Ухвала суду № 27375468, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/53744/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 року

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року

у справі № 2а-0870/579/11

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0002261501/2 від 18.10.2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 року, позов задоволено; визнано протиправним і скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки податкової звітності ДП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», складено акт № 380/1501/01130561 від 17.05.2010 року, в якому зафіксовано порушення п. 1.9 ст. 1 пп. 7.8.2 п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині обов'язковості сплати авансових внесків з податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів за період 9 місяців 2009 року та 2009 рік.

На підставі результатів вказаної перевірки, 18.10.2010 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002261501/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44 041 грн., в т.ч.: 4 453 грн. основного платежу та 39 588 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що позивачем не здійснено попередню авансову сплату податку на прибуток у розмірі 25% від суми сплаченої частини прибутку в розмірі 4 453 грн.

Також судами обох інстанцій встановлено, що позивач платіжним дорученням від 17.11.2009 року сплатив частину чистого прибутку (доходу) за 9 місяців 2009 року у розмірі 61 365,46 грн. та платіжним дорученням від 16.02.2010 року на суму 9 206,75 грн. здійснено часткову сплату частини чистого прибутку за 2009 рік.

Листом від 15.02.2010 року № 128 позивач звернувся до відповідача з проханням про перенесення переплати з податку на прибуток в сумі 8 604,25 грн. на рахунок частини чистого прибутку, який належить до сплати за 2009 рік.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Згідно з абз. 1, 4 пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 цього Закону крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів; це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 вказаного Закону прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Згідно зі ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух»відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек»і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків. Частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2009 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств. Державні унітарні підприємства та їх об'єднання подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, до органів Державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток. Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 184 «Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини прибутку (доходу)» встановлено, що відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року № 158 з урахуванням вимог статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 Порядку № 158 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств; частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої ДПА, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств; сплачена відповідно до цього Порядку частина чистого прибутку (доходу) зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державного казначейства.

При зазначеному механізмі вказані відрахування здійснюються не будь-якому акціонеру, як передбачає Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», а лише на рахунок державного або місцевих бюджетів, і не здійснюються на рахунки інших акціонерів.

Норми стосовно сплати авансових платежів, що передбачені в пункті 7.8 статті 7 Закону Укаїни застосовуються лише під час обчислення дивідендів та платежів, що прирівняні до них згідно з пунктом 1.9 цього Закону, тобто платежів, що сплачують державні, некорпоратизовані, казенні чи комунальні підприємства і не поширюється на інших платників, які зобов'язані відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік сплачувати частину прибутку (доходу).

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що зазначений Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 цього Закону податкове зобов'язання - самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Оскільки, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснив сплату частини чистого прибутку (доходу) за 9 місяців 2009 року та 2009 рік у порядку та строки визначені законодавством, тому є правильним судовий висновок про безпідставність донарахування податкового зобов'язяння з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача -необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний