Ухвала суду № 27358352, 16.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-2761/12/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-2761/12/2070

за позовом Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Роща»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Роща»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби № 0000611520 від 13.02.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 123950,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30987,5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.12 р. по справі № 2а-2761/12/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.12 р. по справі № 2а-2761/12/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 170/152/02648627 від 30.01.12 р. камеральної перевірки податкових декларацій з ПДВ позивача за звітні (податкові) періоди: вересень, жовтень та листопад 2011 р., в якому зафіксовані порушення вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, які спричинили заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ у вересні 2011 р. на 118083,0 грн., у жовтні 2011 р. на 15617,0 грн. та у листопаді 2011 р. на 5417,0 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним віднесенням позивачем до податкового кредиту податкові накладні, видані ТОВ «Спецтрубомонтаж», оскільки свідоцтво про його реєстрацію платником ПДВ була анульована, а тому у нього не існувало права видавати податкові накладні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з ТОВ «Спецтрубомонтаж»договір підряду № 21/1 від 16.07.11 р., предметом якого є роботи з ремонту асфальтових покрить та тротуарів, встановлення бордюрів та поребриків, декоративних мозаїчних орнаментів на території санаторію «Роща»(а.с.52-53). За результатами цього дослідження судом першої інстанції було з'ясовано, що фактичне виконання робіт підтверджується податковими накладними № 20 від 05.09.11 р., № 62 від 12.09.11 р., № 92 від 15.09.11 р., № 5 від 03.10.11 р. №5, № 137 від 19.07.11 р., № 24 від 06.09.11 р., актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. на суму з ПДВ 106246,1 грн. (а.с. 60-64), за вересень 2011 р. на суму з ПДВ 180380,64 грн. (а.с.65-71), за липень 2011 р. на суму з ПДВ 284161,66 (а.с.72-78), за вересень 2011 р. на суму з ПДВ 70756,39 грн. (а.с.80-84). Розрахунки за виконані роботи були проведені у безготівковій формі, на підтвердження чого до матеріалів справи залучені копії платіжних доручень № 2690 від 19.07.11 р. на суму 35000,0 грн. (а.с.97), № 2691 від 19.07.11 р. на суму 35000,0 грн. (а.с.98), № 2688 від 19.07.11 р. на суму 35000,0 грн. (а.с.99), № 2689 від 19.07.11 р. на суму 35000,0 грн. (а.с.100), № 2802 від 02.08.11 р. на суму 15500,0 грн. (а.с.101), № 2801 від 02.08.11 р. на суму 29500,0 грн. (а.с.102), № 2858 від 16.08.11 р. на суму 25000,0 грн. (а.с.103), № 2856 від 16.08.11 р. на суму 24000,0 грн. (а.с.104), № 2857 від 16.08.11 р. на суму 20000,0 грн. (а.с.105), № 2888 від 17.08.11 р. на суму 10000,0 грн. (а.с.106), № 2886 від 17.08.11 р. на суму 13300,0 грн. (а.с.107), № 2986 від 05.09.11 р. на суму 20000,0 грн. (а.с.108), № 2985 від 05.09.11 р. на суму 30000,0 грн. (а.с.109), № 2984 від 05.09.11 р. на суму 30000,0 грн. (а.с.110), № 2982 від 05.09.11 р. на суму 30000,0 грн. (а.с.111), № 2983 від 05.09.11 р. на суму 30000,0 грн. (а.с.112), № 2981 від 05.09.11 р. на суму 30000,0 грн. (а.с.113), № 3029 від 06.09.11 р. на суму 10000,0 грн. (а.с.114), № 3028 від 06.09.11 р. на суму 40000,0 грн. (а.с.115), № 3026 від 06.09.11 р. на суму 40300,0 грн. (а.с.116), № 3027 від 06.09.11 р. на суму 40000,0 грн. (а.с.117), № 3025 від 06.09.11 р. на суму 40000,0 грн. (а.с.118), № 3024 від 06.09.11 р. на суму 40000,0 грн. (а.с.119), № 3023 від 06.09.11 р. на суму 40000,0 грн. (а.с.120), № 3059 від 12.09.11 р. на суму 25000,0 грн. (а.с.121), № 3192 від 03.10.11 р. на суму 30700,0 грн. (а.с.122), № 3191 від 03.10.11 р. на суму 30000,0 грн. (а.с.123), № 3193 від 03.10.11 р. на суму 33000,0 грн. (а.с.124).

Оглянувши копії перелічених первинних документів, що були складені з посиланням на даний правочин, суд першої інстанції відзначив, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно п. 7.2.1 та п. 7.2.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»(затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Посилання податкового органу на анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість у контрагента позивача - ТОВ «Спецтрубомонтаж», відсутність права користуватися індивідуальним податковим номером з моменту анулювання та виписувати податкові накладні на адресу позивача суд першої інстанції визнав необґрунтованим, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.11 р. по справі № 2а-8300/11/2070, яка набула законної сили, було скасоване рішення ДПІ у Дзержинському районі про анулювання реєстрації платника ПДВ і зобов'язано поновити реєстрацію ТОВ «Спецтрубомонтаж»в якості платників ПДВ шляхом внесення запису про скасування реєстрації до Реєстру платників ПДВ. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.11 р. по даній справі за наслідками розгляду апеляційної скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.11 р. залишено без змін. Вказані вище судові рішення в силу ст. 254 КАС України набули законної сили та підлягають виконанню.

Окрім того, вирішуючи справу, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару (в даному випадку - ТОВ "Спецтрубомонтаж") має сплачувати цей податок до бюджету.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату; товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як зазначалося вище, у ході перевірки перевіряючими досліджувалися податкові накладні, виписані ТОВ «Спецтрубомонтаж»на адресу позивача, будь-яких зауважень щодо їх оформлення перевіряючими в акті не зазначено.

Оскільки укладений між позивачем та ТОВ «Спецтрубомонтаж»договір є виконаним сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, що підтверджується матеріалами справи, не кім не оскаржений та у судовому порядку не визнаний не дійсним, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у перевірений період за наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.12 р. по справі № 2а-2761/12/2070 прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-2761/12/2070 -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-2761/12/2070 за позовом Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Роща»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій