Постанова № 27374440, 31.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3467/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Трофімової Л.В.,

при секретарі -Хатковому А.В.,

за участю: представника позивача - Казіміренко Я.А. за довіреністю, представника відповідача - Маленка А.Б. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства «Фенікс М»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до ФГ «Фенікс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2011р. у відповідача повинен був працювати 1 інвалід, проте відділенням встановлено, що робоче місце інвалідом зайнято не було. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 18.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції в розмірі 15 310 грн. 71 коп. та пеню 437 грн. 58 коп.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив та надав письмове заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що працівниками позивача під час проведення перевірки відповідача порушено норми чинного законодавства України. Крім того, представник відповідача наголосив, що ФГ «Фенікс»подавало щомісячну статистичну звітність за формою 3-ПН. Враховуючи, що жодної пропозиції про працевлаштування інваліда не надходило за весь період діяльності підприємства, а особи з фізичними вадами (інваліди) особисто не зверталися, ФГ «Фенікс»з об'єктивних причин не міг працевлаштувати особу, якій встановлена група інвалідності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Спеціальним законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(надалі за текстом - Закон №875-XII).

Частиною 3 ст. 18 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону №875-XII.

Судом встановлено, що посадовою особою Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів проведена позапланова виїзна перевірка виконання роботодавцями нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за період з 1 січня 2011р. по 31 грудня 2011р., за результатами якої встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 28 осіб, фонд оплати праці становить 428 700 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника -15 310 грн. 71 коп., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць для працевлаштування інвалідів -15 310 грн. 71 коп.

Результати перевірки оформлено актом від 29 травня 2012р., що підписано керівником та головним бухгалтером відповідача, а один примірник акту отримано відповідачем 24.05.2012р..

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік

Частиною 2 ст. 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 5 ст. 19 Закону №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, з огляду на викладені норми, у відповідача середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів у 2011р. повинна складати одну особу, проте, як зазначено позивачем у акті перевірки 29 травня 2012р., одне місце інвалідами зайняте не було.

Частиною 1 ст. 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Суд враховує, що законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають забезпечуватись певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Суд зазначає, що відповідачем в 2011 р. не були вчинені зазначені дії. Такий висновок суду ґрунтується на наступному. Частиною 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»1 березня 1991р. №803-XII (надалі за текстом -Закон №803-XII) встановлено обов'язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням платниками збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та щомісяця подавати цим центрам дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Суд зазначає, що форму звіту про наявність вакансій 3 -ПН затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення»(надалі за текстом -Інструкція). Зокрема пунктом 3 Інструкція визначено додаткові умови для заповнення звітності, а саме вказано про те, що у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. Наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами: 1 - молодь, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах і якій надається перше робоче місце; 2 - молодь, яка закінчила або припинила навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах освіти і якій надається перше робоче місце; 3 - діти (сироти), які залишилися без піклування батьків; 4 - жінки, які мають дітей віком до 6 років; 5 - одинокі матері, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів; 6 - особи передпенсійного віку (чоловіки при досягненні 58 років, жінки - 53 років); 7 - звільнені з установ, що виконують покарання; 8 - звільнені з установ, що здійснюють примусове лікування; 9 - молодь, яка звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце; 10 - особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу на спеціалізовані робочі місця. Крім того, у разі працевлаштування інваліда, пенсіонера, студента у вільний від навчання час, слід зазначити потребу в працівниках за кожною категорією цих громадян за шифрами: 11 - інваліди; 12 - пенсіонери; 13 - студенти.

Судом досліджено звіти про наявність вакансій форми 3-ПН подані відповідачем за станом на: 10.02.2011р., 23.02.2011р., 20.03.2011р., 23.03.2011р., 29.03.2011р., 31.03.2011р., 26.04.2011р., 28.04.2011р., 29.04.2011р., 05.05.2011р., 12.05.2011р., 30.05.2012р., 31.05.2011р., 02.06.2011р., 23.06.2011р., 30.06.2011р., 06.07.2011р., 15.07.2011р., 12.10.2011р. (а.с. 83-101) Суд зазначає, що усі звіти мають відмітку Тальнівського районного центру зайнятості про отримання про отримання вказаних звітів, проте суд наголошує на тому, що тільки звіти про наявність вакансій форми 3-ПН станом на: 10.02.2011р. (а.с. 83), 05.05.2011р. (а.с. 92), 15.07.2011р. (а.с. 100), 12.10.2011р. (а.с. 101) мають заповнену 15 графу у відповідності до Інструкції, у всіх інших звітах зазначена графа не заповнена.

Доводи відповідача стосовно того, що він належним чином виконував свої обов'язки щодо створення робочих місць, оскільки подавав звіти форми 3-ПН у 2011 р. щомісяця, суд знаходить необґрунтованими. Такий висновок суду ґрунтується на наступному. Частиною 4 ст. 20 Закону №803-XII встановлено обов'язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та щомісяця подавати цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Порядок заповнення форми звітів про наявність вакансій форми 3-ПН передбачено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення». Суд зазначає, що хоча відповідачем і подавались звіти про наявність вакансій форми 3-ПН, проте з порушенням порядку заповнення графи 15 у відповідності вимог визначеного законодавством. Враховуючи вищевикладене суд не приймає заперечення відповідача, вважаючи їх явно необґрунтованими.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що однією із гарантій соціальної захищеності інвалідів, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі ст. 43 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідачем не виконано вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо нормативу для створення робочих місць з метою забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, що перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

Згідно ч. 2, 4 ст. 19 Закону №875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Частиною 9 ст. 19 Закону №875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за ст.ст. 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Фенікс М»(20411, Черкаська область, Тальнівський район, с. Шаулиха, пров. Леніна, 18, ідентифікаційний код 24412368) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, ідентифікаційний код 22809222) адміністративно-господарські санкції у сумі 15 310 (п'ятнадцять тисяч триста десять) грн. 71 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 437 (чотириста тридцять сім) грн. 58 коп., а всього 15 748 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 5 листопада 2012р.

Суддя Л.В.Трофімова