Ухвала суду № 27367786, 25.07.2012, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 916/3429/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року м.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю.

розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Олешанської сільської ради Тлумацького району про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та Олешанської сільської ради Тлумацького району про скасування рішення Олешанської сільської ради № 30 від 28.06.1988 р. та визнання його протиправним; про визнання заповіту ОСОБА_3 від 29.06.1988 р. нікчемним та недійсним.

Позивачка подала суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони ОСОБА_2 у будь-який спосіб відчужувати житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться с. Олеша Тлумацького району Івано-Франківської області по вул. Грушевського, 54 до моменту вирішення справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява позивачки безпідставна і не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При прийняття рішення щодо забезпечення позову, слід взяти до уваги, що заповіт ОСОБА_3 посвідчений 29.06.1988 р., тобто 24 роки тому. Відповідно до рішення Тлумацького районного суду 20.01.2012 р. право власності на житловий будинок та господарські споруди, на які позивачка просить накласти заборону відчуження в порядку забезпечення позову, визнано за ОСОБА_2, на даний момент вступило в силу та є чинним. Позивачкою не додано доказів про те, що станом на сьогоднішній день вказаний житловий будинок не проданий та ще належить ОСОБА_2

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України). В порушення вказаних вимог, в матеріалах справи відсутні посилання на докази, які б огрунтовували необхідність забезпечення позову, чітко не вказано, який саме вид забезпечення позову, із передбачених ст.. 152 ЦПК України, має бути застосований.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку про відсутність необхідності забезпечення вищевказаного позову, а тому ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні її заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151-153, 210 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити .

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луковкіна У.Ю.

.