УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2012 р.Справа № 2а-8092/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. по справі № 2а-8092/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкової вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкову вимогу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №600 від 26.06.2012р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. по справі № 2а-8092/12/2070 позов позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом суттєвих обставин по справі та на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ "Укрімпекс" зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.02.1997 року за №10004644017 за адресою: 61045, м. Харків, вул. О. Яроша, буд. №18, ідентифікаційний код юридичної особи -23461258, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №498172. (а.с. 27, 49-52)
Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС як правонаступника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, є платником ПДВ, що не заперечується сторонами.
21.11.2011 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2011 року, реєстраційний номер документу - № 9011637755 з додатками, що підтверджується квитанцією №2 про її прийняття та копією декларації.(а.с.99-108)
12.06.2012 року головним державним податковим інспектором ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2011 року.
Результати перевірки оформлені актом № 1977/15-314/23461258 від 12.06.2012 року.
При перевірці використано: податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011р. від 21.11.2011 року № 9011637755 з додатками.
Як слідує з висновків, викладених у вказаному акті перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 200.3 статті 200, розділу V Податкового кодексу України, пп. 4.6.3 п 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935.
Відповідачем 26.06.2012 року складено податкову вимогу за № 600, в якій зазначено, що станом на 25.06.2012 року сума податкового боргу ТОВ "Укрімпекс" за узгодженими грошовими зобов'язаннями з ПДВ становить 200336,82 грн., яка є сумою зменшення від'ємного значення на погашення боргу з ПДВ, підставою виникнення податкового боргу є акт камеральної перевірки №1977 від 22.06.2012 року (а.с.24).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
За приписами п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1.).
Контролюючим органом в акті перевірки №1977/1502/23461258 від 12.06.2012 року зазначено, що камеральну перевірку здійснено на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПК України.
Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки необов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.
Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України, на який посилається відповідач в якості підстави для проведення перевірки, визначено, що податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
З системного аналізу приписів наведених норм податкового законодавства слідує, що термін, в який податковий орган здійснює камеральну перевірку даних, заявлених у податковій декларації, підлягає законодавчому обмеженню, а саме - камеральну перевірку податковий орган вправі здійснити протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З матеріалів справи справи слідує, що ТОВ "Укрімпекс" 21.11.2011 року подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2011 року № 9011637755 з додатками, тобто у встановлений законом строк.
Таким чином, податковий орган був вправі здійснити камеральну перевірку даних, заявлених у цій податковій декларації у строк до 21.12.2011 року.
Між тим, камеральна перевірка ТОВ "Укрімпекс" проведена 12.06.2012 року, тобто за межами передбаченого п.200.10. ст. 200 Податкового кодексу України строку проведення камеральних перевірок.
Отже, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2011 року проведено з порушенням п. 200.10 ст. 200 ПК України, тобто дії по проведенню перевірки здійснено не на підставі та не у спосіб, що передбачений ПК України, необґрунтовано, що є порушенням п.п.1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, а дії по проведенню такої перевірки є неправомірними.
Окрім того, колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Проте, відповідачем не надано доказів належного вручення позивачу акту перевірки № 1977/15-314/23461258 від 12.06.2012 року, через що відповідачем також порушено при здійсненні перевірки п. 42.2 ст. 42 та п. 86.2 ст. 86 ПК України.
Щодо правомірності винесення відповідачем податкової вимоги від 26.06.2012 року №600 про визначення позивачу суми податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по ПДВ в сумі 200336,82 грн., колегія суддів виходить з насупного.
Згідно висновків акту №1977/15-314/23461258 від 12.06.2012 року, в ході перевірки податковим органом встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на 200341,00 грн., внаслідок чого занижено суму від'ємного значення, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за жовтень 2011 року на 200341,00 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковою вимогою є письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Підстави та порядок надіслання (вручення) органами державної податкової служби вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 року №1037.
Згідно п. 59.1, п. 59.3 ст. 59 ПК України, орган державної податкової служби надсилає (вручає) платнику податків податкову вимогу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Також, у вищенаведених нормах Кодексу вказано, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно п.59.4 ст.59 Кодексу передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання і вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 2.2 розділу II Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727 (далі за текстом -Порядок), визначено вичерпний перелік обставин, за якими органи державної податкової служби вправі формувати та направляти платникам податків податкові вимоги, зокрема, якщо:- платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; - платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки; - контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.
Згідно п. 2.3 зазначеного Порядку, протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
У відповідності до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення, зокрема, від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, у контролюючого органу є обов'язок самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.
Згідно п. 58.1 та п. 58.2 ст. 58 ПК України, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи; суму зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.
У разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735, у разі зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилається податкове повідомлення-рішення по формі "В4".
Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як слідує з акту №1977/15-314/23461258 від 12.06.2012 року, складеного за результатами камеральної перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем розміру від'ємного значення суми ПДВ.
При цьому, відповідачем будь-якого податкового повідомлення-рішення не приймалося та позивачу не направлялося.
Таким чином, визначена відповідачем у податковій вимозі від 26.06.2012 року №600 сума 200336,82 грн., є неузгодженим податковим зобов'язанням, тобто не набула статусу податкового боргу.
Оскільки діючими нормативно-правовими актами не передбачено право податкового органу формувати податкові вимоги на підставі акту камеральної перевірки за неузгодженими податковими зобов'язаннями, судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для винесення та направлення позивачу податкової вимоги від 26.06.2012 року № 600.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення камеральної перевірки позивача та винесення податкової вимоги.
З урахування наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржувану вимогу відповідач діяв не на підставі, та не у межах повноважень, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів, погоджується з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. по справі № 2а-8092/12/2070 прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. по справі № 2а-8092/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.
Судове рішення № 27358673, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8092/12/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: