.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак