Вирок № 27367264, 24.10.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/9117/12

пр. № 1/2608/685/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого -судді Почупайло А.В.

при секретарі Коверзюк І.С.

за участю прокурора Заріцької О.А.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилася в м. Києві, українки, громадянки України, освіта вища, розлученої, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1 не судимої,

у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_2, ставши на шлях вчинення злочину, що посягає на встановлений законодавством порядок обігу і використання офіційних документів, які видаються установою, яка має право видавати такі документи, з метою отримання права ветерана праці безкоштовного проїзду в громадському транспорті, підробила посвідчення ветерана праці з метою подальшого використання та використала його.

Так, ОСОБА_2, в серпні 2011 року, в невстановлений досудовим слідством час, знаходячись на зупинці громадського транспорту, яка розташована по вул. Гната Юри в м. Києві, побачила та підібрала на землі під лавочкою посвідчення «Ветеран праці»серії АА НОМЕР_1, видане 31 січня 2001 року Ірпінським МУПСЗН України в Київській області, на ім'я ОСОБА_3. З метою подальшого особистого використання вказаного посвідчення, ОСОБА_2 помістила його до своєї сумочки. В подальшому ОСОБА_2 пішки дійшла до свого місця проживання, а саме до квартири АДРЕСА_1, де вищевказане посвідчення, залишила зберігатись в тумбочці у шафі.

В подальшому, в середині жовтня 2011 року ОСОБА_2 знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 взяла посвідчення «Ветеран праці»серії АА № НОМЕР_1, видане Ірпінським міським Управлінням праці та соціального захисту населення в Київській області 31 січня 2001 року на ім'я ОСОБА_3 та умисно, для подальшого особистого використання вказаного посвідчення, відірвала фотокартку його власника, вклеївши замість неї, фотокартку зі своїм зображенням, тим самим підробила посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов`язків, з метою його використання підроблювачем.

В подальшому, ОСОБА_2 04 березня 2012 року приблизно в 11.00 годин, проходячи через контрольний пропускний пункт на станції метро "Святошин" КП "Київський метрополітен" в м. Києві, з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті, пред'явила контролеру станції «Святошин»КП "Київський метрополітен" в м. Києві підроблене нею за вищевикладених обставинах посвідчення «Ветеран праці»серії АА № НОМЕР_1, видане Ірпінським Управлінням праці та соціального захисту населення в Київській області 31 січня 2001 року на ім'я ОСОБА_3 із вклеєною в нього фотокарткою зі своїм зображенням, тим самим використала завідомо підроблений документ, після чого була затримана працівником міліції та вказане посвідчення в неї було вилучено працівником міліції.

Згідно довідки № 2024 від 13 березня 2012 року виданої Ірпінським Управлінням праці та соціального захисту населення в Київській області, на обліку в управління ОСОБА_2 не перебуває і посвідчення серії АА № НОМЕР_1 від 31 січня 2001 року їй не видавалося. Вищезазначене посвідчення було видано ОСОБА_3, яка мешкає в АДРЕСА_2 та має статус ветерана праці.

Згідно висновку експерта № 390 тдд від 25 квітня 2012 року у наданому на дослідження посвідченні «Ветеран праці», серії АА НОМЕР_1, яке заповнене на ім'я ОСОБА_3, що було вилучене 04 березня 2012 року у гр. ОСОБА_2 на станції метро «Святошин»- мала місце переклейка фотографії в місці її вклеювання.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй складі злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України визнала повністю, щиросердно розкаялася, дала суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердила суду обставини скоєння нею злочину, вказавши на час, місце, спосіб та мету скоєння злочину.

Оскільки підсудна ОСОБА_2, свою вину в скоєному визнала повністю та не оспорювала фактичні обставини справи, судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудної ОСОБА_2, дослідженням висновку техніко-криміналістичної експертизи та матеріалів справи, що характеризують особу підсудної, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_2.у скоєнні інкримінованого їй складу злочину повністю доведена й кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 358 КК України є правильною, оскільки вона вчинила підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудній ОСОБА_2, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, що є злочином невеликої тяжкості, особу підсудної, яка посередньо характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнята не була, не працює, до кримінальної відповідальності притягується вперше, стан її здоров'я, її відношення до скоєного, що тяжких наслідків від скоєного не настало, обставин, що обтяжують покарання підсудної у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено, обставиною що пом'якшує покарання підсудної у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, та вважає за необхідне обрати їй покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді штрафу.

Суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2, судові витрати, а саме: вартість проведення техніко-криміналістичної експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (а.с. 26).

Речові докази по справі: посвідчення «Ветеран праці»серії АА № НОМЕР_1, видане Ірпінським Управлінням праці та соціального захисту населення в Київській області 31 січня 2001 року на ім'я ОСОБА_3, приєднане до матеріалів кримінальної справи, суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу розміром тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять ) гривень.

Міру запобіжного заходу, засудженій ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення техніко-криміналістичної експертизи - 470 гривень 40 копійок. Отримувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, установа банку - ГУДКСУ в Київській області, МФО - 821018, р/р 32153272210699 (призначення платежу: «10510»послуги експерта).

Речові докази по справі: посвідчення «Ветеран праці»серії АА № НОМЕР_1, видане Ірпінським Управлінням праці та соціального захисту населення в Київській області 31 січня 2001 року на ім'я ОСОБА_3, залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту його проголошення.

Суддя: