ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/4256/12
Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Ковальчук О.В.
за участю представників сторін:
позивач : Ковальчук Сергій Васильович, Ковальчук Сергій Васильович
відповідач (апелянт) : Волощук Валерій Олександрович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом іноземного підприємства "Арт і Ко" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Іноземне підприємство "Арт і Ко" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 02 жовтня 2012 року позов задовольнив.
Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, а висновки податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних доводах, що спростовані у ході судового розгляду справи.
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представники позивача заперечували проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 10 серпня 2012 року державним податковим інспектором Вінницької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток ІП "Арт і Ко" за звітний податковий період - 1 півріччя 2012 року. Перевіркою встановлено порушення платником податків пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, зокрема, позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 5036681,00 грн., про що складено акт №729/69/15-1/33449113 від 10.08.2012 року.
Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятому податковим органом податковому повідомленні-рішенні від 29.08.2012 року № 0006681520.
Не погоджуючись з результатами проведеної перевірки Вінницької ОДПІ підприємство звернулось із запереченням до акту камеральної перевірки №729/69/15-1/33449113 від 10.08.2012 року.
Однак, відповідно до листа №32250/10/15-1 від 27.08.12 року Вінницька ОДПІ розглянувши заперечення ІП "Арт і Ко" дійшла висновків, що підприємством неправомірно заповнено рядок 06.5 у декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року. В результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 5036681 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що до складу валових витрат, відображених позивачем у податковій декларації за І півріччя 2012 року по рядку 06.6 декларації включено від'ємне значення об'єкта оподаткування.
При цьому, податковим органом взято за основу той висновок, що платником в порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підр. 4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі Кодекс) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
У 2010 році норма пункту 6.1 статті 6 діяла з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою, зокрема передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.
Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Отже, на підставі викладеного колегія суддів зазначає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Крім того, суд окремо звертає увагу на доводи представника відповідача про застосування пункту 97 Закону України "Про внесення змін до податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24.05.12 р. № 4834-VI, щодо внесення змін до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та оцінює їх критично оскільки п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України діє в новій редакції, затвердженій Законом України від 24.05.2012 року № 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" із змінами внесеними Законом України від 05.07.2012 року лише з 1 липня 2012 року, в той час як Вінницькою ОДПІ проводилась камеральна перевірка за звітний податковий період - перше півріччя 2012 року, тобто відповідні зміни до чинного законодавства не застосовуються до охоплюваного перевіркою періоду.
Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні Вищого адміністративного суду України, зокрема в ухвалі від 17 липня 2012 року по справі № К/9991/32014/12.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті твердження податкового органу. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги іноземного підприємства "Арт і Ко" обґрунтовані.
За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 12 листопада 2012 року.
Головуючий суддя Совгира Д. І.
Судді Курко О. П.
Матохнюк Д.Б.
Судове рішення № 27364241, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/4256/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: