Постанова № 27374871, 08.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/2400/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Григораша В.О.;

секретаря судового засідання -Дячука Д.А.;

за участю :

представника позивача -Григоришина О.М.;

представника відповідача -не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторожинецький завод продовольчих товарів" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області (позивач) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторожинецький завод продовольчих товарів" (відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 13168,89 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

Позов мотивовано тим, що відповідач подав до ДПІ Сторожинецькому районі податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №250 від 27.01.2012 року згідно якої самостійно визначив суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю у сумі 22575,29 грн. на 2012 рік. На момент звернення із адміністративним позовом до суду за відповідачем обліковується заборгованість за лютий-липень місяці 2012року в сумі 13168,89 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач належним чином був повідомлений, про що свідчить відмітка на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, неприбуттям відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, не є підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований Сторожинецькою районною державною адміністрацією, як юридична особа з 18.08.1994 року (а.с. 4) та взятий на облік платника податків в ДПІ у Сторожинецькому районі з 18.08.1994 р. за № 3 (зв. а.с. 4).

Відповідно до Довідки №506 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідач зареєстрований за адресою вул. Б.Хмельницького, 54, м. Сторожинець, Чернівецька область. Видами діяльності відповідача є: виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво м'ясних продуктів, виробництво прянощів, оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом, виробництво молочних продуктів (а.с. 5).

ТОВ «Сторожинецький завод продтоварів» орендує земельні ділянки в Сторожинецькій міській раді на підставі договору оренди, у зв'язку з чим 27.01.2012 року відповідач подав до Сторожинецької державної податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2012 рік № 250, згідно якої показано суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 22575,29 грн. (а.с. 7-8).

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було направлено корінець першої податкової вимоги форми "Ю1" від 31.03.2009 року №1/58 на суму 3949,10 грн., яка отримана ним 31.03.2009 року та корінець другої податкової вимоги форми "Ю2" від 06.05.2009 року №2/70 на суму 7316,57 грн., яка отримана 06.05.2009 року (а.с. 6).

Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 21.09.2012 року та зворотнім боком облікової карточки платника податків на суму 13168,89 грн. (а.с. 9, 28-30).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно п. п. 9.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі -ПК України) до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, п. п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пункт 31.1 ст. 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в 2012 р. відповідач податкове зобов'язання самостійно визначене ним у декларації по орендній платі за землю частково сплатив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за лютий - липень2012року в сумі 13126,89 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми платником податків на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду відповідачем не подано.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст. 95 ПК України).

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення коштів в сумі 13126,89грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить із зазначеного конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, а також з того, що заборгованість відповідача узгоджена та підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення заборгованості та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторожинецький завод продовольчих товарів" (вул. Б.Хмельницького, 54, м. Сторожинець, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 00380942) податкову заборгованість з орендної плати за землю за лютий - липень 2012року в сумі 13168 (тринадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 89 коп. до відповідного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2012 року.

Суддя В.О. Григораш