Рішення № 27367242, 08.11.2012, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/13880/12

пр. № 2/2608/6285/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(з а о ч н е)

08 листопада 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ТФК «Актив»про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином,

В С Т А Н О В И В:

17.08.2012 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів відповідно до угоди №005595 від 08.08.2012 року в сумі 700,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.08.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №005595 від 08.08.2012 року, на підставі якого позивач сплатив гарантійний авансовий платіж в розмірі 700,00 грн., після чого мав отримати позику в розмірі 20 000,00 грн. Відповідач в зазначений термін грошові кошти позивачу не перерахував, зобов'язань по договору не виконав. При зверненні до відповідача було повідомлено, що позику позивач не отримає, а авансовий платіж сплачувався для покриття витрат відповідача, у зв'язку з укладенням договору. Вважає, що угода була укладена під впливом обману, психологічного тиску та застосуванням нечесної підприємницької діяльності.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач повторно до суду не з'явився, про слухання справи повідомлений в установленому чинним законодавством порядку (а. с. 22, 26).

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 08.08.2012 року між ПП «ТФК «Актив»в особі Іляшенка С.О. та ОСОБА_1 укладено договір №005595, предметом якого є надання учаснику послуг, спрямованих на придбання товару, зазначеного в додатку № 1 до цього договору (а. с. 8-9 -копія договору). Згідно додатку № 1 до вказаного договору, товаром є житло, вартістю 20 000,00 грн. (а. с. 10 -копія додатку).

Відповідно до п. 3 договору №005595 від 08.08.2012 року, клієнт зобов'язується дотримуватись умов діяльності Умов, одноразово сплачувати загальний внесок на оформлення всіх необхідних документів за проведення заходів, пов'язаних з виконанням умов договору, проведенням видачі коштів, придбання товару клієнтом та оформлення відповідної документації, регулярно сплачувати загальний щомісячний платіж згідно умов, зазначених в додатку № 1 до даного договору, виконувати інші зобов'язання.

Згідно додатку № 2 до договору, відповідач формує групу учасників програми «Максімум Інк», створює фонд цієї групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто, фонд групи формується за кошти учасників системи.

Відповідно до статті 4 додатку № 2 до договору № 005595 від 08.08.2012 року, видача коштів проводиться один раз на місяць, але не пізніше 25 числа, процес отримання позики проводиться на підставі поданих заяв, яка надсилається не пізніше трьох днів до проведення видачі. Клієнт, який не надіслав заяву, або надіслав, але із запізненням, або не вірно оформлені заяви не розглядатимуться. В процесі отримання позики перевага надається клієнту, який оформив заяву з найбільшою сумою внеску.

Тобто, один раз на місяць ПП «ТФК «Актив»розподіляє фонд групи між учасниками програми, але право на купівлю товару отримують не всі учасники програми, а лише ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних внесків.

Наведене положення договору свідчить, що відповідач створив складну, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання товару.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що звернувся до відповідача за отриманням коштів у розмірі 20 000 грн. ПП «ТФК «Актив»в особі Іляшенка С.О. пообіцяв, що через 10 днів на адресу позивача надішлють банківську картку, на якій будуть кошти.

Суд встановив, що предметом договору №005595 від 08.08.2012 року є надання позивачу послуг з адміністрування системи, що умовно називається «Максімум Інк», з метою придбання товару у групі, хоча насправді ОСОБА_1 мав на меті отримати позику в сумі 20 000 грн. Клієнт системи сплачує: вступний внесок (гарантійний платіж) у розмірі 700 грн., щомісячний платіж (загальний платіж) 613,55 грн., щомісячні адміністративні витрати (входять до щомісячного платежу) -58 грн., інші платежі. На виконання умов зазначеного договору позивач сплатив вступний внесок -700,00 грн., що підтверджується квитанцією №72-1222 від 08.08.2012 року (а. с. 15 -копія квитанції).

Виконання послуг з адміністрування програми полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені контрактом кошти, а ПП «ТФК «Актив»формує групу клієнтів, за рахунок внесків яких здійснюється придбання товару. Клієнт одержує товар відповідно до методів визнання права на отримання ним товару, передбачених договором (статті 4-5 договору), і таке визнання права здійснює ПП «ТФК «Актив»на власний розсуд. Право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Договір не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом товару, не передбачає будь-якої відповідальності ПП «ТФК «Актив»за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом товару навіть у разі повної оплати його вартості.

Відповідно до статті 8 додатку №2 до договору, при розірванні договору компанія не відшкодовує вступний внесок, три чисті внески (по 555,55 грн.), не повертаються адміністративні витрати. Таким чином, суд вважає, що ПП «ТФК «Актив» отримало можливість не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору.

Тобто, внаслідок укладення договору №005595 від 08.08.2012 року, позивач не отримав кошти чи товару, на отримання яких розраховував, а лише отримав право на купівлю товару за певних умов, при цьому він зобов'язаний сплачувати щомісячні платежі.

Така діяльність ПП «ТФК «Актив»за системою придбання товарів у групах вводить позивача в оману, оскільки позивач розраховує отримати товар, а отримує лише право на товар. Укладений договір містить несправедливі умови, оскільки не передбачає відповідальності відповідача, містить лише формальні обов'язки для ПП «ТФК «Актив», перевірити виконання яких, позивач не має можливості. Умови вказаного договору є непрозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

В постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа №6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України), зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Встановлено, що ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару. ПП «ТФК «Актив»без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Максімум Інк», умови договору є непрозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. За таких обставиин, суд вважає, що діяльність ПП «ТФК «Актив»з реалізації програми «Максімум Інк»вводить споживача в оману, а спірний договір №005595 від 08.08.2012 року -є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи наведену норму законодавства, з відповідача підлягає стягненню 700 грн., які позивач сплатив за нікчемним правочином, а на підставі ст. 88 ЦПК України з ПП «ТФК «Актив»в дохід держави підлягає стягненню 214 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 212, 215, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 4, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 203, 215, 627, 1212 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ТФК «Актив» (м. Ужгород, пл. Кирила та Мефодія, 1, к.74, р/р 26001332868800 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний код 37692496) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІІН: НОМЕР_1) кошти, сплачені згідно гарантійного внеску за договором №005595 від 08.08.2012 року в сумі 700 (сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «ТФК «Актив»(м. Ужгород, пл. Кирила та Мефодія, 1, к.74, р/р 26001332868800 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний код 37692496) в дохід держави 214 грн. 60 коп. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2012 року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ