Ухвала суду № 27358541, 30.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 р.Справа № 2а-5135/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2012р. по справі № 2а-5135/12/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова №0003431720 від 23.12.2011р. про визначення податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість в сумі 9326,0грн. за основним платежем та 3351,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що вищенаведене податкове повідомлення-рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача. Позивач вважає неправомірним посилання податкового органу в акті перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на акти перевірок контрагента позивача ТОВ «Промтехноопт», складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та, на думку позивача, вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачена можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання. Позивачем зазначається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення вимог податкового законодавства з боку позивача. ФОП ОСОБА_1 документально не доведено, як само, яким чином доставлялися ТМЦ від ТОВ «Промтехноопт». Також відсутні витрати на вантажно-розвантажувальні роботи. За результатами перевірок встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 1 ст. 203, ст.215 п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів (робіт, послуг) у вищезазначеного постачальника. Представник відповідача також зазначив, що ФО-П ОСОБА_1 не надала до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень, чим порушила п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, податкові зобов'язання не декларувала. З урахуванням наведеного оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та законним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована ВК Харківської міської Ради 11.10.2007р., про що отримала Свідоцтво про державну реєстрацію № 2 480 000 0000 085948 (а.с. 20). На податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова перебуває з 11.10.2007 року № 9781. ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як платник ПДВ 28.07.2010, свідоцтво НОМЕР_3 На момент розгляду даного спору перебуває на податковому обліку в Західній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п. 78.1.2 п.78.1 ст. 78 "Податкового Кодексу України" від 02.12.2010р. № 2755- УІ, відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 1311 від 28.11.2011р., направлення від 28.11.2011 року № 1000, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ФО-П ОСОБА_1 з питань не подання в установлений законом строк податкової декларації з ПДВ за липень 2011 р.

За наслідками перевірки складено акт № 2791/172/НОМЕР_1 від 12.12.2011 р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п.п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, яке полягає у ненаданні до ДПІ податкових декларацій з ПДВ за період липень 2011 року; в порушення вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, позивач ОСОБА_1 податкове зобов'язання за липень 2011 року в сумі 24331,00 грн. -не декларувала, суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету не визначала.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003431720 від 23.12.2011 р., відповідно до якого позивачу було донараховано податок на додану вартість у сумі 9326,00 грн. за основним платежем та 3351,50 грн. за штрафними (фінансовим) санкціями.

Відносно вказаного податкового повідомлення - рішення позивачем була розпочата передбачена ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного (позасудового оскарження) рішень контролюючих органів.

Позивач оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення до ДПС у Харківський області. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 63/Р/10- 212 від 22.02.2012 р., яким податкове повідомлення-рішення № 0003431720 від 23.12.2011 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення № 0003431720 від 23.12.2011 р. слугувало відображене в акті перевірки від 12.12.2011 р. № 2791/172/НОМЕР_1 судження суб'єкта владних повноважень про вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення п. 203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларацій з ПДВ за липень 2011р., а також про вчинення позивачем порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1В податкове зобов'язання за липень 2011р. в сумі 24331,00 грн. не декларувала.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржуване в даній справі рішення відповідача прийняте відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, також відповідачем як суб'єктом владних повноважень, в повній мірі доведено суду правомірність свого рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до п.202.1 ст. 202 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755- УІ ФО-П ОСОБА_1 мала податковий період, який дорівнював місяцю.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2011р. по 30.07.11р. були охоплені податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку, реєстри виданих податкових накладних.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що

засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що 12.04.2011 року між ТОВ «Промтехноопт»(Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 46 в (а.с. 14-15). Між сторонами 09.06.2011 року була укладена додаткова угода № 2 до Договору від 12.04.2011 за № 46в (а.с. 16). За умовами зазначеного договору та додаткової угоди Продавець зобов'язаний передати Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар -фотоальбоми в кількості та за ціною згідно рахунків-фактур.

Згідно наданих на перевірку первинних документів, а саме податкових накладних № 1 від 5.07.2011р. на загальну суму 17660,0грн, у т.ч. ПДВ - 2943,33грн.; № 2 від 06.07.2011р. на загальну суму 41570,0 грн., у т.ч. ПДВ - 6928.3 грн.; № 3 від 07.07.2011р на загальну суму 15329,0 грн. у т.ч. ПДВ -2554,8 грн., № 4 від 08.07.2011р. на загальну суму 16704,6 грн., у т.ч. ПДВ -2784,1 грн.; № 5 від 14.07.2011р. на загальну суму 51719,95 грн., у т.ч. ПДВ - 8619,99 грн.; № 6 від 18.07.2011р. на загальну суму 3000,0 грн., у т.ч. ПДВ - 500,0грн., виданих ФОП ОСОБА_1 на користь ДП з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»(30881083). Згідно виписок банку податкові зобов'язання за липень 2011р. визначені у сумі 24331,0 грн.

В порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ ФО-П ОСОБА_1 податкове зобов'язання за липень 2011 року в сумі 24331,0 грн. не декларувала.

Згідно з п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В підтвердження податкового кредиту за липень 2011р. ФОП ОСОБА_1 до перевірки надавалась податкова накладна №266 від 06.07.2011р. на загальну суму 35470,0 грн., у т.ч. ПДВ 5911,67 грн., видана ТОВ "Промтехноопт" (37092055). Стан підприємства "10" - місцезнаходження не встановлено.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при

передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На перевірку ФОП ОСОБА_1 надано видаткову накладну №354 від 06.07.2011р. на загальну суму 35470,0 грн., у т.ч. ПДВ- 5911,67 грн., видану ТОВ "Промтехноопт" (а.с.18). Згідно видаткової накладної № 354 від 06.07.2011 р. ТОВ «Промтехноопт» відвантажило ФО-П ОСОБА_1 товар - фотоальбоми у кількості 15000 шт. Контрагентом позивача виписано податкову накладну №266 від 06.07.2011р. на загальну суму 35470,0 грн., у т.ч. ПДВ- 5911,67 грн. (а.с. 17). Згідно виписки банку, списання коштів з банківського рахунку ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Промтехноопт» відбулось 06.07.2011р. у сумі 35470,0грн.

Відповідно до п. 1.3 договору № 46в від 12.04.2011р. умовою поставки сторони визначили -само вивіз.

Позивачем зазначається, що вивіз вказаного товару ФОП ОСОБА_1 здійснювався самостійно шляхом само вивозу. В подальшому товар реалізовувався ДП з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» (накладні № 11, № 11 А від 13.10.2011 р.). Як зазначає позивач, транспортування вказаного товару здійснювалось перевізниками, які були знайдені ФОП ОСОБА_1 через мережу Інтернет (а.с. 60).

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що ТОВ «Промтехноопт», за результатами перевірки встановлена неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків з постачальниками та покупцями. В ході проведення зустрічної звірки встановити місцезнаходження та провести зустрічну звірку контрагентів не має можливості, про що було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки

Актом про неможливість проведення зустрічної звірки №111/23-02-05/37092055 від 21.10.2011р. ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період липень, серпень 2011р., встановлено наступне: ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надано висновок, щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання (а.с. 69-72).

Крім цього, ДПІ зазначає, що в ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «Промтехноопт» було встановлено, що у товариства немає необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

Відповідачем зазначається, що правочини, укладені від імені ТОВ «Промтехноопт», не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Промтехноопт» є нікчемними.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вже зазначалося вище, позивачем надано до суду копії первинних документів. Однак, в Акті перевірки відповідач зазначає, що в ході перевірки ФОП ОСОБА_1 було встановлено, що він фактично не міг придбавати будь які товари у ТОВ «Промтехноопт». Крім того під час перевірки у позивача були відсутні документи, які б підтверджували транспортування товару.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704 (далі Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п.п. 2.2 п. 2 Положення № 88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Крім цього, слід зазначити, що Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» (підготовлено на підставі аналізу вивчення та узагальнення причин скасування Верховним судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, переглянутих за винятковими обставинами) наголосив, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про недійсність самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані такому платникові податків. Про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Як зазначено в Акті перевірки (а.с.10-11), в ході перевірок ТОВ «Промтехноопт» було встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, виробничих активів, складських приміщень. Вказане підприємство не є виробниками товарно- матеріальних цінностей, які воно ніби-то продавали позивачу, по ланцюгу постачання ТМЦ неможливо встановити їх виробника, відсутні витрати на оренду та придбання основних фондів, документально не підтверджено де та яким чином зберігається вказана продукція.

Крім того, згідно абзацу 2 пункту 44.7 статті 44 із змінами, внесеними згідно з Законом N 5083-VI від 05.07.2012, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на товарно-транспортну накладну від 06.07.2011 року № 114902, оскільки ні під час перевірки, ні протягом встановленого податковим законодавством строку підприємством не було надано до податкової інспекції вказану товарно-транспортну накладну та докази на підтвердження здійснення оплати транспортних послуг, договір на здійснення перевезення товару, акти приймання-передачі товару, або інші документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару.

Крім того, до матеріалів справи долучені пояснення позивача, які надавались нею під час проведення перевірки (а.с.73-74), відповідно до яких позивач пояснила, яким чином здійснювалось транспортування, проте жодних документів на підтвердження викладених обставин до податкової інспекції не надала.

Таким чином, колегія суддів зазначає, про обізнаність ФОП ОСОБА_1 щодо вимоги податкової інспекції про надання документів на підтвердження транспортування, а також ненадання позивачем таких документів до податкової інспекції.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» з урахуванням норм ст.ст.203, 215 та 228 ЦК України та ст.207 ГК України, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому, є нікчемними.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.201.11, ст.201 цього Кодексу).

Щодо порушення норм законодавства відносно неподання позивачем декларації за липень 2011 року, слід зазначити, що відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання , чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп.47.1.2. п.47.1 ст.47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть: фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було правомірно визначено суму податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію за неподання позивачем податкової декларації за липень 2011 року з огляду на наступне.

На підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п.123.1 ст.123 ПК України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за №0003431720 від 23.12.2011р., відповідно до якого позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9326,0грн. за основним платежем та 3351,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), прийнято відповідачем з урахуванням норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 року по справі № 2а-5135/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2012р. по справі № 2а-5135/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.