Постанова № 27373407, 05.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/9499/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 надмірно отриману допомогу по безробіттю в сумі 583грн. 74коп. на користь Лівобережного центру зайнятості м.Дніпропетровська.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю, але внаслідок помилки розрахунку у базі даних, при визначенні тривалості виплат допомоги по безробіттю ОСОБА_2 виплачено зайву суму допомоги в сумі 583грн. 74коп. яку позивач просить стягнути.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав через відділ діловодства суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

У судове засідання відповідач не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений телефонограмою.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Лівобережний районний центр зайнятості м.Дніпропетровська є правонаступником Амур-Нижньодніпровського, Індустріального, Самарського районних центрів зайнятості та діє на підставі Положення про Лівобережний районний центр зайнятості.

З 29.11.2010 року на обліку у Лівобережному районному центрі зайнятості м.Дніпропетровська перебував громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з 06.12.2010 року йому надано статус безробітного, та з 06.12.2010 року призначено виплату допомоги по безробіттю.

06.12.2010 року ОСОБА_2 подав заяву про направлення на курси навчання за професією «автослюсар», для подальшого працевлаштування, на підставі якої 22.02.2011 року з відповідачем був укладений Договір №0185/11 від 22.02.2011 року районного у місті центру зайнятості з громадянином ОСОБА_2, щодо його професійного навчання.

22.02.2011 року відповідач подав заяву про призначення матеріальної допомоги на період професійного навчання з 22.02.2011 року по 03.06.2011 року.

Згідно Акту обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №01-12/74 від 02.08.2012 року, та Претензії №2147 від 03.07.2012 року, було встановлено, що ОСОБА_2 фактично нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 1103грн. 74коп. за період з 01.03.2011 року по 29.04.2011 року в зв'язку з помилкою розрахунку у базі даних, при визначенні тривалості виплат допомоги по безробіттю.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (далі - Закон № 803-XII) встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема, відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до пункту 4 статті 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-III) з питань, що регулюються цим Законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено за наявними матеріалами справи, що позивач допустив помилку при нарахуванні та виплаті допомоги по безробіттю відповідачу в сумі 1103грн. 74коп. за період з 01.03.2011 року по 29.04.2011 року, у зв'язку з помилкою розрахунку у базі даних, при визначенні тривалості виплат допомоги по безробіттю.

Згідно претензії Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська №2147 від 03.07.2012 року, судом встановлено, що відповідач частково повернув помилково надмірно виплачені кошти в сумі 520грн. 00коп., що дає змогу зробити висновок про обізнаність останнього про наявну надмірно виплачену суму.

Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Враховуючи факт, що позивач допустив рахункову помилку при виплаті допомоги по безробіттю ОСОБА_2, та проаналізувавши вище зазначені норми чинного законодавства, відповідач повинен повернути надмірно отриману допомогу по безробіттю в сумі 583грн. 74коп.

Отже за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 583грн. 74коп.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин у справі суд дійшов висновку, що позовні вимоги Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 8-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який мешкає за адресою: 49087, АДРЕСА_1) надмірно отриману допомогу по безробіттю в сумі 583грн. 74коп. (п'ятсот вісімдесят три гривні 74коп.) на користь Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська (р/р 37173001012050 в ГУ ДКСУ Дніпропетровської області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37274485).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2012 року.

Суддя С.В. Златін