Постанова № 27373866, 06.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8607/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Аккош" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, застосованого до Приватного підприємства "Аккош" рішенням ДПІ у м. Красний Луч №1/22 від 02.11.2012.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.04.2012 порушено провадження у справі №21б/5014/949/2012 про банкрутство ПП "Аккош".

Постановою господарського суду Луганської області від 17.05.2012 у справі №21б/5014/949/2012:

- визнано банкрутом Приватне підприємство "Аккош" та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута терміном на дванадцять місяців, до 17.05.2013;

- призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Іванова Павла Володимировича;

- відповідно до ч. 1 абз. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд скасував арешт, накладений на майно, Приватного підприємства "Аккош", визнаного банкрутом та інші обмеження по розпорядженню майном боржника. Накладення нових арештів чи інших обмежень по розпорядженню майном боржника не допускається.

Також постановою суду було зобов'язано ліквідатора банкрута Іванова П.В.:

- здійснити публікацію оголошення про визнання Приватного підприємства «Аккош», м. Красний Луч Луганської області, вул. Антрацитівське шоссе, 9, ідентифікаційний код 31572509, банкрутом в офіційних друкованих органах Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України (газеті "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") в порядку, передбаченому п. п. 3, 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", докази публікації надати суду, провести ліквідаційну процедуру;

- надати суду звіт та ліквідаційний баланс у відповідності до вимог ст.ст. 16, 22-32, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На виконання постанови господарського суду ліквідатором ПП "Аккош" здійснено повідомлення в газеті Голос України, в якому зазначено про прийняту судом постанову, особу яку призначено ліквідатором та зазначена поштова адреса для кореспонденції: м. Донецьк, вул. Локомотивна, 8 (а.с. 60).

16.05.2012 позивачем приймається наказ №165 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Аккош" на підставі п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України тривалістю 10 днів з 21.05.2012 (а.с. 58).

Представник відповідача заперечував проти отримання зазначеного наказу, позивачем будь-яких доказів направлення наказу не надано. Більш того, сам оригінал наказу у позивача також відсутній, суду було надано лише копію, яка не містить жодного підпису, втім, завірена першим заступником начальника державної податкової інспекції та печаткою позивача. Виходячи з належності та допустимості доказів, суд вважає не доведеним позивачем факт прийняття наказу №165 від 16.05.2012 та надіслання його відповідачу.

В позові позивач також зазначає, що 22.05.2012 за №3099/7/22-157 надіслано листа з запитом про надання документів ліквідатору за адресою м. Донецьк, вул. Локомотивна, 6, втім, ані власне лист від 22.05.2012, ані доказів його надіслання позивач суду також не надав, що унеможливлює встановлення достовірності цих доводів.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Враховуючи викладене вище, позивач безвідповідально ставиться до покладеного на нього процесуального обов'язку щодо підтвердження викладених у позові доводів, та наводить у позові відомості не підтверджені документально матеріалами справи.

22.10.2012 позивач приймає наказ №494 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Аккош" тривалістю 10 робочих днів з 24.10.2012 на підставі пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України (а.с. 20).

24.10.2012 позивачем складається акт №24/22-31572509 про неможливість розпочати документальну позапланову виїзну перевірку, в якому зазначено, що працівниками ДПІ здійснено вихід за податковою адресою платника податків ПП "Аккош". Розпочати перевірку не має можливості у зв'язку з відсутністю голови ліквідаційної комісії, членів ліквідаційної комісії та документів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Цієї ж дати позивач надсилає ліквідатору ПП "Аккош" листа №8750/7/22-157 про надання документів (а.с. 36).

29.10.2012 приймається наказ №504 за змістом аналогічний наказу від 22.10.2012 про проведення перевірки з 31.10.2012 (а.с. 28).

31.10.2012 позивачем знов складається акт про неможливість розпочати перевірку аналогічний за змістом акту від 24.10.2012 (а.с. 34).

Представник відповідача особисто отримував накази про проведення перевірки від 22.10.2012 та 29.10.2012, так само як і запит про витребування документів від 24.10.2012, що підтверджено його поясненнями у судовому засіданні та оглядом оригіналів зазначених документів.

02.11.2012 відповідач надсилає на адресу податкового органу відповідь на запит про витребування документів та накази про проведення перевірки, в якій зазначає про неможливість надання витребуваних документів у зв'язку з їх передачею для аудиторської перевірки, а також вважає, що перевірка податковим органом повинна була бути проведена протягом 1 місяця з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство (а.с. 57).

02.11.2012 позивач приймає рішення №68/22 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП "Аккош" на підставі п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, оскільки ПП "Аккош" відмовляється від проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за наявності законних підстав для її проведення (а.с. 41).

В судовому засіданні булу з'ясовано, що номер рішення від 02.11.2012 - 68/22, а не 1/22, як зазначено у позові та супровідних листах про надіслання цього рішення, втім, на думку суд така технічна помилка жодним чином не впливає на суть прийнятого рішення.

За таких обставин позивач звернувся до суду з поданням, в якому просив підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту відповідно до рішення від 02.11.2012.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні, проти задоволення подання заперечував, зазначив, що ним дійсно отримувалися накази на проведення перевірки від 22 та 29 жовтня 2012 року, підприємство не відмовляється від проведення перевірки, втім, на даний час підприємство знаходиться в стадії ліквідації за наслідками визнання його банкрутом в судовому порядку, фінансова та бухгалтерська документація передана на аудиторську перевірку, про що відповідач повідомив позивача письмово після одержання останнього наказу на проведення перевірки листом від 01.11.2012. До того ж, відповідач вважає доводи позивача щодо недопуску працівників податкового органу до проведення перевірки безпідставними, оскільки позивач здійснював вихід за податковою адресою підприємства, в той час як підприємницька діяльність підприємства вже не відбувається, зазначена адреса - це адреса орендованого приміщення. Орган управління підприємства - його ліквідатор, знаходить у м. Донецьку, про що зазначено в офіційному печатному виданні на виконання постанови у справі про банкрутство. І найголовніше, відповідач вважає не можливим застосування адміністративного арешту та його підтвердження судом, оскільки відповідно до приписів спеціального закону з моменту визнання підприємства банкрутом скасовуються арешти та інші обмеження по розпорядженню майном боржника. Накладення нових арештів чи інших обмежень по розпорядженню майном боржника не допускається.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання про підтвердження обґрунтованості накладення адміністративного арешту.

Так, відповідно до пункту 94.2.3 Податкового кодексу України адміністративний арешт застосовується у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Як вбачається з матеріалів справи в якості підстави для призначення перевірок в наказах від 22 та 29 жовтня 2012 року зазначено пункт 78.1.7 відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Таким чином підстава для проведення перевірки виникла у позивача ще 18.04.2012 з моменту порушення господарським судом справи про банкрутство ПП "Аккош".

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) є спеціальними нормами, які застосовуються до правовідносин, пов'язаних з банкрутством підприємств та превалюють над іншими нормами права у відношенні таким підприємств.

Відповідно до статті 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Як вбачається з матеріалів справи постановою від 17.05.2012 ПП "Аккош" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, скасовано арешт, накладений на майно.

Таким чином, враховуючи імперативний припис статті 23 Закону про банкрутство, відповідно до якого з моменту визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури накладення нових арештів чи інших обмежень по розпорядженню майном боржника не допускається, суд дійшов висновку про неможливість застосування до відповідача у справі адміністративного арешту.

Крім того, слід зауважити, що в актах від 24 та 31 жовтня 2012 року позивач вірно зазначає підставу у зв'язку з якою перевірку не було проведено - відсутність за податковою адресою ліквідатора та документації, втім, в рішенні про застосування адміністративного арешту чомусь зазначає, що відповідач відмовляється від проведення перевірки, що не відповідає дійсності. Щодо відсутності ліквідатора, то він ніколи і не знаходився за юридичною адресою підприємства, з моменту прийняття постанови господарського суду від 17.05.2012 всі документи передані ліквідатору, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, адреса для листування зазначена в офіційному друкованому засобі масової інформації - АДРЕСА_2.

На думку суду, якщо позивач дійсно бажав провести перевірку документації підприємства, враховуючи, що на даний час будь-яка господарська діяльність не проводиться, він мав би звернутися до ліквідатора за адресою вказаною у оголошенні, а не здійснювати виходи на пустий об'єкт нерухомості, за яким було зареєстровано податкову адресу ліквідованого підприємства, де звичайно немає ні документації, ні офіційного представника підприємства - його ліквідатора.

За таких обставин судом встановлено відсутність підстави для застосування адміністративного арешту, зазначеної в рішенні від 02.11.2012 - тобто відсутність відмови підприємства від проведення перевірки. Враховуючи фактичні обставини перевірка документації об'єктивно не може бути здійснена в даний час.

Також заслуговує на особливу увагу той факт, що позивачем під час судового засідання не було доведено вжиття дії щодо проведення перевірки ПП "Аккош" до прийняття наказу від 22.10.2012.

Тобто, позивачем документально не підтверджено вжиття будь-яких заходів для проведення перевірки з моменту порушення 18.04.2012 господарським судом провадження у справі про банкрутство, чи навіть з моменту проголошення підприємства банкрутом 17.05.2012 до жовтня 2012 року.

Отже, дії податкового органу є незрозумілими та непослідовними, спочатку державна податкова інспекція протягом майже півроку не вчиняє будь-яких дій для проведення перевірки відповідача у справі, а потім, раптом, протягом 10 днів встигає двічі призначити проведення перевірки та приймає рішення про застосування адміністративного арешту.

Зазначені дії податкового органу не є предметом розгляду в даній справі, втім, на думку суду, заслуговують на увагу з боку керівництва позивача та податкового органу вищого рівня - Державної податкової адміністрації в Луганській області.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки відповідачем такі витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Аккош" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту відмовити повністю.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено 12.11.2012.

Суддя А.М. Каюда